Рішення № 32823307, 30.07.2013, Вінницький районний суд Вінницької області

Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/5411/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

30.07.2013 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі : головуючого

судді: Ганкіної І.А.

при секретарі: Колонюк Ю.В.

пред-ві позивача Довгань І.О.

Пред-ві відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк " звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 28 серпня 2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк») та фізичною особою ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №CNL-В00/197/2006 (надалі - «кредитний договір»), згідно умов якого банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 180 000 дол. США, що підтверджується кредитними заявками від 28.08.2006 р., 19.09.2006 р., 19.09.2006 р., 22.11.2007 р., 20.11.2009 р. та випискою по поточному рахунку, на споживчі цілі, з кінцевим терміном повернення 27 серпня 2021 р., зі сплатою за користування кредитними коштами FIDR + 4,49 % річних (де FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

Відповідно до п.1.1 частини №2 кредитного договору було встановлено, що банк надає"' позичальнику кредит, а позичальник приймає на себе зобов'язання належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 1.5.1. п.1.5 частини №2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до кредитного договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Згідно п. 1.4.1.3 кредитного договору проценти сплачуються позичальником на поточний рахунок у банку в розмірі, визначеному кредитним договором.

П. 1.9.1 кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за кредитним договором.

Позичальник не дотримується графіку погашення кредитних коштів, а саме щомісячного погашення заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, чим порушує умови кредитного договору.

В зв'язку з необхідністю належного виконання зобов'язань за кредитним договором, щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу, що підтверджується листом банку від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201324, та надано термін (30 календарних днів) для сплати простроченої заборгованості по кредиту. Зазначена вимога, направлена позичальнику, залишилась без розгляду та задоволення.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №CNL-В00/197/2006 від 28.08.2006 р. було укладено договір поруки №СR-В00/197/2006 від 28.08.2006 р. між банком та фізичною особою ОСОБА_4.

Відповідно до п.1.1 договору поруки ОСОБА_4 поручається перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між Банком та ОСОБА_3 в повному обсязі.

У п.2.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується в разі невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: основну суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом, пеню та штраф за прострочення повернення кредиту та процентів.

04.09.2012 р. на адресу ОСОБА_4, який виступає поручителем по кредитному договору, було направлено цінний лист, з описом вкладення, з вимогою щодо погашення заборгованості по кредиту (підтверджується листом АТ «ОТП Банк» від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201325), на підставі чого йому було повідомлено про факт невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, а також дотримано п.3.4. договору поруки, який передбачає обов'язок банку направити поручителю вимогу про виконання боргових зобов'язань.

Станом на 03.09.2012 р., згідно розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_3 по кредиту, процентах та штрафних санкціях, заборгованість за кредитним договором № CNL-В00/197/2006 від 28.08.2006 р., становить:

- залишок заборгованості за кредитом - 157 188,13 дол. США;

- несплачені відсотки за користування кредитом - 55 725,74 дол. США;

- пеня за прострочення виконання зобов'язань - 25 027,29 грн.

Загальна сума заборгованості - 212 913,87 дол. США, пеня -25027,29грн.

За кредитним договором № CNL-ВОО/087/2007 позивач зазначив, що 11 травня 2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк» (яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», у відповідності до ЗУ «Про акціонерні товариства») та фізичною особою ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №СNL-В00/087/2007 (надалі - «кредитний договір»), згідно умов якого банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 100 000 дол. США, що підтверджується Кредитною заявкою від 15 травня 2007 р. та випискою по поточному рахунку, на споживчі цілі, з кінцевим терміном повернення 10 травня 2017 р., зі сплатою за користування кредитними коштами 13,99 % річних.

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 липня 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 листопада 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

Відповідно до п.1.1 частини №2 кредитного договору було встановлено, що банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає на себе зобов'язання належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1.5.1. п.1.5 частини №2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, зазначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до кредитного договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Згідно п. 1.4.1.3 кредитного договору проценти сплачуються позичальником на поточний рахунок у банку в розмірі, визначеному кредитним договором.

П. 1.9.1 кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за кредитним договором.

Позичальник не дотримується графіку погашення кредитних коштів, а саме щомісячного погашення заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, чим порушує умови кредитного поговору.

В зв'язку з необхідністю належного виконання зобов'язань за кредитним договором,щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу, що підтверджується листом банку від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201326, та надано термін (30 календарних днів) для сплати простроченої заборгованості по кредиту. Зазначена вимога, направлена позичальнику, залишилась без розгляду та задоволення.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №СNL-В00/087/2007 від 11.05.2007 р. було укладено договір поруки №SR-В00/087/2007 від 11.05.2007 р. між банком та фізичною особою ОСОБА_4.

Відповідно до п.1.1 договору поруки ОСОБА_4 поручається перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між Банком та ОСОБА_3 в повному обсязі.

У п.2.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується в разі невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: основну суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом, пеню та штраф за прострочення повернення кредиту та процентів.

04.09.2012 р. на адресу ОСОБА_4, який виступає поручителем по кредитному договору, було направлено цінний лист, з описом вкладення, з вимогою щодо погашення заборгованості по кредиту (підтверджується листом АТ «ОТП Банк» від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201327), на підставі чого йому було повідомлено про факт невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, а також дотримано п.3.4. договору поруки, який передбачає обов'язок банку направити поручителю вимогу про виконання боргових зобов'язань.

Станом на 03.09.2012 р., згідно розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_3 по кредиту, процентах та штрафних санкціях, заборгованість за кредитним договором №CNL-В00/087/2007 від 11.05.2007 р., становить:залишок заборгованості за кредитом - 91 503,23 дол. США;несплачені відсотки за користування кредитом - 38 753,10 дол. США;пеня за прострочення виконання зобов'язань - 19 592,13 грн.;штрафні санкції - 1 375 грн. Загальна сума заборгованості - 130 256,33 дол. США, пеня та штрафні санкції 20 967,13 грн.

В судовому засіданні представник банку Довгань І.О. позов підтримав в межах та на підставах визначених у позові.

Представник відповідачів ОСОБА_2 позов визнав не визнав, cуду показав, що просить врахувати, що підвищення курсу долару США призвело до того, що банк неправомірно вимагає оплати кредиту виходячи з курсу, що діє на тепер, а не курсу якій діяв на час укладення договору, що ставить відповідачів у невигідне фінансове становище і привело до неможливості погашення суми кредитів. Крім того, до суду звернувся не належний позивач, так як договори кредиту були укладені відповідачами з АКБ «Райффайзенбанк Україна», а не «ОТП Банк». В зв»язку з вказаним просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, вивчивши докази, суд встановив наступне:

28 серпня 2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк») та фізичною особою ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №CNL-В00/197/2006, згідно умов якого банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 180 000 дол. США, що підтверджується кредитними заявками від 28.08.2006 р., 19.09.2006 р., 19.09.2006 р., 22.11.2007 р., 20.11.2009 р. та випискою по поточному рахунку, на споживчі цілі, з кінцевим терміном повернення 27 серпня 2021 р., зі сплатою за користування кредитними коштами FIDR + 4,49 % річних (де FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

Відповідно до п.1.1 частини №2 кредитного договору було встановлено, що банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає на себе зобов'язання належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1.5.1. п.1.5 частини №2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до кредитного договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Згідно п. 1.4.1.3 кредитного договору проценти сплачуються позичальником на поточний рахунок у банку в розмірі, визначеному кредитним договором.

П. 1.9.1 кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за кредитним договором.

Судом було встановлено, що позичальник не дотримувався графіку погашення кредитних коштів, а саме щомісячного погашення заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, чим було порушено умови кредитного договору.

В зв'язку з необхідністю належного виконання зобов'язань за кредитним договором, щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу, що підтверджується листом банку від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201324, та надано термін 30 календарних днів для сплати простроченої заборгованості по кредиту. Зазначена вимога, направлена позичальнику, залишилась без реагування.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №CNL-В00/197/2006 від 28.08.2006 р. було укладено договір поруки №СNL-В00/197/2006 від 28.08.2006 р. між банком та фізичною особою ОСОБА_4.

Відповідно до п.1.1 договору поруки ОСОБА_4 поручається перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між Банком та ОСОБА_3 в повному обсязі.

У п.2.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується в разі невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: основну суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом, пеню та штраф за прострочення повернення кредиту та процентів.

04.09.2012 р. на адресу ОСОБА_4, який виступає поручителем по кредитному договору, було направлено цінний лист, з описом вкладення, з вимогою щодо погашення заборгованості по кредиту (підтверджується листом АТ «ОТП Банк» від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201325), на підставі чого йому було повідомлено про факт невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, а також дотримано п.3.4. договору поруки, який передбачає обов'язок банку направити поручителю вимогу про виконання боргових зобов'язань.

Станом на 03.09.2012 р., згідно розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_3 по кредиту, процентах та штрафних санкціях, заборгованість за кредитним договором № CNL-В00/197/2006 від 28.08.2006 р., становить:залишок заборгованості за кредитом - 157 188,13 дол. США;несплачені відсотки за користування кредитом - 55 725,74 дол. США;пеня за прострочення виконання зобов'язань - 25 027,29 грн. Загальна сума заборгованості - 212 913,87 дол. США, пеня -25027,29грн.

За кредитним договором № CNL-ВОО/087/2007 судом встановлено, що 11 травня 2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», у відповідності до ЗУ «Про акціонерні товариства» та фізичною особою ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №СNL-В00/087/2007, згідно умов якого банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 100 000 дол. США, що підтверджується Кредитною заявкою від 15 травня 2007 р. та випискою по поточному рахунку, на споживчі цілі, з кінцевим терміном повернення 10 травня 2017 р., зі сплатою за користування кредитними коштами 13,99 % річних.

20 лютого 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 липня 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

20 листопада 2009 р. між банком та позичальником було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору, яким було внесено зміни до доповнення до кредитного договору.

Відповідно до п.1.1 частини №2 кредитного договору було встановлено, що банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає на себе зобов'язання належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1.5.1. п.1.5 частини №2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, зазначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до кредитного договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Згідно п. 1.4.1.3 кредитного договору проценти сплачуються позичальником на поточний рахунок у банку в розмірі, визначеному кредитним договором.

П. 1.9.1 кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за кредитним договором.

Позичальник не дотримується графіку погашення кредитних коштів, а саме щомісячного погашення заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, чим порушує умови кредитного поговору.

В зв'язку з необхідністю належного виконання зобов'язань за кредитним договором,щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу, що підтверджується листом банку від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201326, та надано термін (30 календарних днів) для сплати простроченої заборгованості по кредиту. Зазначена вимога, направлена позичальнику, залишилась без розгляду та задоволення.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №СNL-В00/087/2007 від 11.05.2007 р. було укладено договір поруки №SR-В00/087/2007 від 11.05.2007 р. між банком та фізичною особою ОСОБА_4.

Відповідно до п.1.1 договору поруки ОСОБА_4 поручається перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між Банком та ОСОБА_3 в повному обсязі.

У п.2.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується в разі невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: основну суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом, пеню та штраф за прострочення повернення кредиту та процентів.

04.09.2012 р. на адресу ОСОБА_4, який виступає поручителем по кредитному договору, було направлено цінний лист, з описом вкладення, з вимогою щодо погашення заборгованості по кредиту (підтверджується листом АТ «ОТП Банк» від 03.09.2012 р. вих.№22-2-2/201327), на підставі чого йому було повідомлено про факт невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, а також дотримано п.3.4. договору поруки, який передбачає обов'язок банку направити поручителю вимогу про виконання боргових зобов'язань.

Станом на 03.09.2012 р., згідно розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_3 по кредиту, процентах та штрафних санкціях, заборгованість за кредитним договором №CNL-В00/087/2007 від 11.05.2007 р., становить:залишок заборгованості за кредитом - 91 503,23 дол. США;несплачені відсотки за користування кредитом - 38 753,10 дол. США;пеня за прострочення виконання зобов'язань - 19 592,13 грн.;штрафні санкції - 1 375 грн. Загальна сума заборгованості - 130 256,33 дол. США, пеня та штрафні санкції 20 967,13 грн.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно, до частини другої ст.1054 та частини другої ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Вказані вимоги стороною позивача було виконано в повному обсязі, відповідачами умови договору та закону не дотримано.

Доводи сторони відповідачів, щодо не визнання обов'язку повернення кредитних коштів на підставі підвищення валютного курсу долару США суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як укладення фінансових зобов'язань несе у собі наявність можливого фінансового ризику, що є зрозумілим для сторін, що його укладають і не є непередбачуваною обставиною.

Укладання кредитних договорів відповідало волі сторін, був укладений на законних підставах, не був визнаний сторонами чи судом недійсним, тому кредитні зобов'язання підлягають до належного виконання відповідно до умов договору та вимог закону.

Право на стягнення заборгованості у відповідності до права правонаступництва має саме Пат «ОТП Банк».

Позовні вимоги таким чином, є суду доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

За ст.88 ЦПК України, з сторони відповідачів слід стягнути понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 590, 623, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором за № CNL-В00/197/2006 від 28.08.2006 р. між

АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 (солідарний боржник) в сумі 212 913.87 доларів США, що станом на 03.09.2012 р. складають 1 726 847.85 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Пат «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором за № CNL-В00/197/2007 укладеним 11.05.2007 р. між

АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (солідарний боржник) в сумі 130 256.33 доларів США, що станом на 03.09.2012 р. складають 1 062 105.97 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» судові витрати 3 219 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд , шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: