Постанова № 32817602, 02.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року

Справа № 808/4907/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

про скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просив суд скасувати постанови від 22.10.2012 та 27.11.2012 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про стягнення з КП «НВК «Іскра» виконавчого збору у сумі 418592,89 грн. та 288656,78 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.09.2012 та 12.10.2012 було відкрито виконавчі провадження зі стягнення боргу у сумі 2886567,84 грн. та 4185928,90 грн. Верховною Радою України 06.09.2012 прийнято Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Під дію вищевказаного Закону під списання підпали суми по вимогам УПФУ № ю-501У від 06.08.2012 на суму 2886567,84 грн. та № ю-501У від 06.09.2012 на суму 4185928,90 грн. 12.11.2012 вищевказані суми заборгованості перед УПФУ були списані. 13.11.2012 та 22.11.2012 УПФУ на адресу ДВС направлено листи про залишення вищевказаних вимог про сплату боргу без виконання та їх повернення, у зв’язку з її списанням. Враховуючи вищевикладене вважає, що постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 418592,89 грн. та 288656,78 грн. також підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою позивачем суми єдиного внеску в строки, встановлені ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», УПФУ на підставі ст.. 25 даного Закону видало вимоги про сплату боргу: № ю-501У від 06.08.2012 на загальну суму боргу 2886567,84 грн. та № ю-501У від 06.09.2012 на загальну суму боргу 4185928,90 грн., які є виконавчими документами.

На підставі заяви УПФУ про примусове виконання вимоги № ю-501У від 06.08.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34181990 від 05.09.2012. 27.11.2012 відповідачем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП № 34181990 у розмірі 288656,78 грн.

На підставі заяви УПФУ про примусове виконання вимоги № ю-501У від 06.09.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34749659 від 12.10.2012. 22.10.2012 відповідачем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП № 34749659 у розмірі 418592,89 грн.

Згідно із Преамбулою Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (далі Закон № 5213) цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу).

Відповідно до ст.. 1 Закону № 5213 Підлягають списанню не сплачені на день набрання чинності цим Законом суми заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлені судовими рішеннями та реструктуризовані) з платежів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - соціальні фонди), а саме: заборгованість зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне страхування; єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; з відшкодування пільгових пенсій (у тому числі витрат на їх доставку), наукових пенсій; накладених (нарахованих) сум штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності цим Законом. Органи соціальних фондів визначають суму заборгованості, яка підлягає списанню, за даними обліку платежів у соціальних фондах. Органи соціальних фондів проводять протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом з підприємствами оборонно-промислового комплексу звіряння сум несплаченої заборгованості, результати якого оформлюються актом. Списання сум заборгованості здійснюється протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом за рішеннями органів соціальних фондів, про що підприємствам оборонно-промислового комплексу надсилається повідомлення, в якому зазначається сума списаної заборгованості. Списана заборгованість відображається в даних обліку платежів у соціальних фондах із зазначенням дати прийняття рішення про списання. Такі операції відображаються у звітності окремим рядком.

На виконання вищезгаданої норми Закону № 5213 УПФУ повідомленням про списання заборгованості від 12.11.2012 списало заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 15514603,82 грн., в склад якої входить сума боргу в розмірі 2886567,84 грн. та сума боргу в розмірі 4185928,90 грн.

Крім того, УПФУ на адресу відповідача було направлено листи від 22.11.2012 за вих.. № 11165/02 та від 13.11.2012 за вих.. № 10906/02 з проханням, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», повернути вимоги про сплату недоїмки.

Судом встановлено, що на підставі листів УПФУ від 22.11.2012 за вих.. № 11165/02 та від 13.11.2012 за вих.. № 10906/02 головним державним виконавцем Кохненко Є.С. постановами від 27.11.2012 та 30.11.2012, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 2886567,84 грн. та у розмірі 4185928,90 грн. було закінчено.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до положень вищезгаданої статті Закону України «Про виконавче провадження» однією із підстав закінчення виконавчого провадження є, окрім повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, також є визначена п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» така підстава як скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи та із самої суті листа від 12.11.2012, а також підтверджується листами УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 21.03.2013 № 2773/12 та від 21.03.2013 № 2771/12 повідомлення про списання заборгованості являється рішенням, а тому може бути однією із підстав для закінчення виконавчого провадження.

Факт прийняття такого рішення про списання заборгованості державний виконавець, на думку суду, повинен був би врахувати аналізуючи матеріали виконавчого провадження та при виборі підстав для його закінчення, а тому застосування в даному випадку п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанов про закінчення виконавчого провадження є передчасним, необґрунтованим, без урахування усіх матеріалів виконавчого провадження та послідовності підстав для закінчення виконавчого провадження.

Даний висновок суду в повній мірі співпадає із розумінням положень Закону № 5213.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на положення ч. 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові, у даному випадку виконавчий збір з боржника не стягується, а оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору підлягають скасуванню.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не в межах наданих повноважень, не у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження» та у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанови від 22.10.2012 та від 27.11.2012 про стягнення з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» виконавчого збору у сумі 418592,89 грн. та 288656,78 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866) суму судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака