Рішення № 32823993, 01.08.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1615/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 20,27 Казидуб О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Дмитренко М. І. суддів Храпко В. Д. , Новіков О. М. при секретарі Куцопатрій Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7: товарна біржа «Правопорядок»; ОСОБА_9; Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 22 лютого 2007 року між ним та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір № cs22GA00000001. Згідно п. 7.1. договору позичальнику надано кредит в сумі 336 570 доларів США із строком погашення до 22.02.2011 року. З метою забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань по кредитному договору між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки від 22.02.2007 року, згідно якого в іпотеку банку було передано нежилу нерухомість за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 416,41 кв.м. Відповідні записи внесені до єдиного реєстру іпотек та єдиного реєстру об'єктів нерухомого майна. Термін дії договору визначений - до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 22.07.2007 року. На момент звернення до суду договір від 22.07.2007 року був дійсним і заборгованість по кредитному договору позичальником не погашена. Позивачу стало відомо про те, що предмет іпотеки перейшов у власність ОСОБА_8, згідно правочину реєстраційний номер -200387, завіреного другою нотаріальною державною конторою м. Черкаси. Просили визнати недійсним правочин між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відчуження нежилого приміщення. Змінивши підстави позову, просили визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.11.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, який посвідчено державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори, ОСОБА_11 за реєстраційним №2-4883 з підстав порушення процедури проведення аукціону. Зміну підстави позову вмотивували тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_7. Постановою господарського суду Харківської області від 23.12.2009 року він був визнаний банкрутом та призначено ліквідатора - ОСОБА_6, до якого перейшло право розпорядження майном ОСОБА_7. Відповідно до висновку про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_12, вартість нежитлових приміщень IV поверху загальною площею 418,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 23.02.2010 року встановлена у розмірі 539 000,00 грн. 23.02.2010 року та 26.03.2010 року між ОСОБА_6 та Товарною біржею «Правопорядок» були укладені угоди про організацію та проведення аукціону. На аукціоні, який відбувся 07.05.2010 року зазначене нерухоме майно було продане за ціною 377 300, 00грн. На виконання протоколу про проведення аукціону від 07.05.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 09 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу зазначеного майна, відповідно до якого останній придбав його у свою власність.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.11.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, посвідчений державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 за реєстраційним номером 2-4883.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на необ'єктивність, необґрунтованість рішення, внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року, та апелянт ОСОБА_7 просить ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, а апелянт ОСОБА_6 ставить питання про закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 та часткове задоволення апеляції ОСОБА_6, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що 22 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір № cs22GA00000001. З метою забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань по кредитному договору між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки від 22.02.2007 року, згідно якого в іпотеку банку було передано нежилу нерухомість за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 416,41 кв.м. На 16.03.2009 року кредитний договір від 22.07.2007 року був дійсним і заборгованість позичальником не погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_7, постановою того ж суду від 23.12.2009 року ОСОБА_7 був визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора ОСОБА_6, до якого перейшло право розпорядження майном ОСОБА_7

09 листопада 2010 року між арбітражним керуючим ОСОБА_6, який діяв згідно вищенаведеної постанови та ОСОБА_8 на підставі протоколу №1 про проведення повторного аукціону з продажу нежитлових приміщень від 07.05.2010 року, було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Отже, договір купівлі-продажу від 09.11.2010 року укладено в процесі ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про іпотеку" іптекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом, однак він не має права без згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (частина третя статті 12 Закону України "Про іпотеку").

В даному випадку, спірне майно, що було предметом іпотеки за договором іпотеки від 22.02.2007 року, відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи, п.4 постанови від 23 грудня 2009 року скасовано заборону на відчуження майна, що перебувало в іпотеці.

При цьому згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведені норми матеріального права, не надав належної оцінки доказам по справі та зробив хибний висновок, щодо визнання недійсним оспорюваного правочину, через відсутність згоди іпотекодержателя - банку на відчуження майна.

Згідно ч.7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.

У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий ОСОБА_6 виконав всі необхідні дії передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» по забезпеченню вимог кредиторів, зокрема, позивача.

Згідно листа арбітражного керуючого ОСОБА_6 від 09.03.2010 року на адресу Черкаського головного регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк», банк повідомлено про те, що ОСОБА_7 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та розпочато продаж майна банкрута на відкритих торгах. Запропоновано у відведений законом термін надати пропозицію щодо прийняття участі у проведенні торгів з реалізації майна належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 Даний лист банком отримано 09 березня 2010 року, про що свідчить вхідний штамп за №20-20/339.

Банк не скористався правом на оскарження дій арбітражного керуючого та оспорюваного договору купівлі-продажу під час провадження у господарському суді справи про банкрутство.

Після продажу нерухомого майна, ОСОБА_6 згідно з вимогами закону та на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 14 січня 2011 року про порядок використання коштів, отриманих від продажу майна банкрута, вніс на депозит нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_13 211424,82 грн. Повідомлення за №9/0223 від 14.02.2011 року направлено на адресу банку, де зазначено порядок отримання вищезазначених коштів. На день ухвалення рішення суду першої інстанції доказів того, що банк скористався своїм правом суду не надано.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Банк не був учасником аукціону, у місячний строк з дати проведення аукціону не звернувся з відповідним позовом, хоча, як вбачається з матеріалів справи знав про проведення аукціону, а тому не має права на подання позову про визнання договору недійсним, з підстав порушення правил оголошення та проведення аукціону.

Суд першої інстанції не врахував вищезазначених норм матеріального права, ухвалив передчасне та незаконне рішення, яке підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_14 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року - задовольнити повністю.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_14: товарна біржа «Правопорядок»; ОСОБА_15; Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору купівлі-продажу - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_14: товарна біржа «Правопорядок»; ОСОБА_15; Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :