Ухвала суду № 32822716, 06.08.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_________копія:_____

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Шпинти М.Д.

суддів: Гладкого С.В., Полюховича О.І.

за участю прокурора Ткачук О.В.

засудженого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого неповнолітнього ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього засудженого на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 гр.України, студент Костопільського БТТ, невійськовозобов"язаний, раніше не судимий ,-

визнаний винним і засуджений за ч.1 ст.122 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Згідно ст.76 КК України на нього покладені обов"язки, передбачені п.п.2.3 цієї статті.

Судом стягнуто з засудженого на користь держави в особі Управління охорони здоров"я Рівненської обласної державної адміністрації, уповноваженим органом якого виступає Рівненська обласна клінічна лікарня, витрати на лікування потерпілого в сумі 2 636 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого 2 081 грн. матеріальної, 20 000 грн. моральної шкоди та 200 грн. за надання правової допомоги.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за спричинення потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження, а саме в умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, вчиненому за таких обставин.

21 червня 2012 року близько 21 год. ОСОБА_4 зайшов у продуктовий магазин, що розміщений в кафе „Хамелеон", що по вул. В.Стуса в м.Костопіль. Коли виходив з магазину, то у коридорі зіштовхнувся з ОСОБА_1, який в цей час заходи в цей магазин. Через це між ними виник конфлікт. Для його з"ясування ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 вийти не двір. Коли вони стояли на подвір"ї поблизу магазину, то ОСОБА_1 зненацька кулаком правої руки наніс ОСОБА_4 удар в обличчя, після чого конфлікт було закінчено. Внаслідок цього удару ОСОБА_4 отримав середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.

В поданих на вирок суду апеляціях:

прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, з урахуванням внесених до апеляції змін, покликається на незаконність вироку, оскільки у обвинуваченні, визнаного судом доведеним, не вказана кваліфікуюча ознака злочину - умисел. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

захисник-адвокат ОСОБА_2 вважає вирок незаконним, оскільки суд справу розглянув односторонньо та його висновок не грунтується на всебічному, повному та об"єктивному дослідженні всіх обставин справи, суд не зазначив, в якій частині він критично оцінює покази засудженого та чому не прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також вважає, що суд допустив порушенням кримінально-процесуального закону, так як за його клопотанням не був допитаний потерпілий ОСОБА_4 Вважає, що в тій ситуації, що склалась, ОСОБА_1 був в стані необхідної оборони. Вирішуючи питання щодо вирішення цивільного позову, суд не врахував, що засуджений є неповнолітній і немає свого самостійного заробітку та інших джерел прибутку, а його опікун - бабуся є онкохворою. Просить вирок скасувати та закрити справу на підставі п.2 ст.6 КПК України 1960 р., в задоволенні цивільного позову відмовити.

Засуджений ОСОБА_1 та його законний представник - ОСОБА_7 у апеляціях та доповненнях до них також покликаються на ті ж обставини незаконності вироку, що і захисник-адвокат. Просять вирок скасувати, справу закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України та відмовити в задоволенні цивільних позовів прокурора та потерпілого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора про задоволення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та про часткове задоволення інших апеляцій в частині щодо скасування вироку, пояснення захисника-адвоката, засудженого про задоволення їх апеляцій і про відмову в задоволенні апеляції прокурора, представника потерпілого ОСОБА_3, який просить вирок залишити в силі та відмовити в задоволенні апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з врахуванням внесених до неї змін підлягає до задоволення, а апеляції захисника-адвоката, засудженого та його законного представника підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За вимогами ст.ст.323 КПК України 1960 р. вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Обгрунтованість вироку означає, що викладені в ньому висновки суду мають відповідати фактичним обставинам справи та дослідженим у судовому засіданні доказам.

Згідно ч.1 ст.334 цього Кодексу мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідки злочину, форми вини і мотиви злочину.

У п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. ( з наступними змінами і доповненнями) „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" зазначено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставлення ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

У даній справі ці вимоги закону порушені.

Формулюючи обвинувачення, визнане доведеним, суд у вироку зазначив, що коли вони (засуджений і потерпілий) стояли на подвір"ї поблизу магазину, то ОСОБА_1 зненацька кулаком правої руки наніс ОСОБА_4 удар в область обличчя, після чого конфлікт було скінчено. В результаті цього ОСОБА_4 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Однак суб"єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, передбачає вчинення вказаних дій умисно. Суд, викладаючи у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення ОСОБА_1, не зазначив обов"язкову ознаку суб"єктивної сторони його дій - те, що дії вчинені умисно.

Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України, суд у вироку також зазначив, що дії винного слід кваліфікувати як спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, не вказавши, що спричинення тілесного ушкодження повинно бути умисним.

Вказані порушення кримінально-процесуального законодавства колегія суддів визнає істотними та такими, які виключали можливість постановлення вироку, що відповідно до вимог ч.2 ст.374 КПК України 1960 р. є підставою для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справу розглянути відповідно до вимог закону, та прийняти законне і обгрунтоване рішення. Доводи захисника-адвоката, засудженого та його законного представника, викладені в їх апеляціях, можуть бути перевірені при новому судовому розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, п.11 Розділу Х1 Перехідні положення КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, з урахуванням внесених до неї змін, задовольнити повністю, а апеляції захисника-адвоката, засудженого та його законного представника задовольнити частково.

Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Головуючий підпис

судді: підписи

З оригіналом згідно: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта