Рішення № 32821768, 31.07.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/20308/12

Провадження № 2/161/264/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.

при секретарі Коритнюк А.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку.

Свій позов мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2006 року набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Даний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0578 га, що належить відповідачам в справі на праві спільної часткової власності. Вважає, що з переходом права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, перейшло право власності на земельну ділянку, що необхідна для його обслуговування.

Просить встановити за позивачем право власності на земельну ділянку площею 82,8 кв.м., що розташована під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1.

В ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, просила встановити за позивачем право власності на земельну ділянку площею 82,8 кв.м., що розташована під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, та встановити за позивачем право власності на земельну ділянку площею, необхідною для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги повністю з підстав, викладених в заяві, та просила уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували щодо їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі. Суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 27 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_5 ( а.с. 7-12).

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 набула право власності на даний будинок в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 та батька ОСОБА_6 відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2006 року.

Даним рішенням також встановлено, що будинок АДРЕСА_1 був самочинно збудований ОСОБА_6 на виділеній під його будівництво земельній ділянці.

В матеріалах інвентаризаційної справи наявна копія виписки з рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.04.1988 року № 125, відповідно до якого виділено частину земельної ділянки площею 293 кв.м. для побудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 з житловою площею 26.1 кв.м. загальною площею 38, 1 кв.м. ОСОБА_6 за рахунок зменшення земельної ділянки ОСОБА_8

Приписами частини 2 статті 377 ЦК України унормовано, що у разі коли житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За змістом частини 2 статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомий об'єкт, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.2 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до статей 116, 123 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як встановлено судом, що стверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.04.1988 року № 125 було виділено частину земельної ділянки площею 293 кв.м. для обслуговування житлового будинку, що належить на праві власності позивачу.

Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що вона, як власник житлового будинку зверталась до органів місцевого самоврядування про надання їй у власність чи користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, власником якого вона являється.

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 64, 88, 138, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, на підставі ст..ст. 116, 120, 123, 125 ЗК України, ст.. 377 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк