Ухвала суду № 32807385, 18.07.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/6649/13-к Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 11-сс/783/405/13 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого Гончарук Л.Я.

суддів Гаврилова В.М., Валько Н.М.

при секретарі Сеньківу А.Р.

за участю прокурора Єфремова С.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.07.2013 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.07.2013 року клопотання старшого слідчого відділу в ОСОБА_4 ЗУОГ і ЗО СУ ГУ МВС України в Львівській області ОСОБА_5 - задоволено.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі.

Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 08.09.2013 року включно.

На підставі ч. 3 ст.183 КПК України визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов’язків підозрюваним ОСОБА_3 у розмірі 1 (одного) мільйона 40 (сорока) тисяч гривень.

Роз’яснено ОСОБА_3, його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду № 37313005000789, банк ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПО 26306742, одержувач ТУ ДСА України в Львівській області. Внесення застави визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

В разі внесення застави, покладено на ОСОБА_3 обов’язок прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи, а також здати на зберігання відповідному державному органу паспорт для виїзду за кордон.

Роз’яснено підозрюваному його обов’язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покладено на старшого слідчого ОВС ВРОВС ЗУОГ і ЗО СУ ГУ МВС України в Львівській області ОСОБА_5

Приймаючи дане рішення, слідчий суддя, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, враховуючи особу ОСОБА_3, те, що підозрюваний переховувався та надалі може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, прийшов до переконання про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, а тому, клопотання задовольнив, а ОСОБА_3 обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, зокрема суму неправомірної вигоди в розмірі 1 (одного) мільйона 40 (сорока) тисяч гривень, наявність стійких соціальних зв’язків підозрюваного, ухилення від органу розслідування, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього КПК України обов’язків буде застава у розмірі 1 (одного) мільйона 40 (сорок) тисяч гривень.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.07.2013 року відносно ОСОБА_3 і постановити ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що в процесі розгляду цього клопотання слідчим суддею, орган досудового розслідування не довів, як цього вимагає ч. 2 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, тобто вчинення або не вчинення в інтересах хабародавця певних дій з використанням наданої йому влади. Тим більше не доведено, що ОСОБА_3 отримав від хабародавця неправомірну вигоду в один мільйон гривень. З пояснень в суді слідчого стало відомо, що до цього часу підозра гр-ну ОСОБА_6 щодо неправомірного отримання вигоди не винесена. Це наштовхує на думку, що неправомірної вигоди не існувало і вона нікому не передавалась.

Слідчий суддя, в порушення вимог ч. 1 ст.178 та ч. 1 ст.194 КПК України, не оцінив в сукупності всіх обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, взявши до уваги, лише відомості, щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.368 КК України; наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний переховувався та надалі може переховуватись від органів досудового розслідування; перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на значний строк.

Захист вважає, що органом досудового розслідування докази, які б свідчили про необхідність застосування відносно підзахисного ОСОБА_3 міри запобіжного заходу тримання під вартою не надані.

Крім вищевикладених обставин недоведеності обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 КК України, залишилися недоведеними можливості вчинення підзахисним ризиків, які, на думку слідчого судді, може вчинити ОСОБА_3 знаходячись на волі.

Зокрема, в ухвалі про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підзахисного зазначено, що ОСОБА_3 переховувався від органу досудового слідства та надалі може переховуватися, перешкоджати встановленню істини по справі.

Посилання слідчого судді на зазначену підставу застосування відносно підзахисного міри запобіжного заходу тримання під вартою не відповідає доказам встановленим судом при розгляді клопотання. ОСОБА_3 взнавши, що його розшукують органи досудового розслідування зранку 10 липня 2013 року добровільно з'явився до органу міліції. В своїй письмовій заяві, яку назвав «Явкою з повинною», та суді чистосердечно та аргументовано пояснив про ті причини, чому він не зробив цього раніше.

Доказів, що ОСОБА_3 В.1. може ухилятись від органів досудового слідства чи суду шляхом переховування в ухвалі не наведено.

В ухвалі також не наведено аргументів, щодо можливості ОСОБА_3 незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків. Слідчий суддя при винесенні ухвали про обрання міри запобіжного заходу тримання під вартою не врахував даних про особу підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_3 є особою похилого віку, інвалідом 3-ї групи, має постійне місце проживання, дружину - пенсіонера.

Позитивно характеризується по місцю праці та по місцю проживання. Має почесні грамоти та подяки Держкомітету телебачення і радіомовлення України, ветеран праці, раніше не судимий.

Слідчий суддя на виконання вимог абз.1 ч.2 ст.183 КПК України визначив розмір застави, достатній на його думку, для забезпечення підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбаченим цим Кодексом. При цьому не зовсім правильно та об’єктивно врахував особу підозрюваного, його майновий стан, суму неправомірної вигоди в розмірі один мільйон 40 (сорок) тисяч гривень, якої останній не одержував та про існування якої не знав і не здогадувався, що знайшло своє підтвердження в суді, як і не ухилявся від органу розслідування, про що засвідчує його добровільна явка до органів міліції.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави послався на вимогу Закону про те, що застава не може бути завідомо непомірною для ОСОБА_3. Однак не врахував, що коштів в розмірі 1 (один) мільйон 40 (сорок) тисяч гривень сім'я ОСОБА_3 ніколи не мала.

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката ОСОБА_1 у підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги, слідчого Семенюка Д.Г., який входить в групу слідчих, які проводять досудове слідство та вважає, що обраний запобіжний захід до ОСОБА_3 є підставним, оскільки підозрюваний переховувався, перебував у розшуку, чинив тиск на свідка ОСОБА_7, з приводу чого останній звернувся з відповідною заявою, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга адвокатів до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Рішення про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням ст. ст. 177, 178 КПК України.

Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано прийняв до уваги вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років і у випадку обрання м’якшого запобіжного заходу, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, також може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді подання слідчий суддя з’ясував всі передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання даного запобіжного заходу та встановив, що доводи є обґрунтованими, такими ризиками суд визнав, що ОСОБА_3 переховувався від органів досудового слідства і надалі може переховуватись, перешкоджати встановленню істини по справі, з такими висновками погоджується і колегія суддів, що спростовує доводи захисників.

Так, постанова про оголошення в розшук ОСОБА_3 винесена 08.06.2013 року. У розшуку підозрюваний ОСОБА_3І перебував до 10.07.2013 року, повідомлення про підозру ОСОБА_3 вручено 10.07.2013 року.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні злочину за ч. 5 ст. 368 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, враховуючи виключні випадки, а саме організаторську роль у вчиненні правопорушення, ухилення від органу розслідування, розмір неправомірної вигоди, слідчим суддею вірно обрано заставу, розмір якої перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі адвокатів доводи та підстави з яких вони просять скасувати ухвалу слідчого судді не є безумовними підставами для скасування.

Істотних порушень вимог КПК України, колегією суддів не встановлено. З врахуванням викладеного, ухвала слідчого судді є обґрунтованою, а апеляційна скарга адвокатів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2013 р. про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10