Ухвала суду № 32816227, 05.08.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

05.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-797/1806/2013р. Головуючий в першій

інстанції Лугвіщик А.М.

Категорія 48 Доповідач в апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Колбіної Т.П.,

суддів - Андрейченко А.А., Саліхова В.В.,

при секретарі - Пасічник Г.В.

за участю - представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 03 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до відповідача та просила стягнути аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки всіх видів доходу, щомісячно та на її утримання у розмірі ? частки від всіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною 3-х років.

Вимоги мотивувала тим, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим не може самостійно забезпечити повноцінне утримання дитини та себе.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 03 січня 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2010 року і до його повноліття. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_6 на її утримання в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу, до досягнення дитиною 3-х років, починаючи з 14.10.2010 по 08.12.2012 року. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, та постановити нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_6 щомісячно 2000 грн. аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_8, в іншій частині позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову суд виходив з того, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_7, позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-х річного віку. А згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, та відповідно до ст.91 ч.2 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч.ч.2-4 ст.84 цього Кодексу.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на законі.

Судом встановлено, що сторони в зареєстрованому шлюбі не перебувають. Відповідач є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.3).Позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-х річного віку, неповнолітній проживає з матір'ю.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.183 ч.1 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стягуючи аліменти на утримання дитини в розмірі 1\6 частки всіх видів доходу відповідача, суд врахував обставини,визначені ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, а саме що останній за нотаріально посвідченим договором від 17.11.10р. сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5000 грн. щомісячно.

Також суд правильно не прийняв до уваги доводи відповідача про сплату аліментів в розмірі 2000 гривень щомісячно на дитину, оскільки підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, відповідно до ст.184 СК України не вбачається.

Колегія погоджується з висновком суду щодо стягнення аліментів на утримання позивачки в розмірі 1\6 частині доходів відповідача до досягнення дитиною 3-річного віку. Факт проживання неповнолітнього з позивачкою та знаходження останньої у відпустці по догляду за дитиною відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст.91 ч.2 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч.ч.2-4 ст.84 цього Кодексу.

Статтею 84 ч.2 цього Кодексу передбачено право дружини, з якою проживає дитина на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Доводи відповідача про те, що позивач не має права на утримання до досягнення дитиною трьох років, оскільки сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі не засновані на законі.

Доводи відповідача стосовно того, що він в добровільному порядку надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, а тому підстав для стягнення не вбачається, колегія не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Частиною 2 ст.18 СК передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини та позивачки, як убачається з матеріалів справи, між сторонами у справі не має.

Таким чином,враховуючи вимоги ст.18,181 СК та роз'яснення, викладені в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з якими відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того з них з ким вона проживає, суд правильно стягнув з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина та позивачки з моменту пред'явлення позову до суду, відповідно до ст.191 СК.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постановлене у справі рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 03 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді: /підпис/ А.А. Андрейченко

/підпис/ В.В. Саліхов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Т.П. Колбіна