Рішення № 32823480, 05.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1019/3171/12 Головуючий у І інстанції Свояк Д.В.Провадження № 22-ц/780/4336/13 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 29 05.08.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Переяслaв-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди і просив стягнути з ПАТ «Страхова група «TAC» та ОСОБА_2. на його користь 50 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому завдано моральну шкоду внаслідок душевних страждань, пов'язаних з бездіяльністю ОСОБА_2. під час ДТП 24 січня 2012 року, з втратою здоров'я, погіршенням фізичного та морального стану, і даний інцидент вибив його та сім'ю із звичайного ритму життя.

Позивач у судовому засіданні змінив позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди, вказавши її у розмірі 10 000 грн. і зазначив, що йому заподіяно моральної шкоди у зв'язку з нанесеннням тілесних ушкодженнями внаслідок ДТП, подальшим тривалим лікуванням та незручностями, які виникли через це. На даний час позивач ще проходить курс реабілітації. Крім того, душевних страждань йому завдано через протиправну поведінку ОСОБА_2., який також повністю усунувся від відшкодування шкоди.

Рішенням Переяслaв-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова група «TAC», на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди.

Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 218 грн. 80 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення в частині частині стягнення моральної шкоди і ухвалення в цій частині нового рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 2550 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2450 грн. моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до полісу №АА/2882058 від 4 квітня 2011 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_2. та ПрАТ «Страхова група «TAC», застраховано відповідальність ОСОБА_2. із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю на суму 100 000 грн. Строк дії договору від 5 квітня 2011 року до 4 січня 2012 року.

15 травня 2012 постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано цивільним позивачем у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2. у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і ПрАТ «Страхова група «TAC» та ОСОБА_2. визнано цивільними відповідачами.

26 липня 2012 постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2. від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, звільнено у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу. Кримінальну справу закрито.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова група «TAC» на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди, заподіяної здоров'ю.

8 листопада 2012 року ухвалою Апеляційного суду Київської області постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2012 скасовано в частині рішення по цивільному позову та справу у цій частині направлено на розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд, але в іншому складі.

15 січня 2012 ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у вказаній справі за клопотанням позивача призначено судову-психологічну експертизу з метою визначення завдання позивачу страждань (моральної шкоди) та розміру грошової компенсації за ці страждання. Витрати, пов'язані із проведенням цієї експертизи, покладено на позивача.

Листом від 24 квітня 2013 року за№833/13-32 КНДІСЕ повідомив про повернення матеріалів без виконання експертизи через несплату її вартості.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що не сплатив вартість експертизи через її великий розмір та вказав на необхідність розгляду справи за наявними у ній доказами.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не піддягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Зважаючи на вищевказані судові рішення від 26 липня 2012 року та 8 листопада 2012 року не потребують доказуванню факт вчинення ДТП 24 січня 2012 року за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2., а також вина ОСОБА_2. у його скоєнні і факт заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості у зв'язку із ДТП 24 січня 2012 року.

Лікування та відповідно непрацездатність позивача в період від 24 січня 2012 року до 2 березня 2012 року у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями підтверджуються листками непрацездатності від 24 січня 2012 року та 22 лютого 2012 року серії АВЧ №№ 446588 та 301842 відповідно.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, у тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких зазнала особа у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрата, які особа мусить зробити для відновлення порушеного права, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла станом на 24 січня 2012 року) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «Страхова група «TAC» на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди, то суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 22.3. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла станом на 24.01.2012р.) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Також судом першої інстанції зазначено, що встановлені правовідносини та нормативно-правові акти, які їх регулюють, свідчать, що шкода завдана позивачу джерелом підвищеної небезпеки, власник якого - Гудзь P.O. уклав з ПрАТ «Страхова група «TAC» договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну, тобто настав страховий випадок і тому завдана шкода підлягала відшкодуванню страховиком в межах лімітів страхової суми, визначеної договором страхування, відповідно визначеного розміру такої шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд першої інстанції вірно виходив з того, що він пережив у момент ДТП глибокі страждання, зазнав важкого фізичного болю, пережив під час ДТП сильний стрес, страх за своє життя, внаслідок отриманих під час ДТП травм був змушений протягом тривалого часу проходити курс лікування, що призвело до істотного і тривалого погіршення стану його здоров'я, неможливості вести звичний спосіб життя, необхідності й у даний час проведення реабілітації та подальшого лікування. А тому з урахуванням глибини і тривалості страждань позивача, меж заявлених і визнаних вимог, необхідності забезпечення належної компенсації моральних втрат позивача, вимог розумності і справедливості суд вірно оцінив завдану йому моральну шкоду в 5 000 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитися з частковим задоволенням позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 в повному обсязі саме з ПАТ «Страхова група «TAC», оскільки відповідно до п.9.3. ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції на дату укладання Полісу- 04.04.2011 року та ДТП - 24.01.2012 року) обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих становить 51000 грн. на одного потерпілого, а тому ПАТ «Страхова група «ТАС» може відшкодувати моральну шкоду в межах 5% ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто не більше 2 550 грн.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення в частині стягнення моральної шкоди в повному розмірі з ПАТ «Страхова група «ТАС» і в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 2550 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2450 грн. моральної шкоди.

У решті рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити.

Рішення Переяслaв-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2013 року скасувати в частині стягнення моральної шкоди і в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 2550 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2450 грн. моральної шкоди.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Сліпченко О.І.