Ухвала суду № 32814501, 02.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 630/371/13-к Головуючий І-ої інстанції:

Провадження № 11-кп/790/194/13 Демяненко І.В.

Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач: Ємець О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Ємця О.П.,

суддів - Григорова П.О., Самсонової В.Г.,

за участю: прокурора - Кочетова В.Ю.,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

при секретарі - Потюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника начальника відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 на вирок Люботинського міського суду Харківської області від 01 червня 2013 року відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Харкова, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, одружений, непрацюючий, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше засудженого за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 30.11.2012р. за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1, -

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку у законну силу залишений у виді тримання під вартою.

Як визнав суд, ОСОБА_3 здійснив незаконне придбання, виробництво, зберігання, перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, за наступних обставин.

В період з вересня по жовтень 2012 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_3 на городі неподалік свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1, зірвав дикорослу рослину коноплі, листя якої висушив, подрібнив, поклав у полімерні пакунки та зберігав в сараї неподалік свого місця проживання з метою збуту, таким чином незаконно придбав, виробив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс з метою збуту.

17.02.2013р. приблизно о 13 годині 50 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись на автобусній зупинці "Водяне" автодороги "М-03" поблизу м. Люботин Харківської області, на яку він прийшов пішки з місця свого проживання: АДРЕСА_1, з метою особистого збагачення за рахунок збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув за 200 грн. ОСОБА_7 полімерний пакунок з особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 4,34г.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 маючи у своєму незаконному розпорядженні особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який він в період з вересня по жовтень 2012 року, точної дати не встановлено, на городі неподалік свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 зірвав у вигляді дикорослої рослини коноплі, листя якої висушив, подрібнив та зберігав в сараї неподалік свого місця проживання з метою збуту, таким чином незаконно придбав, виробив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 5,9787 г з метою збуту.

01.03.2013р. приблизно о 08 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 перевіз на попутному невстановленому автомобілі особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою в перерахунку на суху речовину 5,9787 г до автобусної зупинки "Водяне" автодороги "М-03", поблизу м. Люботин Харківської області де з метою особистого збагачення за рахунок збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно повторно збув за 200грн. ОСОБА_7 полімерний пакет з речовиною рослинного походження масою в перерахунку на суху речовину 5,9787г.

Згодом, злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена співробітниками міліції, якими останній був затриманий 01.03.2013 о 08 годині 30 хвилин поблизу посту ДАІ по вул. Полтавське Шосе в смт.Пісочин Харківського району Харківської області, і у нього в ході подальшого обшуку в присутності двох понятих було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 грн., які він отримав від ОСОБА_7 за збут наркотичних засобів при вищеописаних обставинах.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор Здоровик М.М. в межах строків на апеляційне оскарження вироку подала апеляційну скаргу, в якій просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 із застосуванням ст.69 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначив, що в мотивувальній частині вироку суд допустив протиріччя, вказавши, що покарання ОСОБА_3 визначає в межах санкції інкримінованої статті, однак далі у вироку йдеться про призначення покарання нижче нижчої межі, передбаченої ч.2 ст.307 КК України. Крім того, судом не конкретизовано, частина або все майно підлягає конфіскації у обвинуваченого.

Крім того, 03.07.2013р. судом першої інстанції отримана змінена апеляційна скарга прокурора, в якій прокурор поставив питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого і ухвалення нового вироку, яким призначити йому покарання у виді 6 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який частково підтримав первісно подану апеляційну скаргу прокурора та вважав, що вона підлягає задоволенню лише в частині виключення з мотивувальної частини вироку вказівки на призначення покарання обвинуваченому в межах інкримінованої статті, доводи щодо необхідності конкретизації конфіскації майна вважав необґрунтованими, а подану поза межами строків на апеляційне оскарження змінену апеляційну скаргу, де мова йде про скасування вироку - такою, що не підлягає задоволенню; думку обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які вважали вирок законним, а апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції кримінальне провадження розглянуте у спрощеному порядку з додержанням вимог ч.3 ст.349 КПК України, вирок в частині фактичних обставин злочину учасниками судового провадження не оскаржується, тому апеляційним судом не перевіряється. Дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України кваліфіковані правильно, що також не оскаржується учасниками кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.403 КПК України внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається, тому доводи зміненої апеляційної скарги прокурора, поданої після закінчення строку на апеляційне оскарження вироку, в якій ставиться питання про призначення обвинувачуваному більш суворого покарання, не ґрунтуються на вимогах закону, тому не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

В той же час, доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності протиріч у мотивувальній частині вироку щодо призначення покарання обвинуваченому заслуговують на увагу.

Так, у вироку зазначено, що суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії. Однак покарання призначене нижче нижчої межі санкції ч.2 ст.307 КК України відповідно до ст.69 КК України, застосування якої належним чином мотивоване у вироку. За таких обставин, зазначення щодо призначення покарання у межах ч.2 ст.307 КК України підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.

Згідно ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, відомості про особу обвинуваченого, який одружений, виховує двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, має повну загальну середню освіту, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Враховано також, що призначений за попереднім вироком суду штраф обвинуваченим сплачений.

Повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочинів, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин та матеріального становища визнані судом в якості обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання. Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнаний рецидив злочинів.

Разом з тим, колегія визнає обставинами, що також пом'якшують покарання обвинуваченому щиросердечне розкаяння у скоєному і активне сприяння розкриттю злочинів, і з урахуванням вище зазначених обставин по справі і даних про особу обвинуваченого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого тільки в умовах ізоляції його від суспільства, однак, з урахуванням зазначених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, визнає призначене основне покарання із застосуванням ст.69 КК України законним і обґрунтованим, а також вважає за необхідне на підставі ст.69 КК України, враховуючи тяжке матеріальне становище обвинуваченого і перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, звільнити обвинуваченого від призначеного додаткового покарання у виді конфіскації майна, і приходить до висновку, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів.

Враховуючи, що обвинувачений звільняється апеляційним судом від призначеного додаткового покарання, доводи прокурора щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 59 КК України, задоволенню не підлягають.

Інших даних, які б свідчили про неправильне застосування кримінального закону або істотне порушення кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 408 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Харківської області Здоровик М.М. задовольнити частково.

Вирок Люботинського міського суду Харківської області від 01 червня 2013 року відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у межах санкції ч.2 ст.307 КК України.

На підставі ст.69 КК України, ОСОБА_3 призначити покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

В решті вирок Люботинського міського суду Харківської області від 01 червня 2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий -

Судді -