Рішення № 32812255, 29.07.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4184/13-ц

провадження 2/369/2206/13

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Василенко Н.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що 17 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір про надання траншу, за яким останній отримав кредит у розмірі 80 000 дол. США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% строком на 72 місяці. Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У зв'язку з чим ОСОБА_1 має заборгованість 403 759,16 грн., яка складається з боргу по капіталу - 33 829,30 дол. США, заборгованість по процентах 1 327,74 дол.США, пені - 121 592,27 грн. У якості забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, зам яким поручитель несе солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржником умов договору.

Просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 387 566,46 грн.; судові витрати стягнути з відповідачів.

При розгляді справи представник позивача подав уточнені позовні вимоги. Остаточно просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 403 759,16 грн. та судові витрати в розмірі 3441 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проти позову заперечували. Суду пояснили, що через скрутне матеріальне становище виникли проблеми з погашенням кредиту, разом з тим вони постійно вишукують кошти для погашення заборгованості. Просили суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені. Просили суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 01 листопада 2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 укладено рамкову угоду №2937, за якою ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію терміном на 120 місяців.

17 серпня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання траншу №1.34042/2937.

У п.1.1, 1.2 договору визначено, що кредитор надає на підставі рамкової угоди позичальникові грошові кошти в сумі 80 000 дол. США на строк користування 72 місяці зі сплатою відсотків у розмірі 14% річних, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, встановлені даним договором і виконати свої обов'язки за договором у повному обсязі.

У п.2.1 договору вказано, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За умовами кредитного договору, п.3.1. 3.2, 3.3 ОСОБА_1 мав вчасно сплачувати відсотки, нараховані за користування кредитом і частку кредиту у визначений Додатком №1, який є невід'ємною частиною договору, строк.

У п.3.4, 3.6 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню, а також штраф.

У п.5.1.1, 5.1.3 кредитного договору вказано, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором. Вимагати від поручителів, майнових поручителів та гарантів дострокового погашення кредиту та інших нарахувань.

01 листопада 2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №2937-ДП1.

У п. 1.2 вказано, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, які виникають з рамкової угоди №2937 від 01 листопада 2006 року та інших договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків, та інших договорів, які є невід'ємною частиною рамкової угоди, укладеного між кредитором та позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язується перед кредитором повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 100 000 дол. США в строки, що передбачені кредитним договором та сплатити відсотки за користування кредитом, неустойку та інші штрафні санкції в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором у повному обсязі.

П.3.1 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

З наданих суду документів та пояснень сторін, встановлено, що ОСОБА_1 порушив строки погашення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом. Відповідачам по справі направлено вимоги про погашення заборгованості.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається та, які підтверджували їх вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження прострочення відповідачем строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З пояснень відповідачів, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні, з 05 червня 2013 року по 29 липня 2013 року ОСОБА_1 було сплачено 1328 дол. США, яку було зараховано в рахунок погашення заборгованості за договором про надання траншу від 17 серпня 2007 року, а саме кошти було зараховано в рахунок погашення боргу по капіталу.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що борг по капіталу станом на 05 червня 2013 року становив 33 327,72 дол. США та загальна сума процентів за фактичне користування простроченим капіталом становила 1857,06 дол. США. Враховуючи, що відповідачами було сплачено 1328 дол. США, тому до стягнення підлягає сума в розмірі 31 999,72 дол. США та 1857,06 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення (7,993 грн.) становить 255 773,76 грн. та 8 784,55 грн. відповідно.

Оскільки у розрахунку заборгованості від 05 червня 2013 року відсутня заборгованість по процентах по графіку у прострочці, тому у задоволенні вимог про її стягнення в розмірі 2 984,75 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

За ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи встановлено, що загальна сума пені в розмірі 199 641,43 грн. нарахована позивачем за період з 17 жовтня 2008 року по 27 березня 2013 року.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У судовому засіданні відповідачі заявили про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені за минулі роки, тому у задоволенні вимог про стягнення пені за період з 17 жовтня 2008 року по 27 березня 2012 року.

При визначенні розмірі неустойки суд також враховує положення ст. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

У судовому засіданні відповідачі просили суд зменшити розмір стягуваної неустойки. Посилаючись на скрутне матеріальне становище, поступове часткове погашення заборгованості, незначний проміжок часу виниклої заборгованості.

Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через просторочене виконання зобов'язань).

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи пояснення сторін, дослідивши подані суду докази, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 30 000 грн..

Таким чином, з відповідачів солідарно слід стягнути суму заборгованості в розмірі 294 558,32 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжні документи за №00000033 від 09 квітня 2013 року. При поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3441 грн.. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів понесених судових витрат підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 652 ЦК України, Законом України «Про заставу», ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задоволити частково.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (м. Київ, пр. Перемоги, 107а, №21677333, МФО 320984, рахунок 290960001.980 у АТ ПроКредит Банк) заборгованість за кредитним договором в розмірі 294 558,32 грн. (двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім грн.. тридцять дві коп.) та судові витрати в розмірі 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна грн.).

У решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С.Пінкевич