АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 22-ц/774/6606/13р. Головуючий в 1 інстанції Мовчан Д.В.
категорія 27 Доповідач Ремез В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2013р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Ремеза В.А.
суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.
при секретарі - Литвиненко Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2013р. за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2012р. АКБ «Трансбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 13.02.2008р. між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11/08, відповідно до умов якого боржник отримав кредитні кошти у розмірі 205 312 доларів США, із розрахунку 15 % річних на строк з 13.02.2008р. по 12.02.2013р., і в забезпечення виконання умов кредитного договору, у цей же день 13.02.2008 року був укладений договір поруки між АКБ «Трансбанк» та відповідачем ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язалась відповідати за повне та своєчасне виконання боржником боргових зобов'язань перед Банком у повному обсязі. Оскільки боржник порушив умови укладеного кредитного договору, внаслідок чого за ним, станом на 24.12.2012р. утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 173 585,74 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 64 897,62 доларів США, а тому позивач просив стягнути з поручителя боржника ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 065 879,12грн., та судові витрати по справі.
ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до АКБ «Трансбанк» про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що після укладення договору поруки від 13.02.2008р. за кредитним договором від 13.02.2008р. який було укладено між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_2, сторонами кредитного договору 01.11.2008 року, без попередження та погодження з нею як поручителем була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, згідно умов якої сторони кредитного договору дійшли згоди збільшити з 01.11.2008р. розмір відсотків за користування кредитними коштами з 15,0% до 18,5% річних, у зв'язку з чим було збільшено обсяг її відповідальності без погодження з нею, а тому ОСОБА_1 просила визнати укладений договір поруки від 13.02.2008р. припиненим.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2013р. позов АКБ «Трансбанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «Трансбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 11/08 від 13.02.2008р. у загальному розмірі 2 065 879,12грн., що складається із суми простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 379 607,38грн., суми заборгованості за сплатою відсотків по кредиту за період з 13.04.2009р. по 22.03.2011р., у розмірі 515 786,82грн., суми пені за порушення строків повернення кредиту у розмірі 85 185,12грн., суми пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за період з 13.04.2009р. по 22.03.2011р. у розмірі 85 299,80грн., та в рахунок повернення судового збору 3 219грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АКБ «Трансбанк», третя особа ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2013р. було виправлено описку та арифметичну помилку в рішенні суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову АКБ «Трансбанк» у задоволенні позовних вимог, про стягнення заборгованості, та задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, і судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до АКТ «Трансбанк» про визнання припиненим договору поруки, від 13.02.2008р., та задовольняючи позовні вимоги АКБ «Трансбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11/08 від 13.02.2008р. на загальну суму 2 065 879,12грн., суд виходив з того, що ОСОБА_1 з урахуванням умов п.1.1. підписаного нею договору поруки № 11/08-П від 13.02.2008р. була обзнайомлена із усіма умовами кредитного договору, та зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за належне виконання Боржником усіх своїх зобов'язань за основним договором та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладання договору, так і тими, що можуть бути укладеними в майбутньому.
Однак з таким висновком погодитись неможна з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2008р. між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11/08, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 205 312 доларів США, із розрахунку 15 % річних на строк з 13.02.2008р. по 12.02.2013р.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором № 11/08 від 13.02.2008р. між АКБ «Трансбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 11/08-П за яким ОСОБА_1 поручилась нести солідарну відповідальність в повному обсязі за належне виконання Боржником усіх своїх зобов'язань за основним договором та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладання договору, так і тими, що можуть бути укладеними в майбутньому.
Відповідно до п. 1.2. Поручителю відомі та він погоджується з усіма умовами Основного Договору та погоджується з тим, що Договір зберігає юридичну силу у разі зміни умов Основного Договору та не потребує додаткового письмового погодження і дозволу Поручителя або інших зацікавлених осіб, окрім випадків, коли зміни стосуються збільшення обсягу відповідальності Поручителя.
01.11.2008р. між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 11/08, якою сторони кредитного договору погодили збільшення процентної ставки з 01.11.2008р. з 15% до 18,5% річних.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Згідно роз'яснень п. 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Враховуючи, що згідно додаткової угоди № 1 від 01.11.2008р. до кредитного договору № 11/08 було збільшено процентну ставку з 01.11.2008р. за кредитним договором з 15% річних до 18,5% річних, і такі зміни основного зобов'язання в сторону збільшення обсягу відповідальності поручителя відбувались в порушення вимог п. 1.2. договору Поруки, без згоди ОСОБА_1, а тому колегія суддів вважає, що збільшення кредитної процентної ставки за згодою Банку та Боржника, без згоди Поручителя у виниклих правовідносинах не дає підстав для покладення на відповідача відповідальності за невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Банком, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим підлягають задоволенню, і договір поруки № 11/08-П, від 13.02.2008р. укладений між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_1 слід визнати припиненим, а позовні вимоги АКБ «Трансбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11/08 від 13.02.2008р. не підлягають задоволенню.
Оскільки судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не були враховані наведені обставини та норми права, якими регулюються виниклі правовідносини рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову АКБ «Трансбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АКБ «Трансбанк» про визнання договору поруки припиненим.
На підставі ст. 88 ЦПК України з АКБ «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати, понесені ОСОБА_1 при поданні зустрічної позовної заяви в сумі 114,70грн., та апеляційної скарги у сумі 1720грн. 50коп., а всього на загальну суму 1835,20грн.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,ст.309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2013р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір поруки № 11/08-П, від 13.02.2008р. укладений між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_1 припиненим.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (код ЄДРПОУ 16293211) на користь ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) на повернення сплачених судових витрат 1835грн. 20коп.
Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді
Судове рішення № 32807963, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 06.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/205/85/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: