Постанова № 32822814, 19.07.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 р. Справа № 821/2356/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Бериславська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" (далі - відповідач, КП "Бериславтеплокомуненерго") про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5498,00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання за жовтень 2012 року у сумі 5498,00 грн., визначеного згідно поданої до ДПІ податкової декларації за вищевказаний період. Оскільки відповідач вищевказану заборгованість не сплатив, тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою суду від 19.06.2013 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання, призначене на 19.07.2013 року, представники сторін не з'явилися, при цьому від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні, при цьому письмових заперечень проти позову не надав.

Дослідивши зміст вказаного клопотання та враховуючи, що відповідно до ст. 56 КАС України представником юридичної особи може бути будь-яка фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність, та може брати участь в адміністративному процесі на основі договору або закону, суд визнає причину неявки відповідача в судове засідання не поважною.

Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП "Бериславтеплокомуненерго" зареєстроване як юридична особа Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Бериславському районі з 07.10.1994 року за №185 згідно довідки від 19.03.2009 року №34/28-053.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Бериславтеплокомуненерго" було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, згідно якої відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 5498,00 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач грошове зобов'язання за поданою декларацією у сумі 5498,00 грн. не сплатив.

Положеннями п.п.14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем в установлений Податковим кодексом України строк вказане узгоджене податкове зобов'язання платником податків не сплачено, тому воно вважається податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України).

Судом з'ясовано, що позивачем було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від 04.12.2001 року за №1/166 та податкову вимогу від 05.02.2002 року №2/110, про що свідчить відповідна відмітка на корінці.

Проте, згідно зворотного боку облікової картки платника податків, відповідач податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5498,00 грн. не сплатив.

Положенням пп. 20.1.18 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини здійснюється, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки сума несплаченого податкового боргу підтверджена наявними у справі документами, а відповідач не скористався правом надати суду письмові заперечення щодо позовних вимог або докази погашення суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог ДПІ про стягнення з Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5498,00 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 128, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" (ідентифікаційний код 21306772) податковий борг по податку на додану вартість у сумі 5498,00 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень) з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.1.5