Постанова № 32813998, 06.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.07.2013 р. справа №908/1447/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Міготіній К.С.за участю представників сторін:. від позивача: Васильєва К.О. за довіреністю №22 від 10.04.13рвід відповідача:Не з*явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід13.06.2013р. у справі№ 908/1447/13 (суддя Колодій Н.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецконтакт», м. Донецькдо Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяпро стягнення 166 865,91 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Зпорізької області рішенням від 13.06.2013р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецконтакт», м. Донецьк про стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати в зв'язку з неповним дослідженням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, місцевим судом не враховано при прийнятті рішенні, що внаслідок прострочення позивача відповідач не отримав своєчасно повний пакет товаросупровідних документів у передбачені договором строки, у зв*язку з чим зобов*язання щодо оплати поставленої продукції не настало у терміни, які зазначає позивач, а відтак він (відповідач) не може притягатися до відповідальності за прострочення платежу.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі вказав, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення правомірним і прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вважає рішення господарського суду таким, що прийняте у відповідності із діючим законодавством, просив залишити його без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов*язковою, в апеляційній скарзі заяник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, приймаючи до уваги, що наявні поштові повідомлення свідчать про отримання уповноважними представниками сторін ухвали про порушення провадження у справі, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши заперечення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно були прийняті до розгляду зменшені вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 166 865,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт" (позивач по справі) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" було укладено договір поставки № 20/2011/640, згідно умов якого позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість яка вказана в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Орієнтовна сума договору складає 875097,96 грн. з ПДВ. Кінцева сума договору визначається шляхом складання вартості продукції, вказаних в заявках відповідача (п. 3.1 договору).

Поставка продукції здійснюється протягом 15 днів з моменту направлення позивачу письмової заявки. Кількість продукції, яка підлягає поставці, вказується в письмовій заявці яка направляється позивачу. Заявка направляється за 10 днів до початку місяця поставки (п. 4.4 договору).

Відповідно до специфікації № 1 позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 183358,20 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 104 від 24.02.2012 р. (на суму 18270,00 грн.), № 65 від 06.02.2012 р. (на суму 17400 грн.), № 89 від 17.02.2012 р. (на суму 28933,20 грн.), № 60 від 03.02.2012 р. (на суму 34800,00 грн.), № 79 від 10.02.2012 р. (на суму 83955 грн.), та довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 090187/623 від 04.03.2012 р., № 090422/384 від 06.02.2012 р.

Транспортування позивачем до відповідача товару підтверджується товаро - транспортними накладними № 39 від 24.02.2012 р., № 21 від 06.02.2012 р., № 35 від 17.02.2012 р., № 17 від 03.02.2012 р., № 29 від 10.02.2012 р.

Відповідно п. 5.1 договору, розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та прийомки продукції у відповідно до р. 6 на підставі наданих документів за умовами п. 4.3 договору.

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу для сплати продукції рахунки: № 161 від 24.02.2012 р. (на суму 18270,00 грн.), № 106 від 06.02.2012 р. (на суму 17400 грн.), № 136 від 17.02.2012 р. (на суму 28933,20 грн.), № 100 від 03.02.2012 р. (на суму 34800 грн.), № 124 від 10.02.2012 р. (на суму 83955 грн.).

Позивач свої зобов'язання за домовленістю виконав належним чином, поставив відповідачу продукцію, відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, внаслідок цього у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 154425,00 грн., що повністю підтверджується видатковими та товаротранспортними накладними, рахунками, які наявні в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензії (вих. № 24/1 від 15.03.2012 р. та № 64 від 15.06.2012 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість, які відповідач залишив без задоволення.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказане кореспондується з п.п.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача, що внаслідок прострочення позивача відповідач не отримав своєчасно повний пакет товаросупровідних документів у передбачені договором строки, у зв*язку з чим зобов*язання щодо оплати поставленої продукції не настало у терміни, які зазначає позивач, а відтак він (відповідач) не може притягатися до відповідальності за прострочення платежу, з огляду на наступне.

Статтею 666 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений мстрок. Покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавецві.

Матеріали справи не містять доказів пред*явлення вимоги відповідачем щодо передачі позивачем товаросупровідних документів, а також відмови від договору та поверенення товару.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 154 425,00 грн. місцевим судом задоволені обґрунтовано.

Також, в зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 154,42 грн. та 1% річних в розмірі 767,90 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача та суду першої інстанції, судова колегія вважає вірним висновок місцевого суду про задоволення вимоги позивача про стягнення 1% річних в розмірі 767,90 грн. та відмову у задоволенні вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 154,42 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11518,59 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції перевірено правильність нарахування позивачем пені та вірно зазначено (з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України та умов п. 8.4 договору, який укладений між сторонами), що розрахунок позивачем проведено не вірно, розмір пені, яка підлягає стягненню складає 5759,29 грн.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 13 червня 2013 року по справі № 908/1447/13 про стягнення заборгованості підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 13 червня 2013 року по справі № 908/1447/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13 червня 2013 року по справі №908/1447/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС