Постанова № 32820985, 02.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2013 р. Справа № 809/2337/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника заявника - Бордейчука Б.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення податкового боргу в сумі 3324,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України із поданням про стягнення коштів з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за податковим боргом в розмірі 3324,00 грн.

Внесене подання мотивоване тим, що відповідачем в порушення обов'язку встановленого статтями 57, 203 Податкового кодексу України не здійснено погашення самостійно задекларованого податкового боргу з податку на додану вартість за червень 2013 року в розмірі 3324,00 грн., який заявник просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Представники заявника в судовому засіданні подання підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 37).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання. За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути подання на підставі наявних доказів у відсутності представника відповідача.

Розглянувши подання, заслухавши представника заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що внесене подання органу державної податкової служби є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 28.02.1996 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.12-14) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

За змістом підпункту 14.1.178. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно статті 15, 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В судовому засіданні встановлено, що 22.07.2013 року ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на додану вартість. У вказаній податковій декларації відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 3324,00 грн. (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов'язання відповідача визначене ним в податковій декларації з податку на додану вартість від 22.07.2013 року є узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно пунктів 59.1., 59.4. та 59.5. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 60.1.1. пункту 60.1. статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

Аналогічна норма була відображена у підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до вимог якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій самостійно погашена платником податків (підпункт 6.4.1. пункту 6.4. статті 6 Закону).

В судовому засіданні встановлено, що на момент виникнення обов'язку із сплати податку на додану вартість за червень 2013 року у ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" був наявний непогашений податковий борг із податку на додану вартість за інші періоди, в тому числі й такий податковий борг, щодо сум якого, податковим органом надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми "Ю1" від 12.05.2004 року за № 1/1064/14760/24-1-205 (а.с.11) та другу податкову вимогу форми "Ю2" від 14.06.2004 року за № 2/1269/18768/10/24-1-205 (а.с.10). Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську направлялися відповідачу вказані податкові вимоги, які отримані ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 14.05.2004 року та 18.06.2004 відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.11, 10). На час розгляду справи податкові вимоги є неоскарженими та невідкликаними.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3324,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість від 22.07.2013 року (а.с.8-9), першою податковою вимогою форми "Ю1" від 12.05.2004 року за № 1/1064/14760/24-1-205 (а.с.11), другою податковою вимогою форми "Ю2" від 14.06.2004 року за № 2/1269/18768/10/24-1-205 (а.с.10), а також обліковою карткою платника податків, яка містяться в матеріалах справи (а.с.22-30).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 3324,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" податкового боргу в сумі 3324,00 грн. є обґрунтованим та таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Стягнути з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (ідентифікаційний код 03346058) в дохід бюджету податковий борг в сумі 3324 (три тисячі триста двадцять чотири) гривні 00 копійок з наступних розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство:

р/р № 26003310073201 - (МФО 322670) Київська філія АКБ "Новий";

р/р № 26022301802 - (МФО 336503) Івано-Франківське АТ ОЩАДБАНК, м. Івано- Франківськ;

р/р № 26000060399031 - ( МФО 336677) Івано-Франківська філія ПАТ КБ "Приватбанк", м. Івано-Франківськ;

р/р № 26005052504680 - ( МФО 336677) Івано-Франківська філія ПАТ КБ "Приватбанк", м. Івано-Франківськ;

р/р № 26039022901 - ( МФО 336161) Івано-Франківська філія ВАТ "КРЕДОБАНК";

р/р № 26003022901 - ( МФО 336161) Івано-Франківська філія ВАТ "КРЕДОБАНК";

р/р № 26007113417980 - ( МФО 336235) Філія Прикарпатське регіональне управління АТ Банк "Фінанси та Кредит";

р/р № 26041113417980 - ( МФО 336235) Філія Прикарпатське регіональне управління АТ Банк "Фінанси та Кредит";

р/р № 26001313417980 - ( МФО 336235) Філія Прикарпатське регіональне управління АТ Банк "Фінанси та Кредит";

р/р № 26005213417978 - ( МФО 336235) Філія Прикарпатське регіональне управління АТ Банк "Фінанси та Кредит";

р/р № 26009300021405 - ( МФО 336310) ПАТ "Ідея Банк";

р/р № 26027371711388 - (МФО 336354) Філія ПАТ "Промінвест Банк" в м. Івано-Франківськ;

р/р № 26064301711388 - (МФО 336354) Філія ПАТ "Промінвест Банк" в м. Івано-Франківськ;

р/р № 26001000101637 - (МФО 321723) ПАТ "БТА Банк".

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України, звернути постанову до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.