Справа № 1кп-215/13
(437/4876/13)
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 липня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого: судді Коліуша О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання: Столбової Х.О.,
прокурора: Бурмістрова В.І.
у присутності обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, працюючого менеджером в ТОВ «Укрполітерм», який має вищу освіту, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Горлівка Донецької області, українки, громадянки України, тимчасово не працюючої, маючої середню освіту, раніше не судимої, не заміжньої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 приблизно в середині лютого 2013 року, маючи намір на втягнення особи в заняття проституцією, а саме на забезпечення заняттям проституцією іншими особами, через мережу «Інтернет», шляхом подачі оголошення у соціальну мережу «В контакте», спільно з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, познайомився з раніше не знайомою йому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що проживає у м. Луганську, з якою в телефоном режимі домовився про зустріч v місті Луганську.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на втягнення особи в заняття проституцією, діючи умисно, протиправно, 12.03.2013 року, приблизно о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_2 прибули до м. Луганська, де зустрілись біля ТК «ГУМ», розташованого на вул. Советской міста Луганська, з ОСОБА_4 і неповнолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яких переконав, шляхом опису умов роботи у м. Біла Церква, а саме розміром заробітку, наявністю умов для проживання, поїхати разом з ним в м. Біла Церква для заняття проституцією, а саме для надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на втягнення особи в заняття проституцією щодо неповнолітньої особи, 12.03.2013 року, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, а також з ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_6 прибули за місцем мешкання неповнолітньої ОСОБА_6, де взяли свої речи.
Доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не досягла повноліття, 12.03.2013 р. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 на автомобілі який належить знайомому ОСОБА_1 поїхали в напрямку с. Ювілейне в м. Біла Церква, але на виїзді з міста Луганська були затримані працівниками міліції.
ОСОБА_2 приблизно в середині лютого 2013 року, маючи намір на втягнення особи в заняття проституцією, а саме на забезпечення заняттям проституцією іншими особами, через мережу «Інтернет», шляхом подачі оголошення у соціальну мережу «В контакте», спільно з ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, познайомилась з раніше не знайомою їй ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що проживає у м. Луганську, з якою в телефоном режимі домовився про зустріч у місті Луганську.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на втягнення особи в заняття проституцією, діючи умисно, протиправно, 12.03.2013 року, приблизно о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_1 прибули до м. Луганська, де зустрілись біля ТК «ГУМ», розташованого на вул. Советской міста Луганська, з ОСОБА_4 і неповнолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яких переконали, шляхом опису умов роботи у м. Біла Церква, а саме розміром заробітку, наявністю умов для проживання, поїхати разом з ними в м. Біла Церква для заняття проституцією, а саме для надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на втягнення особи в зайняття проституцією щодо неповнолітньої особи, 12.03.2013 року, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1, а також з ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_6 прибули за місцем мешкання неповнолітньої ОСОБА_6, де взяли свої речи.
Доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не досягла повноліття, 12.03.2013 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 на автомобілі, який належить знайомому ОСОБА_1 поїхали в напрямку с. Ювілейне в м. Біла Церква, але на виїзді з міста Луганська були затримані працівниками міліції.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі і пояснив, що в середині лютого 2013 року, спільно з ОСОБА_2 подав оголошення у соціальну мережу «В контакте», через цю мережу він познайомився з ОСОБА_4, після чого по телефону домовився про зустріч v місті Луганську. Приблизно о 19 годині 50 хвилин, він, разом з ОСОБА_2 прибули до м. Луганська, де біля ТК «ГУМ» зустрілися з ОСОБА_4 і ОСОБА_6, яким розповіли про переваги роботи у м. Біла Церква та запропонували поїхати разом з ним в м. Біла Церква для заняття проституцією. 12.03.2013 року він, разом з ОСОБА_2, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 поїхали за місцем мешкання ОСОБА_6, де взяли певні особисті речі. Після чого на автомобілі поїхали в напрямку с. Ювілейне в м. Біла Церква, але на виїзді з міста Луганська були затримані працівниками міліції.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала в повному обсязі і пояснила, що в середині лютого 2013 року, спільно з ОСОБА_1 розмістила оголошення у соціальній мережі «В контакте», через цю мережу вони познайомилися з ОСОБА_4, після чого по телефону домовився про зустріч v місті Луганську. Приблизно о 19 годині 50 хвилин, вони прибули до м. Луганська, де біля ТК «ГУМ» зустрілися з ОСОБА_4 і ОСОБА_6, яким розповіли про переваги роботи у м. Біла Церква та запропонували поїхати разом з ними в м. Біла Церква для заняття проституцією. 12.03.2013 року вона разом з ОСОБА_1, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 поїхала за місцем мешкання ОСОБА_6, де взяла її особисті речі. Після чого на автомобілі вони разом поїхали в напрямку с. Ювілейне в м. Біла Церква, але на виїзді з міста Луганська були затримані працівниками міліції.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачені та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина в скоєнні інкримінованого йому діяння підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, які не оспорені учасниками судового провадження.
За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 303 КК України, за ознаками втягнення особи в заняття проституцією, вчинене за попередньою змовою групою осіб щодо неповнолітнього.
Крім визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_2, її вина в скоєнні інкримінованого їй діянні підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, які не оспорені учасниками судового провадження.
За таких обставин дії обвинуваченої ОСОБА_2 правильно слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 303 КК України, за ознаками втягнення особи в заняття проституцією, вчинене за попередньою змовою групою осіб щодо неповнолітнього.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Вчинений обвинуваченим злочин належить до злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачений раніше не судимий. За місцем проживання характеризуються позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, враховуючи щире каяття обвинуваченого, усвідомлення ним своєї провини, з урахуванням особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання без реального його відбування, без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробування і покладанням на обвинуваченого ряду обов'язків із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, яке, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Вчинений обвинуваченою злочин належить до злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачена раніше не судима. За місцем проживання характеризуються позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченої до скоєного, враховуючи щире каяття обвинуваченої, усвідомлення нею своєї провини, з урахуванням особи обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання без реального його відбування, без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробування і покладанням на обвинувачену ряду обов'язків із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, яке, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не був заявлений.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Повернути ОСОБА_7 суму застави у розмірі 34410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) гривень з розрахункового рахунку № НОМЕР_6, МФО 804013, код 26297948, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач - Ленінський районний суд м. Луганська, внесену ним згідно квитанції № 00835 від 15.03.2013 року.
Речові докази:
-флеш-карту «МІКРО СД на 1Гб» - повернути ОСОБА_4;
-блокнот у полотняній палітурці, у якому мається 160 аркушів, 12 карток розміром 6х3 см чорного кольору, на яких з одного буку є напис «ІНФОРМАЦІЯ_8», НОМЕР_1 - знищіти;
-пластикову кредитну картку «Raiffeisen BANK AVAL» на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_2, мобільний телефон «Нокиа С6» у корпусі чорного кольору, імей НОМЕР_3, у якому знаходиться сим-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_4 F- повернути ОСОБА_2
-мобільний телефон «Нокиа 1280» у корпусі чорного кольору, имей НОМЕР_5, сим-карту мобільного оператору «Лайф» - повернути ОСОБА_1
Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд міста Луганська.
Головуючий:
Судове рішення № 32810025, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська) було прийнято 25.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 437/4876/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: