Вирок № 32807868, 30.07.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/432/13-к

Провадження № 1-кп/177/18/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Курашової О. В.,

прокурора Савелової О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040450000064 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ранній Ранок Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого дітей не має, не працюючого, раніше судимого

- 25.11.2003 року Криворізьким районним судом Дніпропетровській області за ст. 185 ч. 3, 122 ч. 1, 296 ч. 1, 304 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі;

- 06.04.2004 року Криворізьким районним судом Дніпропетровській області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано покарання за вироком від 25.11.2003 року та до відбування визначено 4 роки позбавлення волі. Звільнився 19.12.2006 року з Жовтоводській ВК № 26 Дніпропетровської області за постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області 11.12.2006 року за ст. 81 КК України умовно - достроково на не відбутий термін 1 рік 2 місяці 8 днів.

- 13.06.2007 року Криворізьким районним судом Дніпропетровській області за ст. 185 ч. 3, 304, 70 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2004 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно визначено 4 роки позбавлення волі. Звільнився 23.03.2011 р. з Синельниківської ВК № 94 Дніпропетровській області за постановою Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 18.03.2011 року за ст. 81 КК України умовно достроково на не відбутий термін 4 місяці 27 днів.

проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, -

за ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2013 року близько 20.00 годин, ОСОБА_1, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в с. Ранній Ранок, Криворізького району, Дніпропетровської області, з метою заволодіння транспортним засобом - автомобілем, який належить ОСОБА_2, підійшов до огородженого двору будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, де відкривши хвіртку вхідних воріт, проник на територію вищевказаного двору, звідки з метою покататися, проти волі потерпілого, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_2, підійшов до автомобілю, розташованого в дворі, відкрив дверцята з водійської сторони, які були не замкнені та побачивши ключі в замку запалювання автомобілю, сів в автомобіль та завів вказаний автомобіль, таким шляхом реалізував свій злочинний намір, скерований на незаконне заволодіння транспортним засобом, та незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 2106, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, поїхав на ньому кататися, де на шляху прямування, поблизу с. Червоний Ранок, Широківського району, Дніпропетровської області в автомобілі спустило колесо, та він припинив рух. Таким чином ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку автотоварознавчої експертизи реальний матеріальний збиток в результаті пошкодження майна на суму 1160,75 грн., дійсна вартість автомобіля склала 10946,17 грн.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що 22.01.2013 року під час розпивання спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_2 та своєю матір'ю ОСОБА_3 він вирішив покататися на автомобілі потерпілого, який знаходився у дворі останнього за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_1 пояснив, що він зайшов на подвір'я ОСОБА_2, відчинив двері автомобіля, які були не замкнуті, завів автомобіль ключем, що знаходився в замку запалювання та поїхав в сторону с. Червоний Ранок. Не доїхавши до с. Червоний Ранок, так як пробив колесо. Після цього залишив автомобіль та в стороні почав чекати коли хтось приїде за автомобілем. Дочекавшись працівників міліції, які його не побачили, він пішов з місця стоянки автомобіля. Приблизно через сім днів він повернувся додому та зізнався про викрадення. В скоєному розкаюється просить строго його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина в інкримінованому йому правопорушенні підтверджується також поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який в ході судового засідання пояснив, що 22.01.2013 року він повернувся додому біля 20.00-21.00 годин та побачив, що його автомобіль ВАЗ 2106, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у дворі, зник. Вказував, що ключі знаходились в замку запалювання. Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що зателефонував в міліцію, повідомив про зникнення автомобіля, та почав самостійно шукати автомобіль. У знайденому зранку автомобілі було пошкоджене колесо. Він здогадався, що автомобіль викрав ОСОБА_1, оскільки безпосередньо перед виявленням зникнення в той же вечір він перебував в гостях у сім'ї ОСОБА_1, де вони вечеряли, в ході чого ОСОБА_1 просив у нього автомобіль, щоб з'їздити у сусіднє село, однак він йому відмовив. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов з будинку і більше не повернувся. Просив призначити суворе покарання, оскільки ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки не відшкодував, в селі характеризується негативно, мешканці села скаржаться на вчинення ним крадіжок.

Свідок ОСОБА_3 дала аналогічні поясненням потерпілого та обвинуваченого свідчення про обставини того, як вони втрьох вечеряли в домі її матері, потім з будинку вийшов її син ОСОБА_1 та більше не повернувся, Десь через 30 хвилин пішов і ОСОБА_2, який через деякий час повернувся і повідомив її про викрадення належного йому автомобіля. ОСОБА_1 з моменту викрадення повернувся додому приблизно через 2 дні та повідомив їй, що здійснив угон автомобіля.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується також іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, та містяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування, які долучені до кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події від 22.01.2013 року з фото-таблицею, з яких слідує, що працівниками міліції проведено огляд в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та за участі ОСОБА_2 території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, огородженої по всьому периметру забором. На території домоволодіння розташований одноповерховий будинок, поряд з яким знаходиться гараж. З правої сторони від гаража знаходиться огорожа виготовлена з дерев'яних штахет, чотири з яких зламані (а.с.9-11 т.2).

З протоколу огляду місяця події від 23.01.2013 року на території Широківського району Дніпроптеровської області за участі потерпілого ОСОБА_2, спеціаліста, встановлено, що біля електроопори № 68-67 знаходиться автомобіль ВАЗ 2106, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. При огляді автомобіля встановлено, що заднє ліве колесо пошкоджене, має вм'ятину та сколи фарби (а.с.14-17 т.2), під час огляду автомобіля вилучені мікрооб'єкти з рульового колеса та з водійського сидіння, які визнані постановою слідчого від 24.01.2013 року речовими доказами та передані на зберігання в камеру схову речових доказів Криворізького РВ (а.с. 21,22 т.2).

Зазначений автомобіль постановою слідчого від 23.01.2013 року визнаний речовим доказом та переданий під розписку потерпілому (а.с.19-20 т.2).

Відповідно до висновку № 007 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля ВАЗ 2106, д/н НОМЕР_1, яка була проведена експертом ПП «Експерт-Сервіс -Універсал» ОСОБА_6, ринкова вартість автомобіля, який належить ОСОБА_2 на момент скоєння злочину 22.01.2013 року склала 10 946,17 грн., вартість матеріальних збитків завданих ОСОБА_2 в результаті незаконного заволодіння автомобілем складає 1160,75 грн. (а.с.48-69 т.2).

Із протоколу проведення слідчого експерименту з фото-таблицею від 22.02.2013 року слідує, що ОСОБА_1 в добровільному порядку розповів та показав, як саме він заволодів автомобілем ВАЗ 2106, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_1 показав як він зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_1, показав як заволодів автомобілем та де його потім залишив (а.с.87-90 т.2).

Оцінивши у сукупності досліджені по кримінальному провадженню докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у інше сховище.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення: злочин, відповідно до положень ст.. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який раніше судимий, в тому числі і за корисливі злочини, вчинив злочин маючи не зняту та непогашену судимість, не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, переховувався від суду та був оголошений в розшук, однак вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаювався в скоєному, що є обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи викладене, а також думку потерпілого, який просив суд призначити обвинуваченому суворе покарання з позбавленням волі, суд вважає за можливе піддати обвинуваченого покаранню у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією інкримінованої статті без конфіскації майна.

Вирішуючи питання про речові докази, суд в силу п.5 ч.9 ст. 100 КПК України, вважає необхідним речові докази по справі - автомобіль ВАЗ 2106, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2, мікрооб'єкти з рульового колеса, мікрооб'єкти з водійського сидіння автомобілю, які зберігаються в камері речових доказів Криворізького РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, відповідно до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 не заявлявся.

Керуючись п.4,5 ч.9 ст. 100, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 , п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 289 КК України та піддати покаранню у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 23.07.2013 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до моменту набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 04.09.2013 року.

Речові докази по справі - автомобіль марки ВАЗ 2106, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2, мікрооб'єкти з рульового колеса, мікрооб'єкти з водійського сидіння автомобілю, які зберігаються в камері речових доказів Криворізького РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: