Рішення № 32813847, 02.08.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 рокуСправа № 912/774/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/774/13

за позовом: Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Кіровський", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне

про стягнення 97 836,54 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Топонар Н.С., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури м. Кіровограда (наказ № 206к від 09.04.13 р.);

від позивача - Куца В.В., довіреність № 04-4/119 від 10.01.12, завідувач юридичного сектору;

від відповідача - Бордіян С.В., довіреність № 3 від 15.04.13.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернувся до господарського суду з позовною заявою № 2-454-вих-13 від 22.05.2013 року, яка містить вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства "Кіровський" збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 97 836,54 грн., зарахувавши кошти до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на аналітичний рахунок.

Подання позову мотивовано посиланням на ст. ст. 20, 37, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 2, 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України та зазначено про здійснення відповідачем водокористування з перевищенням ліміту.

Заявою від 02.08.2013 р. прокурор доповнив резолютивну частину позовної заяви після слів "збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в сумі 97 836,54 грн." словами: "на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області" (а.с. 54).

12.06.2013 року на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області № 04-4/1506 від 10.06.2013 року про підтримання позовних вимог прокурора.

Відповідачем в судовому засіданні 02.08.2013 року подано клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення 29372 грн., оскільки вказану суму відповідачем погашено у добровільному порядку (а.с. 55-56).

Крім того, публічним акціонерним товариством "Кіровський" подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду до 30.12.2013 року у зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідача (а.с. 58).

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 13.06.2013 року та від 26.06.2013 року.

В судовому засіданні 02.08.2013 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі; відповідач позовні вимоги визнав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 08.11.2012 року по 21.11.2012 року Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено позапланову перевірку дотримання публічним акціонерним товариством "Кіровський" вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої встановлено, що відповідач здійснює спеціальне водокористування відповідно до дозволу від 01.06.2012 року Укр № 11576 та № 11529 від 04.06.2009 року згідно якого він здійснює забір підземних вод на питні, господарсько-побутові та виробничі потреби з однієї свердловини та двох шахтних криниць.

Перевіркою встановлено, що протягом квітня, липня-вересня 2011 року та серпня, вересня, жовтня 2012 року підприємством здійснювався забір води з перевищення добового ліміту, передбаченого вищезазначеними дозволами.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області складено акт перевірки та винесено припис №307 від 21.011.2012 року (а.с. 13-21).

На підставі акту перевірки та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 р. за № 767/16783 (з останніми змінами від 15.06.2012 року) Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено розрахунки розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування. Розмір збитків за наведеним розрахунками загалом склав 97 836,54 грн. (а.с.28-29).

При вирішені спору господарський суд враховує, що відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Згідно статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

В силу статей 1, 46, 48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача (ст. 49 Водного кодексу України). Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321.

Згідно п. "ж", "з" ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Кіровський є водокористувачем, якому 04.06.2009 року та 01.06.2012 року видано дозволи на спеціальне водокористування (а.с. 24-27).

Встановлений у дозволі № 11576 від 01.06.2012 року ліміт забору підземної води становить 69,3 тис. м. куб/рік, 189,8 м.куб/добу (а.с. 24-25).

Ліміт забору води згідно дозволу № 11529 від 04.06.2009 року становить 69,3 тис. м. куб/рік, 189,8 м.куб/добу (а.с. 26-27).

Так, перевіркою встановлено, що протягом квітня, липня-вересня 2011 року та серпня, вересня, жовтня 2012 року підприємством здійснювався забір води з перевищення добового ліміту, передбаченого вищезазначеними дозволами.

Згідно довідки № 457 від 14.11.2012 року та журналу обліку вод, що забираються з шахтних криниць та артезіанської свердловини встановлено, що перевищення ліміту забору води відповідачем мало місце у квітні та липні-вересні 2011 року. Протягом серпня та вересня 2011 року відповідачем з порушенням умов дозволу забрано 529,138 м куб. води (а.с. 23).

Відповідно до довідки № 458 від 14.11.2012 року, журналу обліку вод, що забираються з шахтних криниць та артезіанської свердловини та звіту про використання води за ІІІ квартал 2012 року за формою 2-ТП (водгосп) від 02.10.2012 року встановлено, що протягом серпня-жовтня 2012 року відповідачем, з перевищенням добового ліміту забору води відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 01.06.2013 року забрано 1233,365 м куб. води (а.с. 22, 30-33).

Згідно зі статтею 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

У відповідності до пункту 1.2. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) здійснюється за формулою, встановленою в пункті 9.1. Методики.

В свою чергу фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (пункт 9.2. Методики ).

З матеріалів справи слідує, що фактичний об'єм води, що використаний відповідачем з перевищенням ліміту склав 529,138 куб. м та 1233,365 куб. м. На основі цих даних, проведено розрахунки шкоди, розмір яких склав 68 464,09 грн. та 29 372,45 грн., загалом на суму 97 836,54 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди регламентовано статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до наявних у справі матеріалів прокурором і позивачем належним чином підтверджено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні забору води понад, встановлений дозволом на спеціальне водокористування, ліміт, внаслідок чого державі заподіяно шкоду в розмірі 97 836,54 грн., наявність причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіяною державі шкодою. Натомість відповідач не довів відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди.

Поміж тим, як повідомлено у клопотанні № 743 від 26.06.2013 року відповідачем та не заперечено прокурором і позивачем, публічне акціонерне товариство "Кіровський" частково сплатив заборгованість в сумі 29 372,45 грн., що підтверджено платіжним дорученням №8836 від 21.06.2013 року (а.с. 57).

Таким чином, залишок несплаченої відповідачем заборгованості на день розгляду справи, згідно наявних у справі доказів, становить 68 464,09 грн.

Враховуючи наведені вище положення позовні вимоги щодо стягнення 68 464,09 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення 29 372,45 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

На підставі викладеного, позовні вимоги Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, що заявлені в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, про стягнення з публічнного акціонерного товариства "Кіровський" збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 97 836,54 грн., є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та стягується в дохід державного бюджету.

Крім того, публічнним акціонерним товариством "Кіровський" подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду до 30.12.2013 року у зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.

Господарський суд, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, має право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Слід мати на увазі, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

В даному випадку господарський суд бере до уваги фінансове становище боржника та враховує часткове погашення боргу у даній справі на загальну суму 29 372,45 грн., що підтверджує добросовісне відношення боржника до виконання судового рішення та намагання останнього як найшвидше погасити борг перед стягувачем у повному обсязі.

На підставі викладеного, господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі №912/774/13.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кіровський" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 00852465) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в сумі 68464,09 грн., перерахувавши кошти на р/р 33116331700202 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, одержувач УДКСУ у Кіровоградському районі, код одержувача 38036997, код бюджетної класифікації 24062100, відстрочивши виконання рішення в цій частині до 30.12.2013 року.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кіровський" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 00852465) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 29 372,45 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 06.08.13

Суддя В.В.Тимошевська