Рішення № 32816657, 31.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2013р. Справа № 905/4062/13

Cуддя Філімонова О.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі у розмірі 4057,96 грн., пені у розмірі 3843,42 грн., інфляційних витрат у розмірі 4,47 грн., 3% річних у розмірі 33,17 грн.

Представники сторін:

від позивача: Литвиненко В.І. - за довіреністю №03-12 від 18.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі у розмірі 4057,96 грн., пені у розмірі 3843,42 грн., інфляційних витрат у розмірі 4,47 грн., 3% річних у розмірі 33,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №379 від 01.10.2011р., позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами в строки та на умовах даного договору, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.10.2012р. по 01.05.2013р. у розмірі 4057,96 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

30.07.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про уточнення позовних вимог №б/н від 29.07.2013р., в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4057,96 грн., пеню у розмірі 4009,48 грн., 3% річних у розмірі 32,85 грн., інфляційних витрат у розмірі 2,33 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Суд, керуючись вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Краматорськ, Донецька область (Споживач), укладено договір купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №379.

Відповідно до п.1.1 Договору, теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною цього договору, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.2.5 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.2.25 Договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти - рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту - рахунку теплопостачальна організація надсилає акт - рахунок поштою. В такому разі акт - рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Відповідно до п. 6.1 Договору, споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту - рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок теплопостачальної організації.

Згідно з п. 6.1.2 Договору, у разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13, 5.3 цього договору, виходячи з опалювальної площі споживача за тарифом (ціною): 23,46 гривен за 1 квадратний метр опалювальної площі ( у тому числі ПДВ у розмірі 20%).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.5 Договору, споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період.

Згідно з п.11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і є безстроковим.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання виконав (згідно умов п. 3.2.25 договору), про що свідчать акти - рахунки: №379-10 від 31.10.2012р. на суму 96,98 грн.; №379-11 від 30.11.2012р. на суму 609,76 грн.; №379-12 від 31.12.2012р. на суму 868,73 грн.; №379-1 від 31.01.2013р. на суму 650,00 грн.; №379-2 від 28.02.2013р. на суму 767,62 грн.; №379-3 від 31.03.2013р. на суму 694,79 грн.; №379-4 від 30.04.2013р. на суму 370,08 грн., всього на суму 4057,96 грн. (а.с. 17-23).

Дані акти - рахунки відповідачем отримані, але не оплачені.

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-10 від 31.10.2012р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 08.11.2012р. було отримано даний акт (а.с. 17).

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-11 від 30.11.2012р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 07.12.2012р. було отримано даний акт (а.с. 18).

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-12 від 31.12.2012р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 16.01.2013р. було отримано даний акт (а.с. 19).

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-1 від 31.01.2013р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 07.02.2013р. було отримано даний акт (а.с. 20).

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-2 від 28.02.2013р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 11.03.2013р. було отримано даний акт (а.с. 21).

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-3 від 31.03.2013р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 09.04.2013р. було отримано даний акт (а.с. 22).

Про факт отримання відповідачем акту - рахунку №379-4 від 30.04.2013р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, якою 15.05.2013р. було отримано даний акт (а.с. 23).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 4057,96 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 4009,48 грн., 3% річних у розмірі 32,85 грн. та інфляційних витрат у розмірі 2,33 грн.

Враховуючи умови п. 6.1 договору, відповідач зобов'язаний був оплатити всю вартість отриманого товару за актом - рахунком №379-10 від 31.10.2012р. до 13.11.2012р., за актом - рахунком №379-11 від 30.11.2012р. до 12.12.2012р., за актом - рахунком №379-12 від 31.12.2012р. до 21.01.2013р., за актом - рахунком №379-1 від 31.01.2013р. до 12.02.2013р., за актом - рахунком №379-2 від 28.02.2013р. до 13.03.2013р., за актом - рахунком №379-3 від 31.03.2013р. до 12.04.2013р., за актом - рахунком №379-4 від 30.04.2013р. до 17.05.2013р.

Відповідно до п. 8.2.4 Договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в гарячій воді за умовами цього договору споживач сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» №686-ХІV від 20.05.1999 року.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, (з урахуванням п. 8.2.4 договору), наданий позивачем, суд позовні вимоги задовольняє частково: за період з 14.11.2012р. по 14.05.2013р., на суму заборгованості 96,98 грн., пеня у розмірі 176,50 грн.; за період з 13.12.2012р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 609,76 грн., пеня у розмірі 1024,40 грн.; за період з 22.01.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 868,73 грн., пеня у розмірі 1111,97 грн.; за період з 13.02.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 650,00 грн., пеня у розмірі 689,00 грн.; за період з 14.03.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 767,62 грн., пеня у розмірі 591,07 грн.; за період з 13.04.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 694,79 грн., пеня у розмірі 326,55 грн.; за період з 18.05.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 370,08 грн., пеня у розмірі 44,41 грн., всього у розмірі 3963,90 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 45,58 грн., суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 14.11.2012р. по 13.05.2013р., на суму заборгованості 96,98 грн., 3% річних у розмірі 1,44 грн.; за період з 13.12.2012р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 609,76 грн., 3% річних у розмірі 8,42 грн.; за період з 22.01.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 868,73 грн., 3% річних у розмірі 9,14 грн.; за період з 13.02.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 650,00 грн., 3% річних у розмірі 5,66 грн.; за період з 14.03.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 767,62 грн., 3% річних у розмірі 4,86 грн.; за період з 13.04.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 694,79 грн., 3% річних у розмірі 2,68 грн.; за період з 18.05.2013р. по 29.05.2013р., на суму заборгованості 370,08 грн., 3% річних у розмірі 0,37 грн., всього у розмірі 32,57 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 0,28 грн., суд відмовляє.

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю: за період з листопада 2012р. по травень 2013р., на суму заборгованості 96,98 грн, інфляційних витрат у розмірі 0,29 грн.; за період з грудня 2012р. по травень 2013р., на суму заборгованості 609,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 2,44 грн., ., всього у розмірі 2,73.

Позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку інфляційних витрат, але, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 2,33 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 5, ЄДРПОУ 34657789) суму основного боргу 4057(чотири тисячі п'ятдесят сім) грн. 96 коп., пеню у розмірі 3963 (три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 32 (тридцять дві) 57 коп., інфляційних витрат у розмірі 2 (дві) грн. 33 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 45,58 грн. та 3% річних у розмірі 0,28 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.08.2013р.

Надруковано 5 примірників:

1-до справи;

1-позивачу;

3-відповідачу