Постанова № 32815715, 26.07.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа 263\6021\13-а

Провадження № 2-а\263\253\13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (далі за текстом УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя), Пенсійного фонду України (далі за текстом ПФУ) про поновлення виплати пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, відповідно до якого просить визнати бездіяльність відповідача - ПФУ - неправомірною, зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі поновити виплату позивачу пенсії з 07.10.2009 року.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що з червня 1987 року по червень 1999 року він отримував пенсію за віком в УПСЗН Жовтневого району ММР. У червні 1999 року ОСОБА_2 виїхав у Ізраїль на постійне місце проживання, де проживає й на теперішній час. З огляду на викладене, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому було припинено виплату пенсії на час постійного проживання за кордоном. Відповідно до Рішення КСУ від 07.10.2009 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 року. 07.01.2013 року позивач направив на адресу ПФУ заяву про поновлення виплати йому пенсії за віком на підставі наведеного вище рішення КСУ. В задоволенні заяви та поновленні виплати пенсії позивачу ПФУ було відмовлено, оскільки дія рішення КСУ поширюється на осіб , які виїхали на постійне місце мешкання за кордон після 07.10.2009 року. Позивач вважає, що така відмова відповідача є протиправною з тих підстав, що вона суперечить положенням, викладеним у рішенні КСУ від 07.10.2009 року щодо відповідності Конституції України положень п. 2 ч. 1 ст. 59 та другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В судове засідання позивач не з'явився, в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи в його відсутність та підтримку позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився - надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та письмові заперечення по суті справи.

Відповідно до заперечень відповідача, УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає з наступних підстав. Виплата пенсії особам, які виїхали за кордон до 01.01.2004 року регулювалась Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року. Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які виїхали на постійне місце мешкання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон виплачуються за 6 місяців наперед перед виїздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. При цьому порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання в інші країни визначається КМУ. Виплата пенсій особам, які виїхали за кордон після 01.01.2004 року регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, з огляду на викладене відповідач вважає, що у зв'язку із набранням ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності з 01.01.2004 року, положення ст. 51 в редакції до 07.10.2009 року застосовуються до пенсіонерів, що виїхали за кордон за період з 01.01.2004 року по 07.10.2009 року. Дія статті 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами, внесеними відповідно до рішення КСУ № 25-рп\2009 від 07.10.2009 року поширюється на осіб, що виїхали на постійне місце проживання після 07.10.2009 року. Крім того зауважує, що у даному конкретному випадку між К установи В.Й. та УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя відсутній спір, оскільки відповідно до відомостей УПФУ в Жовтневому районі останній не звертався до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя з заявою про поновлення виплати пенсії, що передбачено Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на викладене просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

У зв'язку з тим, що обидві сторони заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України справу розглянув в порядку письмового провадження.

Враховуючі вимоги позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується паспортом для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданим 31.07.1997 року. Згідно із посиланнями ОСОБА_2, з червня 1999 року він постійно мешкає на території держави Ізраїль.

Як вказано у позовній заяві, з червня 1987 року по червень 1999 року позивач отримував пенсію за віком у УПСЗН Жовтневого району м. Маріуполя. На підтвердження цього судом витребувано з УПСЗН Жовтневого району м. Маріуполя пенсійну справу ОСОБА_2 Так рішенням № 245 від 26.06.1987 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком з 19.06.1987 року.

На підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заяви ОСОБА_2, з 01.05.1999 року було припинено виплату його пенсії за віком у зв'язку із виїздом у Ізраїль на постійне місце мешкання.

Ці обставини не заперечуються сторонами у справі, а отже не підлягають додатковому доказуванню, відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України.

Для поновлення виплати ОСОБА_2 пенсії за віком, позивач звернувся до Пенсійного фонду України із відповідною заявою, копія якої міститься у матеріалах справи.

Згідно із листом Пенсійного фонду України від 13.02.2013 року № 886\к-11 зазначено, що положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» втрачають чинність з 07.10.2009 року - від дати прийняття рішення Конституційного Суду України № 25-рп\2009. Враховуючи викладене, рішення КСУ № 25-рп\2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 року.

Відповідно до частин 3, 4 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Статтею 92 Закону № 1788 визначено, що громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання в інші країни визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, який набув чинності з 1 січня 2004 року (далі - Закон № 1058), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 Закону № 1058 визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 51 Закону № 1058 у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV. В рішенні вказано, що положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Аналізуючи викладені положення діючого законодавства суд погоджується із доводами, викладеними у позовній заяві ОСОБА_2, що рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 дійсно є підставою для поновлення позивачу виплати пенсії. Проте,суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 через наступні обставини.

Суд вважає за необхідне зауважити, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону.

Відповідно до п. 3 Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсії, згідно із Законом України №1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566\11846 (далі за текстом Порядок) заява про припинення виплати пенсії у зв'язку із виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації). При цьому п. 37 Порядку встановлено, що орган призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунку та відновлення виплати раніше призначеної пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. У випадку, якщо заява про поновлення пенсії подана особою не у встановленої Порядком формі, то заява приймається згідно із ст. ст. 1, 3, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Як зазначалось раніше, позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб», тому з заявою про виплату (поновлення виплати) йому пенсії позивач вправі звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, яким у даному конкретному випадку є відповідач у справі - УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з заявою про поновлення виплати йому пенсії до неналежного органу - Пенсійного фонду України. В порушення вказаного вище Порядку ОСОБА_2 із заявою про поновлення виплати пенсії до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя не звертався.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене суд не находить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки, як було вказано вище, саме до компетенції УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя відноситься поновлення виплати пенсії громадянам, які виїхали за кордон на постійне місце мешкання. Позивач взагалі не звертався до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя із відповідною заявою про поновлення йому пенсійних виплат, з огляду на що у даному конкретному випадку відсутні підстави стверджувати, що відповідачами у справі було порушено охоронювані законом права ОСОБА_2 щодо отримання пенсійних виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-1V від 09.07.2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком надання та оформлення документів для призначення пенсії, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 158-163 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, Пенсійного фонду України про поновлення виплати пенсії - відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О.Л. Соловйов