Постанова № 32812810, 30.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/3788/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - Несіна С.В.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Світло-Енерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2013 року Приватне підприємство "Світло-Енерго" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року №0000391502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 28 грудня 2012 року №4855/15-2/35360095, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби документальної невиїзної перевірки ПП "Світло-Енерго" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Валета" за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року та з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в Акті перевірки про заниження податку на додану вартість за жовтень, грудень 2011 року у сумі 4799,07 грн., вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Валета" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на те, що ДПІ у м. Полтаві було отримано та використано при проведенні перевірки Акт від 08 лютого 2012 року №45/23-6/33056542 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Валета" за період з 01 жовтня 2011 року по 30 жовтня 2011 року та Акт від 31 березня 2012 року №28/22-6/33056542 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Валета" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За результатами проведених перевірок податковим органом товарність операцій контрагента позивача ТОВ "Валета" з ТОВ "Костарика-10", ТОВ "Вікар-11" не підтверджено. На податковій накладній від 06 грудня 2011 року №64 та видаткових накладних від 19 грудня 2011 року №143, від 27 грудня 2011 року №218, що надані підприємством, відсутні прізвища та ініціали осіб, які підписали дані документи. Також, зауважував, що позивачем не надано до перевірки документи. що підтверджують транспортування.

У зв'язку з цим, за результатами перевірки позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість на суму 5998,84 грн., у тому числі 4799,07 грн. за основним платежем, 1199,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Світло-Енерго" зареєстроване як юридична особа 27 серпня 2007 року, код ЄДРПОУ 35360095, про що видане свідоцтво серії А00 №712626, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 28/.

У період з 18 грудня 2012 року по 24 грудня 2012 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Світло-Енерго" (податковий номер 35360095) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Валета" (податковий номер 33056542) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року та з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 28 грудня 2012 року №4855/15-2/35360095 /а.с. 53-67/, у якому зафіксовано порушення пункту 44.1 статті 44 та пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого платником завищено податковий кредит на 103,68 грн. за жовтень 2011 року та 4659,39 грн. за грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Валета"; занижено податок до сплати за жовтень 2011 року на 103,68 грн. та 4659,39 грн. за грудень 2011 року.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що за результатами проведеної перевірки контрагента позивача ТОВ "Валета" ДПІ у м. Полтава отримано Акт від 08 лютого 2012 року №45/23-6/33056542 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Валета" за період з 01 жовтня 2011 року по 30 жовтня 2011 року та Акт від 31 березня 2012 року №28/22-6/33056542 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Валета" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року /а.с. 56, 59/.

За результатами проведених перевірок податковим органом товарність операцій контрагента позивача ТОВ "Валета" з ТОВ "Костарика-10", ТОВ "Вікар-11" не підтверджено /а.с. 57/.

На податкових накладних від 10 грудня 2011 року №47 та від 06 грудня 2011 року №54 та видаткових накладних від 19 грудня 2011 року №143, від 27 грудня 2011 року №218, що надані підприємством, відсутні прізвища та ініціали осіб, які підписали дані документи /а.с. 57, 62/.

ПП "Світло-Енерго" не надано до перевірки документи. що підтверджують транспортування /а.с. 64/.

Податковим органом у ході проведення перевірки ПП "Світло-Енерго" джерело придбання товарів не встановлено, оскільки перевіркою ТОВ "Валета" встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 185, 198 Податкового кодексу України /а.с. 64/.

На підставі Акту перевірки /а.с. 53-67/ винесено податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року №0000391502, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5998,84 грн., у тому числі 4799,07 грн. за основним платежем, 1199,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 50/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 28 січня 2013 року №0000391502, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Валета" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки товарів.

Так, судом встановлено, що 27 вересня 2011 року між ПП "Світло-Енерго" та ТОВ "Валета" укладено договір поставки № 2709 /а.с. 93/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передавати належний йому товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього на умовах Договору.

Загальна сума Договору складається з всіх накладних, виданих Продавцем Покупцю при одержанні товару.

Відповідно до пункту 7.3. Договору місце поставки товару м. Полтава.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Валета", позивачу виписано:

- податкову накладну від 10 жовтня 2011 року №47 на загальну суму 622,08 грн., у тому числі ПДВ 103,68 грн. /а.с. 30/, видаткову накладну від 10 жовтня 2011 року №49 на загальну суму 622,08 грн., у тому числі ПДВ 103,68 грн. /а.с. 34/, рахунок-фактуру від 10 жовтня 2011 року №СФ-101011-03 на загальну суму 622,08 грн., у тому числі ПДВ 103,68 грн. /а.с. 103/;

- податкову накладну від 06 грудня 2011 року №54 на загальну суму 10915,69 грн., у тому числі ПДВ 1819,28 грн. /а.с. 31/, видаткову накладну від 06 грудня 2011 року №56 на загальну суму 10915,69 грн., у тому числі ПДВ 1819,28 грн. /а.с. 35/, рахунок-фактуру від 06 грудня 2011 року №СФ-061211-06 на загальну суму 10915,69 грн., у тому числі ПДВ 1819,28 грн. /а.с. 104/;

- податкову накладну від 19 грудня 2011 року №143 на загальну суму 1236,98 грн., у тому числі ПДВ 206,16 грн. /а.с. 32/, видаткову накладну від 19 грудня 2011 року №143 на загальну суму 1236,98 грн., у тому числі ПДВ 206,16 грн. /а.с. 36/, рахунок-фактури від 19 грудня 2011 року №СФ-191211-03 на загальну суму 1236,98 грн., у тому числі ПДВ 206,16 грн. /а.с. 105/;

- податкову накладну від 27 грудня 2011 року №33 на загальну суму 16019,64 грн., у тому числі ПДВ 2669,94 грн. /а.с. 33/, видаткову накладну від 27 грудня 2011 року №218 на загальну суму 16019,64 грн., у тому числі ПДВ 2669,94 грн. /а.с. 37/, рахунок-фактуру від 27 грудня 2011 року №СФ-271211-05 на загальну суму 16019,64 грн., у тому числі ПДВ 2669,94 грн. /а.с. 106/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Валета" (код ЄДРПОУ 33056542), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 71-72/ та було зареєстровано платником ПДВ.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у Акті перевірки та письмових запереченнях, що на податкових накладних від 10 грудня 2011 року №47 та від 06 грудня 2011 року №54 та видаткових накладних від 19 грудня 2011 року №143, від 27 грудня 2011 року №218, що надані підприємством, відсутні прізвища та ініціали осіб, які підписали дані документи /а.с. 57, 62/ з огляду на наступне.

У судовому засіданні судом досліджені завірені належним чином копії податкових накладних від 10 грудня 2011 року №47 /а.с. 30/ та від 06 грудня 2011 року №54 /а.с. 31/ та видаткових накладних від 19 грудня 2011 року №143 /а.с. 36/, від 27 грудня 2011 року №218 /а.с. 37/, та з їх змісту судом встановлено, що податкові накладні містять підпис, прізвище та ініціали уповноваженої особи ТОВ "Валета" Ткаченко Д.С., видаткові накладні містять підпис, прізвище та ініціали уповноваженої особи на відвантаження товару ТОВ "Валета" - Ткаченко Д.С. та підпис, прізвище, ініціали, номер та дату довіреності уповноваженої особи підприємства позивача на отримання товару - Несіна С.В.

Крім того, на вимогу суду представником відповідача надані аналогічні за змістом завірені належним чином копії податкових та видаткових накладних, які були отримані під час проведення перевірки та на підставі яких встановлено зазначені порушення /а.с. 115-121/. Однак, надані представником відповідача податкові накладні також містять підпис, прізвище та ініціали уповноваженої особи ТОВ "Валета" Ткаченко Д.С., видаткові накладні містять підпис, прізвище та ініціали уповноваженої особи на відвантаження товару ТОВ "Валета" - Ткаченко Д.С. та підпис, прізвище, ініціали, номер та дату довіреності уповноваженої особи підприємства позивача на отримання товару - Несіна С.В.

У судовому засіданні представник податкового органу не зміг пояснити суду, яким чином особами, що проводили перевірку, виявлено та зафіксовано у Акті перевірки відомості, що не відповідають дійсності та суперечать інформації у документах, на підставі яких встановлено порушення.

Приймання придбаного товару здійснювалося уповноваженою особою позивача Несіном С.В. на підставі довіреностей від 10 жовтня 2011 року №25 /а.с. 111/, від 08 листопада 2011 року №26 /а.с. 112/, від 19 грудня 2011 року №29 /а.с. 113/. завірені належним чином копії яких наявні у матеріалах справи.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія /а.с. 92/, що доставлений контрагентом позивача до міста Полтави товар /пункт 7.3 Договору/, у подальшому транспортувався уповноваженою особою позивача директором Несіном С.В. власним транспортом.

Факт оплати позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей не заперечується у Акті перевірки /а.с. 58, 62/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено залученими до матеріалів справи копіями договору /а.с. 94-96/, податкових та видаткових накладних /а.с. 77-90/, що придбаний у ТОВ "Валета" товар у подальшому було реалізовано ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод".

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Валета".

У Акті перевірки відповідач посилається на невірне складення позивачем документів, що не дає ПП "Світло-Енерго" права на формування податкового кредиту /а.с. 63/, однак, зазначені доводи не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи та були спростовані документами, наданими представниками сторін.

Крім того, суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання товарів, як зазначалося вище, підтверджено податковими накладними, накладними, товарними звітами, витягом з журналу реєстрації доручень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Кодексу вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за відповідний період.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних Актів перевірок від 08 лютого 2012 року №45/23-6/33056542 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Валета" за період з 01 жовтня 2011 року по 30 жовтня 2011 року та Акт від 31 березня 2012 року №28/22-6/33056542 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Валета" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Валета" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене, податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Валета".

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Валета".

З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, нікчемність угод, укладених постачальниками по ланцюгу не може бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Валета" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 4799,07 грн., є безпідставним, оскільки позивачем в процесі судового розгляду доведено правомірність формування податкового кредиту на зазначену суму.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ПП "Світло-Енерго" податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2011 року.

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок податкового органу про застосування до ПП "Світло-Енерго" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1199,77 грн.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Світло-Енерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 28 січня 2013 року №0000391502.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на корить Приватного підприємства "Світло-Енерго" (код ЄДРПОУ 35360095) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114,70 грн. /сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова