Постанова № 32819965, 30.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-8978/11/0212

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2; представника позивача - ОСОБА_3;

представника відповідача - Маліцького П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідачі 1, 2) про перерахунок пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів з вимогами: зобов'язати відповідача 1 провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку із зміною посадового окладу, як виду грошового забезпечення встановленого Наказом МО № 377 від 28.07.2008 року та надати нову довідку грошового забезпечення позивача до Головного УПФУ у Вінницькій області; зобов'язати відповідача 2 провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням підвищеного посадового окладу та в подальшому виплачувати пенсію згідно нового посадового окладу; стягнути з відповідача 2 на користь позивача недоотриману пенсію за період з 01.08.2008 року по теперішній час.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.07.2011 року частину позовних вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій в період з 01.08.2008 року по 11.01.2011 року залишено без розгляду. Позивачем дана ухвала не оскаржена та набула законної сили.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.09.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, з урахуванням позовних вимог.

В ході апеляційного розгляду представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження по справі з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України. Колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу з Збройних Силах України на посаді начальника Військового-інжинерного інституту при ПДТА. 09.03.2004 року був звільнений з військової служби та йому призначена пенсія відповідно діючого на той час законодавства. Позивач звертався до відповідача 2 про перерахунок пенсії, згідно Наказу МО України № 377 від 28.07.2008 року проте йому було відмовлено, що і слугувало підставою для звернення до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що характер та умови преміювання згідно наказу МО України № 377 від 28.07.2008 року не є підставою для перерахунку позивачам пенсії відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду І інстанції, з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення, в тому числі збільшення розміру посадового окладу, відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Підпунктом 1 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Наказом Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України. Вказаний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.08.2008 року за № 761/15452 і відповідно він має юридичну силу. Міністерство Збройних Сил України своїм листом від 29.08.2008 року повідомило Пенсійний фонд України про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, у зв'язку з набранням чинності наказу № 377.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що фактично Кабінетом Міністрів України делеговано своє право визначати розміри посадових окладів Міністру оборони України, наказ останнього про встановлення таких окладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним військовослужбовцям.

Відповідно до наказу Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" розмір посадового окладу начальника інституту ШПК генерал-майор встановлений у розмірі 1860 - 2070 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, суд І інстанції дійшов помилкового висновку відмовивши в зобов'язані відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України".

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що вказаний наказ є підставою для перерахунку пенсії позивача, оскільки змінює розмір однієї зі складових його грошового забезпечення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України, який в постанові № 32348473 від 18 червня 2013 року вказав, що наказ №377 Міністру оборони України, яким затверджені схеми посадових окладів за основними типовими посадами керуючого та наукового складу офіцерів військово-навчальних закладів та наукових установ Збройних Сил України, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб.

Тому вимога позивача про проведення перерахунку та виплати пенсії відповідачем 2 підлягає задоволенню, але в межах строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України, тобто частково, з 11.01.2011 року (за шість місяців від дня звернення до суду).

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при постановлені рішення суд першої інстанції в тексті постанови допустив описку, невірно вказавши номер та дату прийняття вказаного Наказу Міністра Оборони України, як : №337 від 28.06.2008 року, яка підлягає виправленню в порядку ст. 169 КАС України.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 2 на його користь недоотриманої пенсії, не підлягає задоволенню, яка така, що не відповідає правильному способу захисту порушеного права та повноваженням відповідача 2 в спірних правовідносинах.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача до відповідача 1 про зобов'язання провести перерахунок та надати нову довідку про грошове забезпечення, оскільки в матеріалах справи наявні докази вчинення відповідних дій в добровільному порядку, що підтверджується листом від 15.02.2013 року.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі апеляційний суд виходив з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Однак як вбачається з матеріалів справи позивач хоча і звертався із подібним адміністративним позовом, однак в першому випадку судом першої інстанції вирішувалася позовна вимога тільки до Головного управління пенсійного фонду України в Вінницькій області, в даній справі ним також заявлено позовну вимогу Вінницького військового комісаріату, тобто до іншого відповідача, а крім того заявлено вимогу про стягнення коштів з Головного управління пенсійного фонду України в Вінницькій області, тобто нову вимогу. Також з врахуванням часу вирішення справи (травень 2010 року - в першому випадку та вересень 2011 року - в другому) об'єктивним є факт зміни періоду часу на протязі якого слід здійснити перерахунок та виплату належних позивачу коштів. Таким чином постанова Замостянського районного суду від 06.05.2010 року не є такою, що постановлена з того самого спору і між тими самими сторонами і не можете слугувати підставою для закриття провадження у справі. Крім того при прийнятті першого рішення, не було сформованої позиції Верховного Суду України щодо спірних правовідносин.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу. Дана вимога кореспондується з положеннями ст. 244-2 КАС України відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Тому прийняття рішення про задоволення вказаних позовних вимог відповідатиме вимозі закону про приведення судової практики у відповідність з рішеннями Верховного суду України та також принципу верховенства права, закріпленого в ст. 8 КАС України, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В той час як формальне рішення про закриття провадження в адміністративній справі з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, позбавить позивача на справедливий захист порушеного права (оскільки строк апеляційного оскарження першого рішення пропущений), і призведе до існування неоднакової судової практики, щодо спірних правовідносин.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов помилкового висновку відмовивши в задоволенні позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню в частині зобов'яння Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням підвищеного посадового окладу встановленого Наказом Міністерства Оборони № 377 від 28.07.2008 року з 11.01.2011 року. В задоволенні адміністративного позову в частин інших позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії - скасувати та прийняти нову постанову .

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням підвищеного посадового окладу встановленого Наказом Міністерства оборони України № 377 від 28.07.2008 року з 11.01.2011 року.

В задоволенні адміністративного позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "06" серпня 2013 р. .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.