Рішення № 32816993, 29.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2013 р.Справа № 916/1349/13

За позовом: Державного підприємства "Білгород-Дністровського морського торговельного порту";

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;

Про стягнення 92 871,66 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Байчан О.М. - довіреність від 21.01.13р.; Бойко С.В. - довіреність від 16.07.13р.

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство "Білгород-Дністровського морського торговельного порту" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 92 871,66 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2013 року порушено провадження у справі № 916/1349/13.

17.07.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.07.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

31.05.2012 року між Державним підприємством ""Білгород-Дністровського морського торговельного порту" (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Замовник) був укладений Договір про організацію та виконання операцій з накопичення та відвантаження майна № 152-1-ОД, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з накопичення, зберігання та відвантаження реквізиту кріплення Вантажовласників.

Відповідно до п. 4.4. договору № 152-1-ОД від 31.05.2012р. Замовник зобов'язується сплачувати надані послуги Виконавцем у строк встановлений даним договором.

Відповідно до п.п. 6.1. та 6.4 договору № 152-1-ОД від 31.05.2012р. плата за послуги з накопичення, зберігання та відвантаження майна визначається на підставі місцевих тарифів.Оплата наданих послуг Замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця на протязі 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем.

Згідно положень Договору, Державним підприємством ""Білгород-Дністровського морського торговельного порту" були надані відповідні послуги: по зберіганню реквізитів кріплення та виставлені відповідні рахунки на загальну суму 88 323,88 грн., а саме: рахунок №3757 від 28.11.2012р. на суму 26 999,57грн., рахунок №3904 від 10.12.2012р. на суму 32 255,82грн., рахунок №3959 від 13.12.2012р. на суму 29 440,24грн., рахунок №3981 від 18.12.2012р. на суму 1988,32грн., рахунок №3999 від 20.12.2012р. на суму 4873,737грн., рахунок №4293 від 31.12.2012р. на суму 413,23грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, рахунок №3757 від 28.11.2012р. було сплачено частково. Борг по данному рахунку станом на 05.04.2013р. складає 19 353,04грн.

26.02.2013р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про стягнення заборгованості.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 92 871,66грн., яка складається з суми оснвоної заборгованості 88 323,88грн., суми пені у 3 789,82грн. та суми 3% річних 757,96грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 заборгованість за Договором № 152-1-ОД від 31.05.2012р. - 92 871,66грн., яка складається з суми оснвоної заборгованості 88 323,88грн., суми пені у 3 789,82грн. та суми 3% річних 757,96грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі вищезазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбаченим Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом Одеської області, 31.05.2012 року між Державним підприємством ""Білгород-Дністровського морського торговельного порту" (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Замовник) був укладений Договір про організацію та виконання операцій з накопичення та відвантаження майна № 152-1-ОД, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з накопичення, зберігання та відвантаження реквізиту кріплення Вантажовласників.

Відповідно до п. 4.4. договору № 152-1-ОД від 31.05.2012р. Замовник зобов'язується сплачувати надані послуги Виконавцем у строк встановлений даним договором.

Відповідно до п.п. 6.1. та 6.4 договору № 152-1-ОД від 31.05.2012р. плата за послуги з накопичення, зберігання та відвантаження майна визначається на підставі місцевих тарифів.Оплата наданих послуг Замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця на протязі 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем.

Державним підприємством ""Білгород-Дністровського морського торговельного порту" були надані відповідні послуги: по зберіганню реквізитів кріплення та виставлені відповідні рахунки на загальну суму 88 323,88 грн., а саме: рахунок №3757 від 28.11.2012р. на суму 26 999,57грн., рахунок №3904 від 10.12.2012р. на суму 32 255,82грн., рахунок №3959 від 13.12.2012р. на суму 29 440,24грн., рахунок №3981 від 18.12.2012р. на суму 1988,32грн., рахунок №3999 від 20.12.2012р. на суму 4873,737грн., рахунок №4293 від 31.12.2012р. на суму 413,23грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, рахунок №3757 від 28.11.2012р. було сплачено частково. Борг по данному рахунку станом на 05.04.2013р. складає 19 353,04грн.

26.02.2013р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про стягнення заборгованості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 92 871,66грн., яка складається з суми оснвоної заборгованості 88 323,88грн., суми пені у 3 789,82грн. та суми 3% річних 757,96грн.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в Чорноморському філіалі ПАТ «Банк «Київська Русь» м. Іллічівськ) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровського морського торговельного порту" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 81, код ЄДРПОУ 01125689, р/р 2600700526016 в Чорноморському філіалі ПАТ „Банк „Київська Русь", м. Іллічівськ) суму заборгованості у розмірі 92 871,66грн., яка складається з суми оснвоної заборгованості 88 323,88грн., суми пені у 3 789,82грн. та суми 3% річних 757,96грн.; судовий збір у розмірі 1857,43грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.08.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.