Постанова № 32823700, 06.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 року Справа № 812/6440/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Заратуйченко А.О.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управляння Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 6095,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управляння Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 6582,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.01.1997 №2382017000014722 та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Станично-Луганському районі, як платник окремих податків. Актом перевірки від 19.03.2013 №122/17-2651308613 встановлено, що платником податків було порушено термін сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, визначених пунктом 287.3 статті 287 ПКУ, на підставі чого позивачем до відповідача було застосовано штраф та виписані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 №0000271700 та №0000251700 на загальну суму 7576,01 грн., які відповідач отримав особисто. 04 квітня 2013 року позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу №29-19. Станом на 09.07.2013 непогашена сума зобов'язань складає 6582,32 грн.

06 серпня 2013 року під час судового засідання представник позивача зменшив позовні вимоги на 6095,26 грн., оскільки відповідачем частковою сплачено податковий борг.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 6095,26 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.01.1997 №2382017000014722 та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Станично-Луганському районі, як платник окремих податків.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно із п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань протягом строків, визначених Податковим Кодексом податковим органом, на підставі акту перевірки від 19.03.2013 №122/17-2651308613 (а.с.10) були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 №0000271700 та №0000251700, якими ОСОБА_2 на підставі ст.126 Податкового кодексу України притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 4471,63 грн. (20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою) та у сумі 3104,38 грн. (10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою), які були отримані 19.03.2013, що підтверджується особистим підписом відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с.11,12).

У встановлені законом строки відповідач нараховані податковим органом зобов'язання не сплатив, податкове повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не оскаржив.

Згідно облікової картки платника станом на 29.03.2013 за відповідачем рахується переплата з орендної плати за землю у розмірі 3,31 грн. (а.с.14), у зв'язку з чим, загальна сума податкового зобов'язання складає 7572,70 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі відповідачу була сформована та надіслана, рекомендованим листом з повідомленням, податкова вимога форми «Ф» від 04 квітня 2013 року №29-19 на суму 7572,70 грн., яка повернулась на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.13,28).

Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу органом державної податкової служби було нараховано пеню у загальному розмірі 12,94 грн., що підтверджується довідкою позивача станом на 05.08.2013 та обліковою карткою відповідача (а.с.25,26-27).

Згідно облікової картки платника, відповідачем було частково сплачено податковий борг з орендної плати за землю. Таким чином, станом на 05.08.2013, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю у загальному розмірі 6095,26 грн., що підтверджується довідкою позивача та обліковою карткою відповідача (а.с.25,26-27).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Внаслідок того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 станом на дату розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 6095,26 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу в сумі 6095,26 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управляння Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 6095,26 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_1) суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 6095,26 грн. (шість тисяч дев'яносто п'ять гривень 26 копійок) на користь місцевого бюджету р/с №33216815700313, код платежу 37983540, одержувач УК у Ст.-Луганському районі ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Д.О. Яковлев