Постанова № 32805941, 05.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05 серпня 2013 року

(14 год. 20 хв.)

Справа № 808/6005/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Компаньон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

03.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного підприємства «Компаньон» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у всіх банках на користь УК у Ленінському районі (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 78594,36 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 78594,36 грн.: недоїмка – 78523,76 грн., пеня – 70,60 грн., яка виникла внаслідок самостійного визначення відповідачем у деклараціях сум зобов’язань з цього податку, а також внаслідок нарахування відповідачу штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірок.

Ухвалою судді від 12.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 05.08.2013.

У судове засідання 05.08.2013 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

05.08.2013 від позивача до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позовних вимог наполягає. Згідно даних, доданої до клопотання, облікової картки станом на 31.07.2013 заборгованість відповідача збільшилася та становить 119969,46 грн.

Поштове відправлення, в якому містилась ухвала про відкриття провадження у справі та повістка про виклик відповідача у судове засідання 05.08.2013 та яке надсилалось на адресу місцезнаходження відповідача наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулось до суду без вручення відповідачу із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із приписами ч.ч. 8, 11 ст. 35 КАС України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача 05.07.1995 зареєстровано, як суб’єкта підприємницької діяльності.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем була подана позивачу податкова декларація з плати за землю:

- від 13.02.2012 №88248, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за 2011 рік в розмірі 33523,85 грн., з щомісячним платежем – 2793,65 грн. Рахується податковий борг за 2011 рік в сумі 33523,80 грн.

- від 22.02.2012 №1942, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за 2012 рік в розмірі 33523,85 грн., з щомісячним платежем – 2793,65 грн. Рахується податковий борг по строку сплати 01.03.2012, 30.03.2012, 30.04.2012, 30.05.2012, 30.06.2012, 30.07.2012, 30.08.2012, 30.09.2012, 30.10.2012, 30.11.2012, 30.12.2012, 30.01.2013 у розмірі 33523,80 грн.

- від 20.02.2013, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за 2013 рік в розмірі 33523,85 грн., з щомісячним платежем – 2793,65 грн. Рахується податковий борг по строку сплати 02.02.2013, 30.03.2013, 30.04.2013, 30.05.2013 у розмірі 11174,60 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань позивачем була нарахована відповідачу пеня, яка складає 70,60 грн.

16.12.2011 позивачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 16.12.2011 №5183. Згідно висновку акту перевірки, відповідачем було порушено пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання декларації.

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 №0013001501, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. з земельного податку з юридичних осіб. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуто з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

16.12.2011 позивачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету від 16.12.2011 №5155. Згідно висновку акту перевірки, відповідачем було порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку.

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 №0012991501, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 131,56 грн. з земельного податку з юридичних осіб. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуто з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

У зв’язку з неможливістю вручення актів перевірки №5183 та №5155 позивачем було складено Акт №78 від 14.03.2012 про неможливість вручення акту перевірки від 16.12.2012 №5183, 5155.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.

22.09.2009 позивачем була сформована перша податкова вимога №1/955, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 393,94 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання», у зв’язку з чим 14.04.2010 було прийнято Акт №23 про неможливість вручення платнику податків та розміщення на дошці податкових оголошень податкової вимоги №1/955.

14.05.2010 позивачем була сформована перша податкова вимога №2/368, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 8968,85 грн., в тому числі: 8703,40 грн. – за основним платежем, 265,45 – пеня. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання», у зв’язку з чим 08.07.2010 було прийнято Акт №81 про неможливість вручення платнику податків та розміщення на дошці податкових оголошень податкової вимоги №2/368.

Отже, згідно даних облікової картки та розрахунку заборгованості за відповідачем рахується сума грошового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 78594,36 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов’язань відповідачем не була сплачена.

Позивачем до суду було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача до якого була надана облікова картка відповідача, згідно з якою загальна сума заборгованості відповідача по земельному податку з юридичних осіб станом на 31.07.2013 складає 119969,46 грн.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

У ст. 285 Податкового кодексу України зазначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.

Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

За правилами п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

На виконання ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, у зв’язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено першу податкову вимогу від 22.09.2009 № 1/955, якою визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 393,94 грн. та другу податкову вимогу від 14.05.2010 №2/368, якою визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 8968,85 грн. Зазначені податкові вимоги направлялися на адресу відповідача, проте були повернути з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання», у зв’язку з чим прийнято Акт №23 та Акт №81 про неможливість вручення платнику податків та розміщення на дошці податкових оголошень податкової вимоги №1/955 та №2/368.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 22.09.2009 № 1/955 та від 14.05.2010 №2/368 відкликаними. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкові вимоги заявника від 22.09.2009 № 1/955 та від 14.05.2010 №2/368 є чинними.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідачем не сплачено, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Компаньон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Компаньон» (код ЄДРПОУ 23285287, яке зареєстроване: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Радянської України, буд. 80) до державного бюджету на р/р 33217811700006, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач – УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025423 – заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 78594,36 грн. (сімдесят вісім тисяч п’ятсот дев’яносто чотири гривні 36 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль