Ухвала суду № 32809773, 25.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6344/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представника позивача Тімоніна Є. В., представників відповідачів Пащенка В. А., Іванова Д. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Брістоль Менеджмент» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просило (з урахуванням об'єднання справ в одне провадження та уточнення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 24.12.2012 р. № 0027721520, від 24.12.2012 р. № 0027691520 та від 24.12.2012 р. № 0027801520.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 р., за вересень 2011 р. та за березень 2012 р.

За наслідками зазначених перевірок позивача контролюючим органом (відповідачем) було складено Акти про результати камеральних перевірок № 2077/15-225 від 04.12.2012 р., № 2075/15-225 від 04.12.2012 р. та № 2082/15-225 від 04.12.2012 р., в яких встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, та п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за наслідками правовідносин із ТОВ «Віп Трейд» у вересні 2011 р. на суму 3 152,40 грн., щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за наслідками правовідносин із ТОВ «Віп Трейд» у липні 2011 р. на суму 3 302,40 грн., та щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за наслідками правовідносин із ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» у березні 2012 р. на суму 17149,00 грн.

Позивач в перевіряємому періоді мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Віп Трейд», щодо надання останнім на користь позивача рекламних послуг (виготовлення та розповсюдження рекламних флаєрів на території м. Києва та м. Житомира) згідно Договорів про надання рекламних послуг № 53 від 01.08.2011 року та № 48 від 01.07.2011 року (а. с. 42-43 Т. 1, а. с. 25-26 Т. 3);

- ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», щодо надання останнім на користь позивача клірингових послуг (прибирання офісного приміщення позивача) згідно Договору про надання клірингових послуг (прибирання) № ББ38 від 01.12.2011 року (а. с. 27-28 Т. 2).

На підставі встановлених в Актах камеральних перевірок порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.12.2012 р. № 0027721520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 3 940 грн. 00 коп., в тому числі: 3 152 грн. 00 коп. - за основним платежем, 788 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 24.12.2012 р. № 0027691520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 4 128 грн. 00 коп., в тому числі: 3 302 грн. 00 коп. - за основним платежем, 826 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 24.12.2012 р. № 0027801520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 21 436 грн. 00 коп., в тому числі: 17 149 грн. 00 коп. - за основним платежем, 4 287 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем з контрагентом ТОВ «Віп Трейд» було укладено:

- Договір про надання рекламних послуг № 48 від 01.07.2011 р., згідно умов якого ТОВ «Віп Трейд» виконує на користь ТОВ «Брістоль Менеджмент» послуги із виготовлення та розповсюдження кольорових флаєрів на території м. Києва та м. Житомира;

- Договір про надання рекламних послуг № 53 від 01.08.2011 р., згідно умов якого ТОВ «Віп Трейд» виконує на користь ТОВ «Брістоль Менеджмент» послуги із виготовлення та розповсюдження кольорових флаєрів на території м. Києва та м. Житомира.

На виконання зазначених договорів сторонами були підписані Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 0000330 від 31.07.2011 р. та № 000332 від 30.09.2011 р., а також ТОВ «Віп Трейд» виписано на користь позивача податкові накладні № 19 від 31.07.2011 р. на суму ПДВ 3 302,40 грн., та № 116 від 30.09.2011 р. на суму ПДВ 3 152,40 грн.

Також, із контрагентом ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» позивачем було укладено Договір про надання клінінгових послуг № ББ 38 від 01.12.2011 р., згідно умов якого ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» надає на користь ТОВ «Брістоль Менеджмент» послуги із прибирання офісного приміщення замовника, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд.7, корп. 1, та є адресою реєстрації позивача згідно свідоцтва про державну реєстрацію, що наявне в матеріалах справи.

На виконання зазначеного договору сторонами був підписаний Акт на виконання послуг № 294 від 31.03.2012 р., а також ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» виписано на користь позивача податкову накладну № 132 від 31.03.2012 р. на суму ПДВ 4 426,57 грн. В матеріалах справи наявні банківські виписки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було жодними допустимими доказами по справі доведено завдання будь-якої шкоди Державному бюджету внаслідок здійснення правовідносин позивача із контрагентами ТОВ «Віп Трейд» та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (а саме, на вимогу ухвал суду від 30.04.2013 р. про відкриття провадження у справах № 826/6344/13-а, № 826/6349/13-а, № 826/6347/13-а, що в подальшому були об'єднані в одну адміністративну справу № 826/6344/13-а), відповідачем не було надано до матеріалів справи копії декларацій з податку на додану вартість по контрагентах позивача ТОВ «Віп Трейд» та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» за перевіряємий період з додатком № 5 щодо визначення податкових зобов'язань в розрізі позивача, та копії декларацій по податку на прибуток за перевіряємий період по ТОВ «Віп Трейд» та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», а також відомостей з бази ДПА України щодо визначення (або не визначення) контрагентами позивача ТОВ «Віп Трейд» та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем); - відповідачем не було роз'яснено та доведено суду, яким саме чином та на підставі яких нормативних актів позивач має нести відповідальність за порушення, встановлені по інших суб'єктах господарювання, а саме: ТОВ «Сиріус-Грант», ТОВ «Компанія «Накробуд-Системс» та ТОВ «Сандал-Консалт» в розрізі правовідносин з іншими контрагентами (по третьому ланцюгу взаємовідносин), із якими позивач жодних правовідносин взагалі не мав; - відповідачем не надано доказів, що факти порушення норм законодавства суб'єктами господарювання ТОВ «Віп Трейд» та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», які викладені в Актах камеральних перевірок позивача, визнані в судовому порядку. А відтак, оскільки Акт перевірки це документ який висвітлює позицію контролюючого органу, але не має юридичних наслідків, тому тільки податкові повідомлення-рішення, правомірність прийняття яких встановлюється судом, мають юридичні наслідки і є обов'язковими для виконання судами в своїх рішеннях.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як випливає з договорів про надання рекламних послуг № 53 від 01.08.2011 року та № 48 від 01.07.2011 року, укладеного позивачем з ТОВ «Віп Трейд» на виготовлення та розповсюдження кольорових флаєрів на території м. Києва та м. Житомира, результатом укладеного договору мала бути певна продукція.

Однак, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що у зв'язку зі значним періодом часу, що минув з моменту виготовлення флаєрів, надати їх екземпляри в якості доказу до суду неможливо, оскільки вони не збереглися.

На виконання Договору про надання клірингових послуг (прибирання) № ББ38 від 01.12.2011 року позивачем та виконавцем підписано акт № 294 від 31.03.2012 року, відповідно до якого ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» за період, що не вказаний в акті, здійснив прибирання офісу позивача на загальну суму 231133, 33 грн.

При спростування реальності здійснення господарських операцій, відповідач послався на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.11.2012 року № 5169/22-4/33498731 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» щодо підтвердження господарських відносин з сумнівними контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.10.2012 року. Згідно висновку даного акту, який містить посилання на службову записку ГВПМ ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС № 11632/07-06/51, в ході відпрацювання ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» не встановлено факту реального здійснення господарської діяльності у зв'язку з тим, що за адресою реєстрації підприємство фактично не знаходиться.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що дана інформація не несе в собі доказової цінності з огляду на те, що факт відсутності підприємства за адресою, по-перше, не свідчить про формальність укладених договорів, а по-друге, встановлений у часовому просторі значно пізніше моменту виконання умов договору.

Крім того, колегією суддів при дослідженні податкового-повідомлення рішення № 0027801520 від 24.12.2012 року встановлено невідповідність суми збільшеного зобов'язання з даними, зазначеними в податковій накладній № 132 від 31.01.2012 року (а. с. 30 Т. 2) та акті № 294 на виконання послуг по Договору № ББ38 від 01.12.2011 року.

Так згідно вказаних первинних документів сума послуг, наданих контрагентом позивачу, становить 27760, 00 грн. (ПДВ - 4626, 67 грн.).

Натомість, податковим-повідомленням рішенням № 0027801520 від 24.12.2012 року відповідачем збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість позивачу на 17149 грн.

Згідно висновків Акту, за результатами якого винесене дане повідомлення - рішення, відповідачем було встановлено, що сума податку на додану вартість, яка врахована ТОВ «Брістоль Менеджмент» у складі податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 4627,67 грн., не відповідає сумі податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», тобто є більшою на 4626, 67 грн. Враховуючи вищенаведене, підприємством завищено податковий кредит на суму 4627 грн.

Однак, абзацем нижче у Акті відповідач зазначає, що по ТОВ «Брістоль Менеджмент» з урахуванням Акту від 04.12.2012 року № 2081/15-225 встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на 17149 грн.(а. с. 20 Т. 2).

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи Акту від 04.12.2012 року № 2081/15-225, яким би пояснювалася різниця між податковими зобов'язаннями, правомірність яких відображена відповідачем в Акті №2082/15-225, у сумі 4626,67 грн. та сумою в розмірі 17149 грн., зазначену в податковому повідомленні-рішенні № 0027801520.

Узагальнюючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в розумінні ст. 71 КАС України відповідач жодним чином не довів правомірності своїх дій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брістроль Менеджмент" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0027721520 від 24.12.2012 року, № 0027691520 від 24.12.2012 року, № 0027801520 від 24.12.2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 30.07.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.