Постанова № 32819681, 01.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 р. Справа № 804/7778/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Борисової Ю.В. Максимової А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Авасто-Буд» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авасто-Буд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірним акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Авасто-Буд» від 20.02.2013 року №779/222/35164096 та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року №0000951530 та №0000941530.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання неправомірним акту від 20.02.2013 року №779/222/35164096 про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Авасто-Буд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, є безпідставними та суперечать діючому пода тковому законодавству, а тому підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Авасто-Буд» з пи тань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з ПНВП «Техніка» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2013 року №779/222/35157096.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення відповідачем:

- ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України;

- абз. «а» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, абз. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України;

- п.п.14.1.27, ст.138, ст.140, ст.142, ст.143, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

02.04.2013 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровського районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000951430 про збільшення податку на прибуток на суму 237405,00 грн. і нарахування штрафних санкцій на суму 59351,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000941530 про збільшення податкового зобов'язання на загальну суму 219843,00 грн. і нарахування штрафних санкцій на суму 54961,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпунктів 135.5.4, 135.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що між ПП «Авасто-Буд» (підрядник) та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (субпідрядник) укладено договори підряду №05-09-11 від 05.09.2011 року, №05-07-12 від 05.07.2012 року, №27/07-1 від 27.07.2012 року, №03-08-11 від 03.08.2012 року.

На виконання вказаних договорів ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» виписано і надано ПП «Авасто-Буд» податкові накладні та акти виконаних робіт, а також здійснено розрахунки за договорами між сторонами, що підтверджується платіжними дорученнями.

Між ПП «Авасто-Буд» (покупець) та ПНВП «Техніка» (постачальник) укладено договір поставки товару №62 від 03.09.2012 року. На виконання умов вказаного договору було виписано накладну та податкову накладну, надано рахунок-фактуру №173 від 10.09.2012 року.

Згідно наданої оборотно-сальдової звітності по бухгалтерському рахунку 631 дебіторська/кредиторська заборгованість з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» та ПНВП «Техніка» відсутня.

Акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків цих первинних бухгалтерських документів та обставин, які б свідчили про факт відмови позивача від надання перевіряючим відповідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки, викладені в акті перевірки від 20.02.2013 року №779/222/35157096, зроблені відповідачем на підставі акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпопетровська №7197/229/19099225 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» та акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпопетровська №7204/224/3269/32694389 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», що вказані підприємства здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/1441/13-а від 26.02.2013 року дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ПНВП «Техніка», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки 7197/229/19099225 від 21.12.2012 року, визнано протиправними.

Ухвалою суду Господарського суду Запорізької області від 19.10.2012 року по справі №5009/3909/12 було відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» та зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпопетровська в строк до 28.10.2012 року надати довідку про наявність або відсутність заборгованості у боржника ПП «Транс-Атлантіка Сервіс».

31.10.2012 року ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Протягом встановленого законом строку до ліквідатора ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпопетровська звернулась із грошовими вимогами до банкрута на суму 7219,76 грн., вимоги якої ліквідатором визнані у повному обсязі, що відображено у ліквідаційному балансі підприємства та реєстрі вимог кредиторів. Таким чином, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не мало грошових або інших вимог (окрім зазначених в реєстрі кредиторів).

Відповідно до постанови Господарського суду Запорізької області від 28.12.2012 року по справі №5009/3909/12 ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» було ліквідовано, провадження по справі закрито.

Щодо висновку в акті перевірки про порушення позивачем норм Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Акт перевірки не містить доказів порушення позивачем при укладенні угод з контрагентами та їх виконанні публічного порядку, як підстави недійсності за законом (нікчемності). При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем частини 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статі 215, статті 228 Цивільного кодексу України зроблено поза межами компетенції податкового органу, оскільки чинним законодавством не передбачено право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання, при перевірці їх господарської діяльності або визнання їх такими, що не відповідають закону.

Суд не приймає до уваги висновок відповідача про відсутність взагалі об'єкту оподаткування податку на прибуток та ПДВ, оскільки факт нарахування та сплати всіх передбачених законом податків підтверджується податковою звітністю ПП «Авасто-Буд». Крім того, справжність правовідносин між ПП «Авасто-Буд» та контрагентами ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» та ПНВП «Техніка» підтверджуються первинними документами, які бути досліджені судом.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Авасто-Буд» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.04.2013 року №0000951530 та від 02.04.2013 року №0000941530.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко