Рішення № 32821597, 01.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" серпня 2013 р. Справа № 906/960/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Святішенко О.В., № 96 від 19.06.2013 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський фарфоровий двір" (м.Суми)

до Військової частини А1735 (м.Житомир)

про стягнення 28593,56 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 28593,56 грн. з яких: 26162,92 грн. - борг за договором № 26 на постачання продукції від 19.12.2012 р., 935,41 грн. - пеня, 187,08 грн. - 3% річних, 1308,15 грн. - неустойка.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Оскільки явка учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2012 р. Військова частина А1735 (замовник, далі - відповідач) та ТОВ "Сумський фарфоровий дім" (постачальник, далі - позивач) уклали договір № 26 на постачання продукції (а.с.7-10).

За умовами договору позивач зобов'язався поставити продукцію, а відповідач її прийняти та оплатити у кількості, терміни та за цінами згідно специфікації, а саме:

- тарілки глибокі фарфорові в кількості 572 штуки загальною вартістю 8008,00 грн.;

- тарілки мілкі фарфорові в кількості 525 штук загальною вартістю 7077,00 грн.;

- тарілки десертні фарфорові в кількості 1099 штук загальною вартістю 11077,92 грн.

Загальна вартість поставки склала 26162,92 грн. (п.1.1.).

Сторони погодили, що розрахунок за продукцію здійснюється лише після її фактичного отримання відповідачем та за фактично отриману продукцію на підставі належним чином оформлених актів приймання та рахунків-фактур, накладних постачальника протягом 45 днів (п.4.3. договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв фарфоровий посуд у кількості та за ціною, погодженими у специфікації, що підтверджується актом прийому продукції та накладною від 17.01.2013 р. (а.с.11-12).

Відповідач одержаний товар не оплатив, внаслідок чого за ним у позивача рахується заборгованість в розмірі 26162,92 грн.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача не зменшилась, про що свідчить довідка позивача від 30.07.2013 р. № 115 (а.с.27).

Відповідно до п.6.2. укладеного сторонами договору у разі порушення відповідачем строків оплати, останнім сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Також сторони погодили, що у разі порушення обов'язків за цим договором, а також у всіх інших випадках, що не були передбачені ним, сторони керуються залежно від виду продукції, Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення або Положенням про поставки товарів народного споживання, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.08.88р. та нормативно-правовими актами України, щодо цього питання (п.6.5.).

Спираючись на зазначені пункти договору, приписи ст.625 ЦК України та пункту 57 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.08.1988 р., позивач нарахував на суму основного боргу 935,41 грн. пені, 187,08 грн. 3% річних, 1308,15 грн. неустойки.

Відповідний розрахунок додано до позовної заяви (а.с.6).

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов'язання щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 26162,92 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.57 «Положення о поставках товаров народного потребления», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.08.1988 року "за неосновательний отказ от акцепта платежного требования (полностью или частично), а также за уклонение от оплати товаров при других формах расчетов покупатель (плательщик) уплачивает поставщику штраф в размере 5 процентов суммы, от уплаты которой он отказался или уклонился".

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу (неустойки) в розмірі 1308,15 грн., суд дійшов до висновку, що він здійснений вірно відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Щодо розрахунку пені та трьох відсотків річних, суд, перевіривши порядок їх нарахування, встановив, що позивач невірно застосував положення п.4.3. укладеного сторонами договору, відповідно до якого розрахунок за продукцію здійснюється протягом 45 банківських днів.

Оскільки, як було встановлено раніше, продукція відповідачем була отримана 17.01.2013 р., тому днем початку порушення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару слід вважати 23.03.2013 р. (через 45 банківських днів із врахуванням вихідних та святкового (08.03.2013 р.) днів). Однак, позивач, як вбачається з розрахунку, обчислює пеню та три відсотки річних за період з 22.03.2013 р. до 17.06.2013 р., тобто за 87 днів прострочення, в той час, як правомірним є нарахування, починаючи з 23.03.2013 р., а саме за 86 днів прострочення.

Крім того, щодо розрахунку пені, позивач не врахував, що з 10.06.2013 р. відсоткова ставка НБУ складає 7,00 %, в той час, як позивачем застосовано відсоткову ставку 7,5 % за весь період прострочення.

Отже, вірним є нарахування пені, з урахуванням зміни відсоткової ставки, за період з 23.03.2013 р. до 17.06.2013 р. в розмірі 919,64 грн. (26162,92 грн. сума боргу, 86 днів прострочення), а 3% річних - в розмірі 184,93 грн.

За таких обставин, 15,77 грн. пені та 2,15 грн. 3% річних заявлено позивачем безпідставно.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 28575,64 грн., з яких: 26162,92 грн. борг за поставлений посуд, 919,64 грн. пеня, 184,93 грн. 3% річних, 1308,15 грн. штраф.

В частині стягнення 15,77 грн. пені та 2,15 грн. 3% річних суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А1735, м.Житомир, вул.Проспект Миру, 36, ідентифікаційний код 0766546,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський фарфоровий двір", 40007, м.Суми, вул.Харківська, буд.111, ідентифікаційний код 36707705,

- 26162,92 грн. боргу за поставлений посуд;

- 919,64 грн. пені;

- 184,93 грн. 3% річних;

- 1308,15 грн. штрафу;

- 1719,42 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.08.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - відповідачу (рек. з пов.)