Рішення № 32806974, 19.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2013 р. Справа № 911/1445/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Онищук Д. В. (довіреність № 309 від 21.03.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан плюс", м. Васильків

про стягнення 143 804 071, 64 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Банк „Таврика" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Меридіан плюс" про стягнення 125 000 000, 00 грн. основної заборгованості по кредиту, 18 370 577, 12 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 433 494, 52 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. порушено провадження у справі № 911/1445/13 за позовом ПАТ „Банк „Таврика" до ТОВ „Меридіан плюс" про стягнення 143 804 071, 64 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 22.05.2013 р.

22.05.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 02/8013 від 22.05.2013 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти, будь-які рахунки у цінних паперах, рухоме та нерухоме майно, майнові права, частки в інших товариствах, тощо, що належать відповідачу.

22.05.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.06.2013 р.

19.06.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08600, вул. Шевченка, 15, м. Васильків, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ, згідно умов п. 1.1. якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію, надалі „Кредитна лінія", в сумі еквівалентній 35 500 000, 00 грн., терміном користування з „28" липня 2008 р. по „27" липня 2009 р. включно. Кредитні кошти, які надалі разом іменуються „Кредити", а кожний окремо „Кредит", надаються згідно письмових заявок позичальника. Кредит може надаватися в гривні, в доларах США або в Євро в еквіваленті по курсу НБУ на день видачі кредиту.

Згідно п. 1.2. договору цільове використання кредитів - поповнення обігових коштів, (здійснення господарської діяльності згідно статуту).

Відповідно до п. 1.3. договору за користування кредитами встановлюється плата в розмірі 17, 5 % процентів річних в гривні, 16, 0 % процентів річних в доларах США та 13, 5 % процентів річних в євро.

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за цим договором, при порушенні позичальником будь-яких умов цього договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за цим договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом. Нарахування процентів починається з дня перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку і закінчується датою зарахування суми кредиту на позичковий рахунок, причому день видачі кредитних коштів та їх повернення вважається одним днем. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються щомісячно, за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця, а в останній місяць строку користування кредитом - до дня погашення заборгованості за кредитом. При цьому проценти за користування кредитом в іноземній валюті нараховуються з розрахунку „факт/360", тобто за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При розрахунку плати за користування кредитними коштами в національній валюті приймається місяць, що дорівнює календарній кількості днів, та рік, що дорівнює 365 днів (високосний рік - 366 днів).

Пунктом 4.6. договору передбачено, що при здійсненні платежів за простроченою заборгованістю по кредиту та процентах позичальник, позичальник в першу чергу сплачує проценти за користування кредитом, потім заборгованість за кредитом, в останню чергу погашаються нараховані штрафні санкції (якщо існують). При сплаті позичальником заборгованості в іншому порядку має право самостійно розподілити сплачену суму і направити її на погашення відповідно до цього пункту.

Пунктом 10.2. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

29.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

01.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

16.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

25.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 4 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

22.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 5 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

24.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 6 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

05.01.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 7 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

27.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 8 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

06.05.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 9 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

28.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 10 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

12.08.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 11 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

27.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 12 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

30.03.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 13 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

29.04.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 14 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

25.05.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 15 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

30.06.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 16 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

08.07.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 17 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

28.07.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 18 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

26.08.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 19 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

15.09.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 20 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

30.09.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 21 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

29.10.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 22 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

26.11.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 23 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

13.12.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 24 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р., згідно умов п. 2. якої сторони дійшли згоди викласти п. 4.2. договору у наступній редакції: „Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом. Нарахування процентів починається з дня перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку і до закінчення строку користування кредитнити коштами, відповідно до п. 1.1., причому день видачі кредитних коштів та їх повернення вважається одним днем. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються щомісячно, за період з першого календарного дня поточного місяця до останнього календарного дня поточного місяця, а в останній місяць строку користування кредитом - до дня користування кредитними коштами, зазначеному в п. 1.1. договору. При цьому проценти за користування кредитом в іноземній валюті нараховуються з розрахунку „факт/360", тобто за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При розрахунку плати за користування кредитними коштами в національній валюті приймається місяць, що дорівнює календарній кількості днів, та рік, що дорівнює 365 днів (високосний рік - 366 днів)."

29.12.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 25 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

10.02.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 26 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

17.02.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 27 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

28.02.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 28 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

10.03.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 29 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

31.03.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 30 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

08.04.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 31 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

10.05.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 32 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

11.05.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 33 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

18.05.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 34 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

10.06.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 35 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

20.06.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 36 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

28.07.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 37 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

28.10.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 38 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

01.11.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 39 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

01.12.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 40 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

03.01.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 41 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

28.02.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 42 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

22.05.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 43 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

19.06.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 44 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

02.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 44-1 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.3. у наступній редакції: „За користування кредитом встановлюється плата в розмірі 28, 0 % процентів річних в гривні."

17.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 45 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

06.09.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 46 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. у наступній редакції: „Банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію, надалі „Кредитна лінія", в сумі 125 500 000, 00 грн., терміном користування до „25" листопада 2013 р. Кредитні кошти, які надалі разом іменуються „Кредити", а кожний окремо „Кредит", надаються згідно письмових заявок позичальника."

27.09.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 47 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

29.10.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 48 до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду дії договору було надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 125 000 000, 00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, випискою з банківського рахунку відповідача за період з 28.07.2008 р. по 12.04.2013 р., випискою з банківського рахунку відповідача за період з 18.05.2011 р. по 12.04.2013 р., випискою з банківського рахунку відповідача за період з 28.07.2008 р. по 12.04.2013 р., випискою з банківського рахунку відповідача за період з 29.11.2012 р. по 12.04.2013 р., зведеним меморіальним ордером за 05.08.2008 р., наявними у матеріалах справи.

У лютому 2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 23-766/1 від 18.02.2013 р., у якій на підставі п. 2.2.6. договору вимагав достроково повернути кошти за кредитним договором у загальному розмірі 138 365 065, 36 грн.

У лютому 2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 23/878 від 26.02.2013 р., у якій на підставі п. 2.2.6. договору вимагав достроково повернути кошти за кредитним договором у загальному розмірі 138 365 065, 36 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування за договором, у зв'язку із чим та у зв'язку із направленням позивачем вищевказаних претензій відповідачу про повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків за його користування і на підставі пунктів 2.2.4, 2.2.6. договору у відповідача виник обов'язок достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 143 370 577, 12 грн., з якої 125 000 000, 00 грн. - основна заборгованість по кредиту, 18 370 577, 12 грн. - основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р. і додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, випискою з банківського рахунку відповідача за період з 28.07.2008 р. по 12.04.2013 р., випискою з банківського рахунку відповідача за період з 18.05.2011 р. по 12.04.2013 р., випискою з банківського рахунку відповідача за період з 28.07.2008 р. по 12.04.2013 р., випискою з банківського рахунку відповідача за період з 29.11.2012 р. по 12.04.2013 р., зведеним меморіальним ордером за 05.08.2008 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 125 000 000, 00 грн. та основної заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 18 370 577, 12 грн. за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 49-08-КЛ від 28.07.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом з 30.11.2012 р. по 12.04.2013 р. всього на загальну суму 433 494, 52 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за цим договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від простроченої суми за кожний день прострочки.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у вищевказані періоди у розмірі 433 494, 52 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві № 02/8013 від 22.05.2013 р. про забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, будь-які рахунки у цінних паперах, рухоме та нерухоме майно, майнові права, частки в інших товариствах, тощо, що належать відповідачу.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан плюс" (ідентифікаційний код 32669902) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" (ідентифікаційний код 19454139) 125 000 000 (сто двадцять п'ять мільйонів) грн. 00 (нуль) коп. основної заборгованості по кредиту, 18 370 577 (вісімнадцять мільйонів триста сімдесят тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 12 (дванадцять) коп. основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 433 494 (чотириста тридцять три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан плюс" (ідентифікаційний код 32669902) в доход Державного бюджету України судові витрати 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

4. Відмовити у задоволенні заяви № 02/8013 від 22.05.2013 р. Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

24 липня 2013 р.