Рішення № 32813828, 30.07.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.2013 Справа № 907/576/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техносатсервіс", м. Львів

до приватного малого підприємства „Імай", м. Ужгород

про стягнення суми 5247 грн. 14 коп., в т.ч. 5116 грн. 02 коп. безпідставно отриманих коштів, 105 грн. 54 коп. 3 % річних та 25 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань.

Суддя господарського суду - В.В. Мокану

представники:

Позивача - Дякун Х.Є., довіреність від 21.03.2013 року

Відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 18.06.2013 року за участю представників позивача - Дякун Х.Є., довіреність від 21.03.2013 року, відповідача - Ільницький Ю.М., директор підприємства оголошувалась перерва у відповідності до ст. 77 ГПК України до 30.07.2013 року.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Техносатсервіс", м. Львів заявлено позов до приватного малого підприємства „Імай", м. Ужгород про стягнення суми 5247 грн. 14 коп., в т.ч. 5116 грн. 02 коп. безпідставно отриманих коштів, 105 грн. 54 коп. 3 % річних та 25 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги безпідставністю отримання та неповерненням відповідачем коштів у сумі 5 116 грн. 02 коп. оскільки такі перераховані на його рахунок позивачем помилково, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку суму 5 116 грн. 02 коп. помилково перерахованих коштів та 105 грн. 54 коп. 3 % річних, 25 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягає на задоволенні позову.

В судовому засіданні 18.06.2013 року представник відповідача письмових пояснень по суті позову не подав, натомість, клопотав про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що адвокат, з яким у нього була домовленість про представлення інтересів відповідача в суді, не може взяти участь у судовому засіданні по розгляду справи по причині виїзду за межі області на тривалий час. Відповідач в судове засідання після оголошеної перерви явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваних судом мотивованих пояснень на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. За таких обставин справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Платіжним дорученням № 1070 від 06.09.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю „Техносатсервіс" (позивачем) перераховано на розрахунковий рахунок № 26000402043200 АКБ „Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, що належить

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.07.2013 року у справі № 907/576/13

приватному малому підприємству „Імай", м. Ужгород (відповідачеві) суму 5116 грн. 02 коп. із зазначенням в призначенні платежу "за буд. матер. зг. нак. "84-106.2012 року, нак. 2842-10.08.2012 року". Перерахування коштів та належність рахунку № 26000402043200 АКБ „Укрсиббанк" м. Харків приватному малому підприємству „Імай", м. Ужгород підтверджено випискою філії „Західне головне регіональне управління" публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" від 06.09.2012 року.

Позивач стверджує про помилковість перерахування суми 5116 грн. 02 коп. грн. приватному малому підприємству „Імай" платіжним дорученням № 1070 від 06.09.2012 року посилаючись на те, що при здійсненні платіжних операцій 6 вересня 2012 року представник ТОВ „Техносатсервіс", оформляючи платіжне доручення помилково вказала реквізити відповідача, а саме, замість назви ТОВ „ІММ" - визначила у комп'ютерній програмі назву ПМП „ІМАЙ", що по своєму розташуванню стоять поряд; згідно призначення платежу у платіжному дорученні № 1070 від 06.09.2012 року міститься посилання на накладні № 1784 від 11.06.2012 року та № 2842 від 10.08.2012 року, виписані не малим приватним підприємством „Імай".

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій накладних № 1784 від 11.06.2012 року та № 2842 від 10.08.2012 pоку, зазначені накладні виписані постачальником - ТОВ „ІММ", м. Львів (р/р 2600500990001 в ЛФ АБ Київська Русь, МФО 385543).

Виявивши помилкове перерахування коштів у сумі 5116 грн. 02 коп. не та той рахунок та не тому контрагенту ТОВ „Техносатсервіс" клопотанням № 90 від 06.09.2012 року звернулося в обслуговуючий банк стосовно помилкового переказу коштів та просило банк направити повідомлення про помилковий переказ неналежному отримувачу переказу - ПМП „Імай". З відповіді банку вбачається, що кошти, на момент звернення позивача, вже були зараховані на розрахунковий рахунок ПМП „Імай", у зв'язку з чим, листом № 90 від 06.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення перерахованих коштів, яка останнім не виконана.

Враховуючи залишення відповідачем без відповіді та задоволення вимоги позивача про повернення помилково перерахованих коштів, позивач просить стягнути з відповідача суму 5116 грн. 02 коп. помилково перерахованих коштів в примусовому порядку.

Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та „Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою головою НБУ № 22 від 21.01.2004 pоку (п. 2.35.) визначено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

У відповідності до Указу Президента України „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995 pоку (п.6), термін, протягом якого неналежний отримувач зобов'язаний повернути кошти, становить п'ять днів з дня зарахування їх на рахунок неналежного одержувача.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.07.2013 року у справі № 907/576/13

було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України та п. 6 Указу Президента України „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995 pоку, останній день строку повернення коштів минув 10.09.2012 року, сума 5116 грн. 02 коп. здійсненого позивачем помилкового переказу на рахунок № 26000402043200 АКБ „Укрсиббанк" м. Харків, належний приватному малому підприємству „Імай", м. Ужгород згідно платіжного доручення № 1070 від 06.09.2012 року підлягає поверненню відповідачем, вимога про стягнення 5116 грн. 02 коп. безпідставно отриманих коштів підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивач, посилаючись на ст.ст. 536, 625, 1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 105 грн. 54 коп. 3 % річних та 25 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань.

За правилами частини 2 статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума 105 грн. 54 коп. 3 % річних за період з 11.09.2012 року по 18.05.2012 року підлягає стягненню з відповідача. Нараховані позивачем інфляційні нарахування в сумі 25 грн. 58 коп. за період з 11.09.2012 року по 30.04.2013 року, внаслідок здійсненого судом перерахунку з врахуванням положень листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", яким визначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) складають 15 грн. 34 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1717 грн. 14 коп. на відшкодування виплат по сплаті судового збору.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.07.2013 року у справі № 907/576/13

Керуючись ст.ст. 536, 625, 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного малого підприємства „Імай", 88000, м. Ужгород, вул. Залізнична, 4/22, кв. 17 (код ЄДРПОУ 13596885) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техносатсервіс", 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 202 (код ЄДРПОУ 22377337) суму 5236 (п'ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 90 коп., в т.ч. 5116 (п'ять тисяч сто шістнадцять) грн. 02 коп. безпідставно отриманих коштів, 105 (сто п'ять) грн. 54 коп. 3 % річних та 15 (п'ятнадцять) грн. 34 коп. інфляційних нарахувань, а також суму 1717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 14 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В інший частині позову відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.08.2013 року.

Суддя Мокану В.В.