Рішення № 32804853, 29.07.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року справа № 919/755/13Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону

(вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

(Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168)

в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

(вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99040)

про стягнення 281 845,03 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача (МОУ) - не з'явився;

від позивача (Севастопольська КЕЧ морська) - Таран Світлана Сергіївна - представник, довіреність № 9/16 - 1101 від 19.03.2013;

від відповідача - не з'явився;

від прокурора - Тимко Владлена Володимирівна - стажист на посаді прокурора, довіреність №1197 вих-13 від 15.05.2013.

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 281 845,03 грн, а саме 213 286,72 грн заборгованості з орендної плати, 42 657,36 грн - ПДВ, 9 636,14 грн - компенсації податку за землю, 3 467,61 грн - неустойки у вигляді пені, 12 797,20 грн - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого військового майна від 01.07.2011 №1/2011/Сев. КЕЧ м.

Ухвалою суду від 03.07.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їx задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 03.07.2013 та від 15.07.2013, не виконав, витребувані судом документи та письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїхзаперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою місцезнаходження згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних ociб та фізичних ociб - підприємців (а.с. 96-97).

Частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у paзi ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних ociб та фізичних осіб-підприємців. У paзi відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мipi характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ :

01.07.2011 року між Севастопольською Квартирно-експлуатаційною частиною морською (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір №1/2011/Сев. КЕЧ м. оренди нерухомого військового майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар - приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 1018,7 кв.м в будівлі №215 (одноповерхова будівля навчально-шлюпочної бази) військового містечка №14 (далі - Майно), що знаходиться на балансі Севастопольської КЕЧ морської, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, вартість якого визначена на 30.04.2010 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 460 750,00 грн.

Зазначене майно було передано Відповідачу за актом прийому-передачі 1 липня 2011 року (а.с. 18).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (квітень 2010 року) на рівні 15 000,00 грн за результатами конкурсу (домовленості).

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Згідно з пунктом 3.6. Договору орендна плата в розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 5.3. зазначеного Договору Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а крім орендної плати, у відповідності з пунктом 5.15 Договору щомісячно компенсувати Орендодавцю частину податку за землю пропорційно площі землі, яку займає передане в оренду майно.

Сторони домовились, що Договір укладено строком до 3-х (трьох) років, що діє з 01.07.2011 до 30.06.2014 включно (пункт 10.1 Договору).

Внаслідок неналежного виконання умов Договору, у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 213 286,72 грн , 42 657,36 грн - ПДВ та 9 636,14 грн - борг з компенсації податку за землю, що i стало причиною звернення прокурора до суду iз даним позовом.

Bceбiчно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як установлено судом, за умовами Договору (пункт 3.6) Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, а також щомісячно сплачувати Орендодавцю частину податку за землю пропорційно площі, яку займає передане в оренду майно(пункт 5.15).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу: Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, в порушення наведених приписів, доказів погашення заборгованості з орендної плати та компенсації податку за землю відповідачем не надано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 213 286,72 грн, 42 657,36 грн - ПДВ та 9 636,14 грн - компенсації податку за землю обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами; передбаченими законом.

Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ний правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочений виконання, (частини другої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасні виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користе одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня є мірою відповідальності боржника за порушення ним строків виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 3 467,61 грн за весь період заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, пунктом 3.8. Договору унормовано, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 5% суми заборгованості.

Враховуючи наведене позивач просить стягнути штраф у сумі 12 797,20 грн.

Наданий позивачем розрахунок штрафу судом перевірено та визнано вірним, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу також підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99040, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22992545, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) заборгованість у розмірі 281 845,03 грн (двісті вісімдесят одну тисяча вісімсот сорок п'ять грн 03 коп.), а саме 213 286,72 грн заборгованості з орендної плати, 42 657,36 грн - ПДВ, 9 636,14 грн - компенсації податку за землю, 3 467,61 грн - неустойки у вигляді пені, 12 797,20 грн - штраф.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99040, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 23013519) 5 636,90 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість грн 90 коп.) судового збору.

Повне рішення складено 05.08.2013.

Суддя Ю.В. Лотова