Постанова № 32812754, 29.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 р. Справа №2а/0570/3874/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15-15

15 год.15 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання №305

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Поддубному С.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» м. Єнакієве

до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000152300/0 від 02.03.2011 року, № 0000162300/0 від 02.03.2011 року та № 0000111730/0 від 02.03.2011 року

за участю

представників сторін:

від позивачів: Гукасян А.Ю. - за довір.

від відповідача: Ахрамєєва І.В., Чирикіна Н.В. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від № 0000152300/0 від 02.03.2011 року, № 0000162300/0 від 02.03.2011 року та № 0000111730/0 від 02.03.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилається на те, що Єнакіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби у період з 27.12.2010 року по 26.01.2011 рік було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року за результатами чого складено Акт від 14.02.2011 року №227/23/32287238. На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000152300/0 від 02.03.2011 року, № 0000162300/0 від 02.03.2011 року та № 0000111730/0 від 02.03.2011 року, які як зазначає позивач винесені з численними порушеннями норм чинного податкового й цивільного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000152300/0 від 02.03.2011 року, № 0000162300/0 від 02.03.2011 року та № 0000111730/0 від 02.03.2011 року.

Ухвалою від 11 квітня 2011 року судом за клопотанням представника позивача та з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань було призначено судово-економічну експертизу. Однак, у зв'язку з ненаданням позивачем на клопотання експерта первинних документів та облікових регістрів бухгалтерського обліку експертом було повернуто справу до суду з повідомленням про неможливість надання висновку по справі від 17.07.2012 року за №161.

17.09.2012 року позивач надав до суду через канцелярію доповнення до позовної заяви, щодо доповнення підстав позову, яка судом не розглядається, оскільки заявлена після початку судового розгляду по справі(29.08.2012 року) зважаючи на приписи ст. 51 КАС України.

Крім того, відповідачем було надано до суду клопотання про заміну відповідача від 03.07.2013 року. При цьому відповідачем до суду не було надано доказів виключення відповідача із ЄДРПОУ та не надано документів про процесуальне правонаступництво, тому у задоволенні клопотання було відмовлено.

Представник позивача з урахуванням додаткових пояснень до позову позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих самих підстав, що викладені у письмових запереченнях на позов.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Єнакіївської міської ради Донецької області 06.05.2004 року за №1 268 105 0002 000095, включене до ЄДРПОУ за №3287238, знаходиться на податковому обліку Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.07.2009 року порушена справа про банкрутство позивача № 42/78Б. Постановою господарського суду Донецької області від 25.07.2012 року позивач визнаний банкрутом ( том 1, аркуш справи 247-249).

Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 03.11.2009 року загальна сума визнаних кредиторських вимог, яка була включена до реєстру кредиторів складає 260400784,07 грн., окремо 17748,98 грн. штраф, пеня (том 12, аркуш справи 220-222).

Відповідач, Єнакіївська об'єднана державна податков інспекція Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Працівниками Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби у період з 27.12.2010 року по 07.02.2011 рік було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року за результатами чого складено Акт від 14.02.2011 року №227/23/32287238.

Актом перевірки встановлено порушення:

- порушення п.1.25, ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1.6 п.4.1, ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.6.1, п.5.6 п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством занижено податок на прибуток в сумі 9178659 грн. по періодам: 3 квартал 2008 р. - 1682900 грн., 4 квартал 2008 р. - 230219 грн., 3 квартал 2009р. - 1650014 грн., 4 квартал 2009р. - 2394858 грн., 2 квартал 2010р. - 1137190 грн., 3 квартал 2010 р. - 2083478 грн.; підприємством завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 14575728 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2009 р. на суму 1890 грн.; за 2 квартал 2009 р. на суму 5330165 грн.; за 4 квартал 2009 р. на суму 516353 грн.; за 1 квартал 2010 р. на суму 2738844 грн.; за 2 квартал 2010 р. на суму 1372588 грн.; за 3 квартал 2010 р. на суму 4615888 грн.. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п.3.1.1, п.3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

- пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, встановлено його завищення на загальну суму 537417 грн., у т.ч. по періодах: за липень 2008 р. на суму 249589 грн., за листопад 2008р. на суму 175758 грн., за вересень 2009р. на суму 112070грн., донараховано податку на додану вартість на суму 6081627 грн.: липень 2009 р. на суму 771306 грн., серпень 2009 р. на суму 883965 грн., за вересень 2009 р. на суму 391174 грн., листопад 2009 р. на суму 515626 грн., за грудень 2009 р. на суму 1367024 грн., за січень 2010 р. на суму 191351 грн., за лютий 2010 р. на суму 133829 грн., за березень 2010 р. на суму 186515 грн., за квітень 2010 р. на суму 480563 грн., за травень 2010 р. на суму 356265 грн., за червень 2010 р. на суму 447460 грн., за липень 2010 р. на суму 356549 грн.

- п.1.15 ст. 1, пп. 4.2.6. п.4.2. ст.4, п.7.1 ст.7, пп..8.1.1. п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3 ст. 12 Закону України від 22.05.03р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями) в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 5250 грн. з суми, виплаченої гр. ОСОБА_4 за реалізований транспортний засіб;

- порушення ст.115 Кодексу законів про працю України (зі змінами та доповненнями), ст.24 Закону України «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної виплати заробітної плати, що призвело до виникнення заборгованості по заробітній платі, яка станом на 30.09.2010 р. складає 1807397,3 грн., в т.ч. за листопад 2008 р. - 20656,41 грн., грудень 2008 р. - 33500,57 грн., лютий 2009 р. - 157705,11 грн., березень 2009 р. - 360685,01 грн., квітень 2009 р. - 385508,29 грн., травень 2009р.- 380438,01 грн., червень 2009 р. - 382442,49 грн., жовтень 2009 р. - 50383,97 грн., листопад 2009 р. - 36077,44 грн.;

- п.3.2., 3.3 «Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003р №451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за №960/8281 (із змінами та доповненнями в частині не відображення у розрахунку ф. 1-ДФ доходу від продажу рухомого майна, виплаченого фізичній особі ОСОБА_4 за період І-ІІ квартал 2010 р. за ознакою доходу «07». Рекомендовано надати уточнюючий податковий розрахунок за формою 1-ДФ за І-ІІ квартал 2010 р.;

- п.п.1.4 п.1 Інструкції по складанню податкового розрахунку по збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.05 р. №111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.05 р. під №357/10637 внаслідок заниження підприємством збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2008 р. у сумі 248,57 грн.

- п.2.3, п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.04 р., із змінами та доповненнями - перевищення граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків, перевищення встановленого залишку ліміту готівки в касі.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000162300/0 від 02.03.2011 року, яким, за порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/94-ВР визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 7602033,75 грн., в тому числі за основним платежем 6081627 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1520406,75 грн.;

- № 0000152300/0 від 02.03.2011 року яким, за порушення позивачем п.1.25, ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.6.1 п.5.6 п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11473323,75 грн., в тому числі за основним платежем 9178659 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2294664,75 грн.;

- № 0000111730/0 від 02.03.2011 року яким, за порушення позивачем п.1.15 ст. 1, пп.4.2.6. п.4.2. ст.4, п.7.1 ст.7, пп..8.1.1. п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3 ст. 12 Закону України від 22.05.03 р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями), відповідачем визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6562,50 грн., в тому числі за основним платежем 5250 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1312,5 грн.

Позивач процедуру адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень - рішень не здійснював.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент правопорушення.

Так, як вбачається із матеріалів справи відповідачем була здійснена планова перевірка позивача. При цьому на адресу позивача був направлений запит відповідача про надання інформації та її документального підтвердження від 24.01.2011 року № 2085/10/23-213-4/264. Так, у зазначеному листі відповідач просив надати інформацію та копії документів про фінансово - господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «Арм Групп- Луганськ», ТОВ «Бекар- Агро», ТОВ «Вестапром ЛТД», ТОВ ФК «Стоїк», ТОВ «Третій фактор», ПП «Юве- Трейд», ПП «Новостайл», ПБП «Восток - Трейд» за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року (том 16, аркуш справи 235).

Позивач своїм листом від 26.01.2011 року № 26/01 повідомив, що на час надання запиту проводиться планова виїзна перевірка позивача і зазначені у запиті документи в оригіналах надані та знаходяться у перевіряючих відповідача (том 16, аркуш справи 233).

При цьому відповідачем до суду надані два Акти приймання - передачі документів. Згідно з Актом від 30.12.2010 року до перевірки надані оригінали податкових декларацій та уточнюючих розрахунків (усього 23 пункти, том 16, аркуш справи 237).

Актом від 14.01.2011 року до перевірки надані оригінали виписки банків,журнали - ордери та відомості по рахункам 103-106, 109,11-13 за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року, векселі отримані та копія векселя «Системний Фінансовий Менеджер» на суму 753167,68 грн., акти вексельних платежів відносно суб'єктів по взаємовідносинам з якими не встановлено порушень.

Як вбачається із Акту перевірки під час її проведення були використані документі, перелік яких зазначено на аркушах 9-12 Акту перевірки (том 1, аркуш справи 28-31).

10.02.2011 року відповідачем складений Акт про ненадання копій документів до акту перевірки (том 16, аркуш справи 244).

14.02.2011 року відповідачем складений Акт неможливості акту перевірки позивача з огляду на те, що посадових осіб позивача не виявилось за місцезнаходженням позивача (том 12, аркуш справи 147).

Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що позивачем не надано копій документів, щодо порушень податкового та іншого законодавства стосовно: 1) перевищення валового доходу за 3 квартал 2009 року у сумі 4509191 грн. (том 1, аркуш справи 36а-37), 2) не включення до складу валового доходу списання простого векселя власної емісії на суму 753167,68 грн., який не був пред'явлений до сплати протягом строку позовної давнини (надана копія простого векселя, дані бухгалтерського обліку № 621, операція відображена у бухгалтерському обліку позивача, а в податковому не була відображена - том 16, аркуш справи 138), 3) не включення до складу валового доходу безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ «АРМ Груп - Луганськ» (наданий ж/о 631), 4) не включення до складу валового доходу кредиторської заборгованості по ТОВ «Укр- промтекс» на суму 152845,44 грн. (наданий ж/о 631), 5) не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ТОВ «ТК Логрус» на суму 350016,14 грн. (наданий ж/о 631), 6) не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ТОВ «Восток - Трейд» на суму 4397329,79 грн.(наданий ж/о 631), 7) не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ПП «Рукан» на суму 431194,58 грн., яка виникла з 01.06.2006 року, що підтверджується Актом попередньої перевірки за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року (наданий ж/о 631, 685/2, договір № 10/10/05пд від 10.05.2005 року між позивачем (Боржник), «Рукан» «Первісний кредитор» та ПП «Імперон» (новий кредитор) (виконаний у липні 2007 року), договір № 30/03-09 від 30.03.2009, щодо переведення боргу з ПП «Імперон» на ТОВ ФК «Лідер» (новий кредитор) при тому , що засновник та директор ПП «Рукан» ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, 8) не включення до складу валового доходу безповоротної фінансової допомоги у сумі 4700000 грн. по операціям з ПП «Талвар», яка відсутня у податковому та бухгалтерському обліку позивача (наданий ж/о 631), 9) не включення до складу валового доходу безповоротної фінансової допомоги у сумі 1000000 грн. по операціям з ПП «Роял - Би», яка відсутня у податковому та бухгалтерському обліку позивача (наданий ж/о 631), 10) позивачем не здійснено коригування кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давнини у сумі 4442821 грн.: ПП «Імперон» 359329 грн., ТОВ «Укр-Промтекс» у сумі 127374 грн.(порушення не вплинуло на загальний підсумок донарахованої суми податку на прибуток за 2009 рік , том 15, аркуш справи 223), ТОВ «ТК Логрус» 291680 грн. (порушення не вплинуло на загальний підсумок донарахованої суми податку на прибуток за 2009 рік, том 15, аркуш справи 223), ПБМ «Восток - Трейд» у сумі 3664441,11 грн. Рішенням Перевальського райсуду від 25.05.07 року визнані недійсними зміни до установчих документів, скасована державна реєстрація змін до установчих документів) до складу валових витрат позивача безпідставно включені витрати з придбання товарно - матеріальних цінностей у ПП «Юве - Трейд» у сумі 22202874,24 грн. (надані журнал - ордер № 631, накладні, банківські виписки, податкові накладні у наданні копій інших документів відмовлено (том 1, аркуш справи 57) при не відображенні ПП «Юве - Трейд» загального обсягу продаж у звітності з ПДВ.

Крім того, за даними відповідача встановлені порушення податкового законодавства по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Третій фактор» (919724,67 грн., у наданні копій документів відмовлено том 1, аркуш справи 60), ТОВ «Восток Інвест Метал» (завищено вадові витрати на суму 9170158,33 грн. у наданні копій документів відмовлено том 1, аркуш справи 62), «ПП «Новостайл» (966412,01 грн., у наданні копій документів відмовлено том, 1 аркуш справи 64), ТОВ «Кепіталторгмаш» (відповідно до акту додатково будуть направлені позови від відповідача про визнання угод недійсними, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств не були обчислені - том 15, аркуш справи 37), ТОВ «Вестапром ЛТД» (додатково будуть направлені позови від відповідача про визнання угод недійсними), ТОВ «Кватроком» (у наданні копій документів відмовлено том 1, аркуш справи 69, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств не були обчислені - том 15, аркуш справи 36 ). При цьому загальними порушеннями є не надання документів у повному обсязі, не відображення у податковому обліку контрагентів позивача своїх податкових зобов'язань, а також відсутність майна, необхідного для здійснення господарської діяльності, наявність судових рішень відносно контрагентів та вироку відносно засновника та керівника ПП «Новостайл» та т.д.

Так, згідно Довідки Державної реєстраційної служби України станом на 24.10.2012 року засновником та керівником ПП «Новостайл» вказаний ОСОБА_6 (том 15, аркуш справи 10-13). Крім того, зазначена особа є засновником ТОВ «Роял -Би». Згідно вироку Алчевського районного суду Луганської області від 06.09.2010 року ОСОБА_6 визнаний винним у скоєні злочинного за ч. 1 ст. 205 КК України (том 116 , аркуш справи 107-108).

У відповідності з ч. 2 ст. 11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частиною 1 ст. 106 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 1 ст. 51 КАС України передбачено, що позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто необхідним елементом позову повинні бути предмет позову та його підстави. Тому судом справа розглядається відносно предмету спору з урахуванням підстав, викладених позивачем у позові.

Крім того, суд вважає за доцільне розглянути кожне порушення, яке зазначене у Акті перевірки з урахуванням предмету позову та підстав позову з урахуванням вищевикладених приписів КАСУ.

Згідно наявної в матеріалах справи (т.1 а.с.20-141) завіреної копії Акту перевірки №227/23/32287238 від 14.02.2011 р. Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 32287238) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р.» (на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення), встановлені наступні порушення податкового законодавства:

Податок на прибуток.

Відповідно до п.п.3.1.4 акту перевірки ДПІ випливає, що «Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010р. встановлено заниження податку на прибуток в сумі 9 178 661,0 грн., в т.ч. по періодам: 3 квартал 2008 р. - 1 682 900,0 грн., 4 квартал 2008 р. - 230 219,0 грн., 3 квартал 2009 р. - 1 650 014,0 грн., 4 квартал 2009 р. - 2 394 858,0 грн., 2 квартал 2010 р. - 1 137 191,0 грн., 3 квартал 2010 р. - 2 083 479,0 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 14 575 728,0 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2009 р. на суму 1 890,0 грн., за 2 квартал 2009 р. на суму 5 330 165,0 грн., за 4 квартал 2009 р. на суму 516 353,0 грн., за 1 квартал 2010 р. на суму 1 372 568,0 грн., за 3 квартал 2010 р. на суму 4 615 888,0 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства» (т.1 а.с.89), а саме:

Валовий дохід.

Відповідно до п.п.3.1.1 акту перевірки ДПІ випливає, що «перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р. встановлено заниження валового доходу у сумі 17 599 506,0 грн., у т.ч. по періодах: 3 квартал 2008 р. - 5 700 000,0 грн., 2 квартал 2009 р. - 4 940 386,0 грн., 4 квартал 2009 р. - 350 016,0 грн., 3 квартал 2009 р. - 6 609 104,0 грн., завищення валового доходу в сумі 4 356 346,0 грн. у т.ч.:3 квартал 2009 р. - 4 356 346,0 грн.» (т.1 а.с.34).

Заниження скоригованого валового доходу за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р. у сумі 17 599 506,0 грн. та завищення валового доходу в сумі 4 356 346,0 грн., встановлено за рахунок наступного:

1. На порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством не включено до складу валового доходу по рядку 01.4 Декларацій «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» за 1 півріччя 2009 р. (2 квартал 2009 р.) дохід від продажу цінних паперів на суму 4 509 191 грн. (т.1 а.с.36-37).

2. На порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) встановлено завищення валового доходу по рядку 01.4 Декларацій «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» за 3 квартали 2009 р. (3 квартал 2009 р.) на суму 4 509 191 грн. (т.1 а.с.36).

Зазначені порушення (п.1, п.2) позивачем у позовній заяві заперечуються на підставі того, що «…в ході перевірки мало місце неповне з'ясування посадовими особами ЄОДПІ даних податкового обліку підприємства, та взагалі чомусь було залишене поза увагою те, що ТОВ «ОВТК» були надані уточнюючі податкові декларації в наступному звітному періоді, в яких відображено валовий доход у вказаних сумах, та з урахуванням наявних збитків у тому ж звітному періоді. Отже… порушень по сплаті податку на прибуток допущено не було у відповідності з нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на той час». (т.1 а.с.5-6).

3. Відповідно до акту перевірки ДПІ встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» на суму 13 243 160,00 грн. по періодах:3 квартал 2008 р. на суму 5 700 000,00 грн., 2 квартал 2009 р. на суму 431 195,00 грн., 3 квартал 2009 р. на суму 152 845,00 грн., 4 квартал 2009 р. на суму 350 016,00 грн., 3 квартал 2010 р. на суму 6 609 104,00 грн., а саме:

· На порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством не включено до складу валового доходу в 3 кварталі 2010 р. списання простого векселя власної емісії на суму 753 167,68 грн., який не пред'явлений був до сплати протягом строку позовної давнини (т.1 а.с.37-38). Позов не містить обґрунтування вимог позивача щодо визнання зазначеного порушення недійсним (помилковим).

· На порушення п.1.25 ст.1, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено суму валових доходів у 3 кварталі 2010 року на суму 1 458 726,19 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ «Арм Груп-Луганськ» (т.1 а.с.38). Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечуються на підставі того, що «…п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року безнадійною визнається заборгованість юридичної особи, оголошеної банкрутом в установленому законодавством порядку, або при її ліквідації. При цьому, пп. 12.1.5 ст.12 цього ж Закону передбачено, що платник податків (покупець) зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса. У зв'язку з тим, що ні однієї з перелічених подій в даному випадку не відбулося, немає й підстав для збільшення суми валових доходів на суму цієї заборгованості» (т.1 а.с.6).

· В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено суму валових доходів у 3 кварталі 2009 р. на суму 152 845,44 грн. внаслідок не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ТОВ «УКР-промтекс» (т.1 а.с.39);

· В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено суму валових доходів у 4 кварталі 2009 р. на суму 350 016,14 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ТОВ «ТК -Логрус» (т.1 а.с.39-40);

· В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено суму валових доходів у 3 кварталі 2010 р. на суму 4 397 329,79 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ТОВ «Восток-Трейд» (т.1 а.с.40-41);

· В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено суму валових доходів у 2 кварталі 2009 р. на суму 431 194,58 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від ПП «Рукан» (т.1 а.с.41-42). Зазначені порушення щодо заниження суми валових доходів у зв'язку з не включенням до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів від вищезазначених підприємств позивачем у позовній заяві заперечуються на підставі того, що «… Усі договори з вищезазначеними контрагентами є оплатними, наше підприємство не володіє інформацією про припинення діяльності будь-кого з них, крім того, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій, обставин, про які зазначає в акті ЄОДПІ не існувало. Отже, і підстав для корегування суми валового доходу не було» (т.1 а.с.6).

· В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено суму валових доходів у 3 кварталі 2008 р. на суму 5 700 000,00 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу безповоротної фінансової допомоги від ПП «Талвар» у сумі 4 700 000,00 грн., ПП «Роял-Би» у сумі 1 000 000,00 грн. (т.1 а.с.43-44). Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечуються на підставі того, що «…суми, зазначені в акті як суми безповоротної фінансової допомоги, насправді відображені в обліку як передплата за господарськими договорами за надані автомобільні послуги та за поставку вугільної продукції. У відповідності з цим, вони були відображені на рахунках №631 та 361, а потім повернені як передплата за невиконане зобов'язання. Тобто ніякої безповоротної фінансової допомоги, що мало б принаймні підтверджуватися укладенням відповідного договору, підприємством не надавалось, отже немає й підстав до включення цих сум до складу валового доходу» (т.1 а.с.6).

Валові витрати.

Відповідно до п.п.3.1.2 акту перевірки ДПІ випливає, що «перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р. встановлено їх завищення всього на суму 38 047 192,0 грн., у тому числі: за 3 квартал 2008 року на суму 1 031 601,0 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 920 877,0 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 1 890,0 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 389 779,00 грн., за 3 квартал 2009 року на 10 956 403,0 грн., за 4 квартал 2009 року на 9 745 769,0 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2 738 844,0 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 5 921 330,0 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 6 340 699,0 грн.» (а.с.45).

Завищення валових витрат за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р. на суму 38 047 192,0 грн. встановлено за рахунок наступного:

1. В порушення п.5.1. ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) підприємством не здійснено коригування кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності на 4 442 821,0 грн., у т.ч. по періодах: за 2 квартал 2009 р. на суму 359 329,0 грн. по ПП «Імперон», за 3 квартал 2009 р. на суму 127 371,00 грн. по ТОВ «Укр-промтекс», за 4 квартал 2009 р. на суму 291 680,0 грн. по ТОВ «ТК Логрус», за 3 квартал 2010 р. на суму 3 664 441,0 грн. по ПБП «Восток-Трейд» (т.1 а.с.47).

Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечується на підставі того, що «…заборгованість утворилася за наступний період:3 квартал 2008 року - 2009 рік, тобто твердження про сплив строку позовної давності безпідставне, оскільки положення Цивільного кодексу України містять цілком протилежне» (т.1 а.с.6-7)

2. На порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат включені витрати на придбання товарів, які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності по операціям, які є безтоварними від підприємств:

- ПП «Юве трейд» у розмірі 22 202 874,24 грн., у т.ч. 3 квартал 2009 р. - 2 459 239,23 грн., 4 квартал 2009 р. - 9 400 598,72 грн., 1 квартал 2010 р. - 1 853 328,54 грн., 2 квартал 2010 р. - 5 873 630,08 грн., 3 квартал 2010 р. - 2 616 077,67 грн.;

- ТОВ «Третій фактор» у розмірі - 919 724,67 грн. в 3 кварталі 2008 р.;

- ТОВ «Восток Інвест Метал» у розмірі - 9 170 158,33 грн., у т.ч. 3 квартал 2009 р. - 8 333 333,33 грн., 1 квартал 2010 р. - 836 824,99 грн.

Зазначені порушення позивачем у позовній заяві заперечуються на підставі того,що «Висновок про безтоварність операцій виходить з відсутності господарської діяльності у цих підприємств згідно бази даних ДПА. Якщо ж звернутися до норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», можна побачити, що він визначає валові витрати виробництва як суму будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній, або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. І якщо б посадовими особами ЄОДПІ були б розглянути договори, за якими утворилася заборгованість з зазначеними контрагентами, можна зрозуміти та дійти логічного висновку, що всі вони (Договори) укладені з метою здійснення господарської діяльності нашим підприємством по придбанню товарів (послуг). Отже, підстав вважати вищезазначені операції безтоварними, та зменшувати на ці суми валові витрати підприємства - немає» (т.1 а.с.7).

· ТОВ «Новастайл» у розмірі - 966 412,01 грн., у т.ч. 3 квартал 2008 р. - 87 620,88 грн., 4 квартал 2008 р. - 878 791,13 грн. Позов не містить обґрунтування вимог позивача щодо визнання зазначеного порушення недійсним (помилковим).

· ТОВ «Кепіталторгмаш» у розмірі - 27 010 104,45 грн., у т.ч. 4 квартал 2008 р. - 728 679,59 грн., 1 квартал 2009 р. - 18 552 787,96 грн., 2 квартал 2009 р. - 7 728 636,90 грн. Зазначене порушення відповідно до матеріалів справи та письмових пояснень відповідача не потягло за собою визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних фінансових санкцій (том 15, аркуш справи 37).

· ТОВ «Кватраком» у розмірі - 44 116 181,55 грн., у т.ч. 3 квартал 2008 р. 9 536 386,46 грн., 4 квартал 2008 р. - 17 892 982,33 грн., 1 квартал 2009 р. 8 710 083,83 грн., 2 квартал 2009 р. - 7 976 728,93 грн. Зазначене порушення відповідно до матеріалів справи та письмових пояснень відповідача не потягло за собою визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних фінансових санкцій (том 15, аркуш справи 36).

· ТОВ «Вестапром-ЛТД» у розмірі - 9 662 108,14 грн., у т.ч. 3 квартал 2009 р.- 2 377 701,37 грн., 4 квартал 2009 р. - 4 294 553,86 грн., 1 квартал 2010 р.- 2 502 290,03 грн., 2 квартал 2010 р. - 391 220,75 грн., 3 квартал 2010 р. - 96 342,13 грн. (т.1 а.с.47-83). Позов не містить обґрунтування вимог позивача щодо визнання зазначеного порушення недійсним (помилковим).

3. В порушення п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.12 Декларацій «сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р.04.05 декларації)» на суму 59 071,0 грн., у т.ч. по періодам: 3 квартал 2008 р. на суму 18 845,0 грн., 4 квартал 2008 р. на суму 40 226,0 грн. (т.1 а.с.85).

Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечується на підставі того, що «В акті перевірки вказано про завищення задекларованих витрат ТОВ «ОВТК», а саме: показників «суми витрат зі страхування» на суми витрат по страхуванню автомобілів, які не знаходяться у власності підприємства. З цього приводу можна пояснити, що ТОВ «ОВТК» було укладено кредитний договір з АТ «Приват Банк» на придбання автомобілів КРАЗ, які були застраховані шляхом укладення договору з ЗАТ «Страхова група «ТАС». Ці автомобілі були внесені на баланс на виконання Договору про спільну діяльність №1112/10-07 ВІД 22.10.2007 р., укладеного між ТОВ «ОВТК» та ДП «Луганськвугілля». Тому на балансі ТОВ «ОВТК» вони не відображені. Але платником за кредитним договором є наше підприємство, кредит був оформлений з метою ведення підприємством господарської діяльності, тому й витрати по страхуванню придбаного майна правомірно віднесені до валових витрат підприємства» (т.1 а.с.7).

В порушення п.п.5.3.2, п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) завищено валові витрати у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» на суму витрат на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з ТОВ «ОВТК», зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом, реконструкцією, модернізацією та іншими видами поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації, всього у сумі 286 130,0 грн., у т.ч.:за 3 квартал 2008 р. на 5 410,0 грн., 4 квартал 2008 р. на 1 860,0 грн., 1 квартал 2009 р. на 1 890,0 грн., 2 квартал 2009 р. на 30 450,0 грн., 3 квартал 2009р. на 36 460,0 грн., 4 квартал 2009 р. на 53 490,0 грн., 1 квартал 2010 р на 48 690,0 грн., 2 квартал 2010 р. на 47 700,0 грн., 3 квартал 2010 р. на 60 180,0 грн. (т.1 а.с.86).

Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечується на підставі того,що «…в перевіряємому періоді були нараховані витрати на відрядження слюсарів, які приймали участь у ремонтних роботах. Але в податковому обліку вони відображені не були, не були віднесені до валових витрат підприємства, про що свідчать декларації та уточнюючий розрахунок до них» (т.1 а.с.7).

При цьому до матеріалів справи не надано доказів оформлення відряджень, сплати працівникам відповідних виплат там інших документів, що мають відношення до спірних правовідносин.

Податок на додану вартість.

Відповідно до п.п.3.2.3 акту перевірки ДПІ випливає, що за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р. встановлено завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 537 417,0 грн., у т.ч. по періодах:за липень 2008 р. на суму 249 589,0 грн., за листопад 2008 р. на суму 175 758,0 грн., за вересень 2009 р. на суму 112 070,0 грн., донараховано податку на додану вартість на суму 6 081 627,0 грн., у т.ч.:за липень 2009 р. на суму 771 306,0 грн., за серпень 2009 р. на суму 883 965,0 грн., за вересень 2009р. на суму 391 174,0 грн., за листопад 2009 р. на суму 515 626,0 грн., за грудень 2009 р. на суму 1 367 024,0 грн., за січень 2010 р. на суму 191 351,0 грн., за лютий 2010 р. на суму 133 829,0 грн., за березень 2010 р. на суму 186 515,0 грн., за квітень 2010 р. на суму 480 563,0 грн., за травень 2010 р. на суму 356 265,0 грн., за червень 2010 р. на суму 447 460,0 грн., за липень 2010 р. на суму 356 549,0 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства (т.1 а.с.125), а саме:

Податковий кредит:

1. На порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту включено суми ПДВ з операцій по придбанню товарів, матеріалів, палива, запчастин, будівельних матеріалів, які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності у підприємств ПП «Юве Трейд», ПП «Третій фактор», ТОВ «Восток Інвест Метал», ПП «Новостайл» на загальну суму 6 619 044,0 грн., у т.ч. по періодах:за липень 2008 р. на 249 589,0 грн., за листопад 2008 р. на 175 758,0 грн., за липень 2009 р. на 771 306,0 грн., за серпень 2009 р. на 883 965,0 грн., за вересень 2009 р. на 503 244,0 грн., за листопад 2009 р. на 515 626,0 грн., за грудень 2009 р. на 1 3678 024,0 грн., за січень 2009 р. на 191 351,0 грн., за лютий 2010 р. на 133 829,0 грн., за березень 2010 р. на 186 515,0 грн., за квітень 2010 р. на 480 563,0 грн., за травень 2010 р. на 356 265,0 грн., за червень 2010 р. на 447 460,0 грн., за липень 2010 р. на 356 549,0 грн. (т.1 а.с.105-106).

Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечується на підставі того, що «…В обґрунтування зроблених хибних висновків посадовими особами Єнакіївської ОДПІ покладено не встановлений, у розумінні чинного законодавства, та не підтверджений «факт здійснення заздалегідь економічно необґрунтованих операцій, відсутність у названих контрагентів умов для ведення будь-якої господарської діяльності. Обґрунтованість таких донарахувань спростовує насамперед норма ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту при здійсненні операції по придбанню чи виготовленню товарів, та підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна. При цьому слід звернути увагу на те, що податковим законодавством встановлений та закріплений єдина підстава, наявність якої забороняє формування податкового кредиту, а це - відсутність підтвердження сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) податковою накладною чи оформлення її з порушенням вимог законодавства. У даному випадку така підстава відсутня, про неї не зазначено в акті перевірки, отже і віднесення сум податку, нарахованих з операцій з вказаними контрагентами є законним та обґрунтованим. При цьому слід зазначити, що податковий орган, зменшуючи суму кредиту, у той же час суму податкового зобов'язання за цими ж операціями залишає в попередньому розмірі, що суперечить загальним нормам податкового законодавства, які встановлюють правила ведення податкового обліку…» (т.1 а.с.5).

Податок на доходи фізичних осіб.

1. Встановлено порушення п.1.15 ст.1, п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3 ст.12 Закону України №889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями) в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі - 5250,00 грн. з суми, виплаченої гр. ОСОБА_4 за реалізований автотранспортний засіб (т.1 а.с.130-131).

Зазначене порушення позивачем у позовній заяві заперечується на підставі того,що»…п.12.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» містить чітко визначені норми, згідно з якими,якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу» (т.1 а.с.7).

Позивачем не надано жодного доказу укладання зазначеної угоди, її виконання , сплати грошових коштів і т.д.

Суд вражає, що позивачу у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до норм Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку й пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу).

У відповідності до 85.2. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі не встановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Податковим кодексом чітко визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, згідно зі ст. 83 Податкового кодексу для посадових осіб органів ДПС під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС.

На сьогодні Податковим кодексом чітко встановлено перелік документів, необхідних для ведення обліку в цілях оподаткування.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим вищезазначеного пункту Кодексу.

Термін зберігання первинних та оброблених документів, регістрів та звітності встановлено п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, згідно з яким платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно із законодавством та установчими документами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому первинний документ слід розуміти як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарську операцію - як дію або подію, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 цього Закону).

Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Позивачем надані до матеріалів справи додаткові документи, але зв'язок цих документів з порушеннями, що є предметом спору, а також їх вплив на висновки ДПІ та обґрунтування позову не доведені, тобто позов або пояснення до нього не ґрунтуються на наданих суду документах (відсутні посилання на певні документи, їх узагальнення та інше).

Документи надані фрагментарно, відсутні належним чином складені регістри бухгалтерського та податкового обліку, розшифровки та інше, на підставі яких можливо зробити висновок чи були враховані зазначені документи у повному обсязі у податковому обліку самим позивачем, а якщо були враховані, який був їх вплив на формування окремих статей податкової звітності.

При цьому суд зазначає, що під час проведення перевірки були встановлені непоодинокі факти відображення операцій у бухгалтерському обліку та не відображення їх у податковому обліку, що не заперечувалось представником позивача усно та у письмових поясненнях(детальніше у тексті Постанови та Акті перевірки).

Згідно статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України, суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно зі ст. 71 КАС України суд може з власної ініціативи витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі та (або) збирати певні докази з власної ініціативи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд вважає, що позивачем не доведено доказів надання відповідачу, необхідних для проведення перевірки первинних документів, належного ведення податкового та бухгалтерського обліку шляхом відображення господарських операцій у звітності.

Крім того, суд звертає увагу сторін на факт надання до суду копій документів, які посвідчені позивачем, або не посвідчені взагалі, які у розумінні КАС України не є доказами у справі.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Наказу Держспоживстандарту України 07.04.2003 № 55 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Згідно до пункту 5.27 статті 5 Наказу Держспоживстандарту України 07.04.2003 № 55 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче.

Згідно з пунктом 1, 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

На порушення зазначеної норми позивач оригіналів документів, які обґрунтовують його позовні вимоги до суду надав у не повному обсязі, що виключило можливість розглядати зазначені документи як доказ у справі. Крім того, надані копії документів, які посвідчені печаткою позивача, але без дотримання вищезазначеного Стандарту.

Стовно віднесення до складу валових витрат сум сплачених на користь страхових компаній суд зазначає наступне.

У Акті перевірки зазначено, що перевіряючими з вищезазначеного питання були досліджені договори страхування: № 00280803 - ТН, укладений між позивачем та ЗАТ Страхована компанія «ТАС» 10.07.2008 року (до суду позивачем не наданий), № 7391456, укладений між позивачем та Українською акціонерною страховою компанією «АСКА» (суду надана наданий оригінал договору з додатком - в матеріалах справи копія.)

Як вбачається із Акту перевірки станом на 01.07. 2008 року у позивача обліковувалась 51 одиниця транспорту. Крім того, як зазначено, за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року позивач не придбавав автомобілі «КРАЗ» 65055 (т.1, аркуш справи 85). Тобто, доказів придбання зазначених автомобілів, які б знаходились на балансі позивача останнім відповідачу не було надано.

Як було встановлено судом із документів, які були надані додатково позивачем під час розгляду, автомобілі були передані позивачем за договором про спільну діяльність № 1112/1/10-07 від 22.10.2007 року, укладеного між позивачем та ДП «Луганськвугілля» та обліковувались на окремому балансі позивача з ведення спільної діяльності (за письмовими поясненнями відповідача окремий баланс позивачем до перевірки не наданий).

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було встановлено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Тому позивач як сторона договору на яку покладено керівництво спільною діяльністю повинен був витрати понесені з обов'язком страхування автомобілів відносити їх до валових витрат саме за звітністю СП.

При цьому всі доходи та витрати, пов'язані з веденням спільної діяльності, враховуються виключно в межах окремого обліку результатів спільної діяльності та не впливають на розмір валових доходів і витрат окремих учасників спільної діяльності.

Необхідним критерієм для віднесення валових витрат, саме до витрат спільної діяльності, є їх спрямованість на досягнення спільної для учасників господарської мети.

Оцінка правомірності формування складу валових витрат спільної діяльності повинна здійснюватися виходячи зі змісту господарських операцій, вчинених сторонами.

При цьому необхідно враховувати те, що відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створює не саме собою укладення договорів, а вчинювані платником податків господарські операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків. Дотримання вимог цивільного чи господарського законодавства при цьому не є визначальним чинником для оцінки фактичних змін майнового стану платника податків.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Тобто, до витрат відноситься витрати саме платника податку, а в зазначеному випадку платником податків є особа на яку покладено керівництво ведення спільною діяльністю.

Позивачем до суду не надано доказів придбання автомобілів у власність, як - то договори купівлі-продажу автомобілів, договори поставки, довідки - рахунки, акт прилюдних торгів, тощо. Доказів надання документів позивачем відповідачу під час перевірки, які б підтверджували факт придбання автомобілів, державної реєстрації, необхідності сплачувати страховку за 3-4 квартали 2008 року, а також відображення автомобілів на балансі позивача позивачем до суду не надано.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000152300/0 від 02.03.2011 року яким, за порушення позивачем п.1.25, ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.6.1 п.5.6 п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11473323,75 грн., в тому числі за основним платежем 9178659 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2294664,75 грн. повинно бути відмовлено.

Відмова у задоволенні позовних вимог відносно визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог відносно визначення податку на додану вартість за податковим повідомленням - рішенням № 0000162300/0 від 02.03.2011 року, яким, за порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/94-ВР визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 7602033,75 грн., в тому числі за основним платежем 6081627 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1520406,75 грн.

З огляду на те, що позивачем не надано до суду жодного доказу придбання автомобіля марки РУТА, укладання біржового контракту, понесення позивачем відповідних витрат на користь ФОП ОСОБА_4, то суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000111730/0 від 02.03.2011 року яким, за порушення позивачем п.1.15 ст. 1, пп.4.2.6. п.4.2. ст.4, п.7.1 ст.7, пп..8.1.1. п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3 ст. 12 Закону України від 22.05.03 р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями), відповідачем визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6562,50 грн., в тому числі за основним платежем 5250 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1312,5 грн. повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачу повинно бути відмовлено у задоволені позову повністю.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія» до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000152300/0 від 02.03.2011 року, № 0000162300/0 від 02.03.2011 року та № 0000111730/0 від 02.03.2011 року - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 липня 2013 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 05 серпня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.