Ухвала суду № 32822565, 01.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2376/13-Ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І. Провадження № 22-ц/780/3974/13 Доповідач у 2 інстанції СавченкоКатегорія 4 01.08.2013

У Х В А Л А

іменем України

1 серпня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що 25 жовтня 2010 року між нею і відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за яким відповідач продав, а вона придбала майнові права на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 Згідно договору право власності на квартиру переходить після підписання сторонами договору акту приймання-передачі майнових прав. Вказувала, що вона повністю оплатила вартість майнових прав в розмірі 152061,25 грн., будинок 16 вересня 2011 року введено в експлуатацію, разом із тим акт приймання-передачі прав на квартиру між сторонами досі не укладено, відповідач від підписання акту ухиляється, чим порушує її права.

У зв'язку із наведеним просила визнати за нею право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ТОВ «Аверс-Сіті» передати їй технічну документацію (технічні паспорти) на вказану квартиру.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 квітня 2013 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати позивачу технічну документацію на спірну квартиру.

Відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обстаивнам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1 проінвестувала будівництво квартири АДРЕСА_1 яка як об'єкт та результат інвестицій є власністю позивача, а поскільки відповідач не визнає права позивачки на спірну квартиру, то за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на спірне майно та зобов'язати відповідача передати позивачу технічну документацію на квартиру.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтями 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382 ЦК України передбачено загальні засади права власності, зокрема, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого товариство продало, а ОСОБА_1 купила майнові права на об'єкт нерухомості у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_1 Продаж вчинено за 152061,25 грн. (а.с.5-11).

Згідно п.1.4 вказаного договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості у вигляді квартири, що полягають у праві набути право власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно п.п.3.1-3.4 договору майнові права на об'єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту, який підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини будинку в експлуатацію та здійснення розрахунків. Оформлення права власності на об'єкт нерухомості здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок. Продавець зобов'язаний на вимогу покупця надати останньому протягом 3-х днів вичерпний пакет документів для оформлення права власності.

Факт виконнання позивачкою обов'язку по сплаті коштів у розмірі 152061,25 грн. та відсітність грошових претензій ТОВ «Аверс-Сіті» до ОСОБА_1 стверджується договором про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеним між сторонами 27 жовтня 2010 року (а.с.12).

16 вересня 2011 року будинок АДРЕСА_1 введено в експлуатацію, що стверджується сертифікатом інспекції ДАБК у Київській області (а.с.15). Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року доручено КП КОР «Ірпінське БТІ» оформити та видати ТОВ «Аверс-Сіті» свідоцтва про право власності на квартири прийнятого в експлуатацію будинку (а.с.16-19).

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 право власності на інвестовану нею квартиру не оформила, поскільки ТОВ «Аверс-Сіті» не виконує умови договору та своїх зобов'язань за договром, відмовляє у підписанні акту приймання-передачі в строк до 26 вересня 2011 року.

Так, відповідач по справі ТОВ «Аверс-Сіті» у порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру.

Наведені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, встановивши, що позивачка у справі ОСОБА_1 проінвестувала будівництво квартири, на яку набула майнових прав і має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктом інвестування відповідно до законодавчих актів України і об'єкт нерухомості прийнятий до експлуатації, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру та зобов'язання ТОВ «Аверс-Сіті» передати позивачці технічну документацію на квартиру.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позивачки не виникло право, про визнання якого заявлено позов, є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на вимогах ст. 331 ЦК України, якою передбачено саме виникнення права власності на новостворене майно у даному випадку. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно у вигляді спірної квартири є новоствореним, на підставі договірних відносин позивач свої обов'язки виконав повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв'язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Крім того, правовий аналіз положень ЦК України, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дозволяє дійти висновку про те, що майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Виконання зобов'язань за інвестиційною угодою свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт. Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд України на засіданнях Судової палати у цивільних справах 3 квітня 2013 року при розгляді справи № 6-21 цс 13 та 12 червня 2013 року при розгляді справи № 6-45 цс 13, предметом яких були спори щодо захисту прав особи на житло за інвестиційними угодами. При розгляді наведених справ Верховний Суд України зробив правові висновки, відповідно до яких виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (або стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

У даній справі ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання за договором купівлі-продажу та внесла кошти, отже у неї виникло право вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва. Поскільки ТОВ «Аверс-Сіті» не визнає її права і відмовляє у підписання акта та передачі документів, то даний спір вирішено судом.

Колегія суддів не приймає до уваги як безпідставні посилання представника апелянта у судовому засіданні на те, що спірна квартира коштує дорожче, ніж внесено коштів позивачкою, що у свою чергу є підставою для відмови у позові. Такі посилання спростовуються укладеним між сторонами договором купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року, згідно якого вартість якого вартість майнових прав на об'єкт нерухомості у вигляді спірної трикімнатної квартири визначена сторонами за взаємною згодою у розмірі 152061,25 грн. Ніяких доповнень чи змін до вказаного договору щодо вартості майнових прав сторонами не вносилося.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :