Ухвала суду № 32804228, 22.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2013 р. м. Київ К-23951/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидовбудінвест» та Красноармійської державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010

у справі №2а-5751/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидовбудінвест»

до Красноармійської державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2010 позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 02.03.2010 №0000102342/0, №0000112342/0, №00000/1742/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Селидовбудінвест» 3,40 грн. судового збору та 15000 витрат на правову допомогу.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2009 змінено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Селидовбудінвест» витрати на правову допомогу у розмірі 3,89 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Та за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 19.02.2010 №/23-2/34399870.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення: - п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 01.10.2007 по 30.09.2009 на суму 119490,00 грн.; - пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення розміру податкового кредиту на загальну суму 93908,00 грн.; - пункту 1.2, п. 1.15 ст. 1, пп.9.6.2 п. 9.6 ст. 9, п. 17.2 ст. 17, пп.8.1.1 пп.8.1.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 1968,75 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2010:

- № 0000102342/0, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 167394 грн., у тому числі за основним платежем 111596 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 55798 грн.;

- № 0000112342/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 132484,00 грн., у тому числі 88323,00 грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44162,00 грн.;

- № 000005/1742/0, яким нараховано суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5906,25 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3937,50 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено на платній основі договори оренди приміщення з фізичною особою ОСОБА_2 і за період з 01.10.2007. по 30.09.2009 мало заборгованість по орендній платі за користування офісним приміщенням в сумі 2673 грн.

Платіжним дорученням від 13.01.2010 № 798 позивачем здійснено перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості по орендній платі орендодавцю ОСОБА_2, що спростовує висновки відповідача про необхідність включення зазначеної заборгованості до складу валового доходу на підставі пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо висновку відповідача про необґрунтованість включення до складу валових витрат агентської винагороди ПП «Донтехкомплект» за період з 01.10.2007 по 30.09.2009, у розмірі 437967,00 грн., судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх помилковість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (принципал) та ПП «Донтехкомплект» (комерційний агент) укладено договір про надання агентських послуг від 11.03.2008 №11-03Д, за умовами якого комерційний агент, за надання допомоги принципалу в укладенні ним договорів купівлі-продажу, отримує агентську винагороду, розмір якої визначається сторонами по акту виконання доручення і складає 600000,00 грн. з ПДВ, тобто 7,5% від суми договорів, укладених в результаті сприяння комерційного агента.

Згідно п. 4.2 договору, право комерційного агента на винагороду виникає після оплати третьою особою за реалізовану продукцію за договором, який буде укладений за сприяння комерційного агента.

24.04.2008 укладено додаткову угоду до договору надання агентських послуг №11-03Д від 11.03.2008 про збільшення розмір агентської винагороди до 631000,00 грн. і відповідно збільшено загальну суму договорів постачання, укладених в результаті сприяння комерційного агента до 8413350,00 грн.

Надання послуг комерційного посередництва ПП «Донтехкомплект» підтверджується звітом від 25.04.2008 згідно якого принципалом укладено договір з відокремленим підрозділом «Управління матеріально-технічного постачання» від імені Державного підприємства «Свердловантрацит» від 02.04.2008 №509/2-08, актом приймання-передачі послуг від 25.04.2008 яким підтверджується, що за надані послуги принципал комерційному агенту сплачує винагороду у розмірі 159491,26 грн., у т.ч. 26581,88 грн. податку на додану вартість, рахунком-фактурою № 484 від 25.04.2008, податковою накладною від 25.04.2008 № 484 на суму 159491,26 грн., у т.ч. 26581,88 грн. податку на додану вартість.

Крім того, факт надання послуг комерційного посередництва ПП «Донтехкомплект» підтверджується звітами: - від 29.04.2008 про виконану роботу, результатом якої стало реалізація товару ВП «УМТС» ДП «Свердловантрацит» на суму 646230,00 грн. за договором постачання № 509/2-08 від 02.04.2008, рахунок № 562 від 29.04.2008, між сторонами підписаний акт виконаних послуг від 29.04.2008, комерційна винагорода склала 48467,26 грн. (в т.ч. ПДВ - 8077,88 грн.), тобто 7,5% від суми реалізованого товару;

- 22.05.2008 про виконану роботу, результатом якої стало реалізація товару ВП «УМТС» ДП «Свердловантрацит» на суму 1386299,14 грн. за договором постачання № 509/2-08 від 02.04.2008, рахунок № 995 від 22.05.2008, між сторонами був підписаний акт виконаних послуг від 22.05.2008, комерційна винагороду склала 103972,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 17328,74 грн.), тобто 7,5% від суми реалізованого товару;

- 30.05.2008 про виконану роботу, результатом якої стало реалізація товару ВП «УМТС» ДП «Свердловантрацит» на суму 717699,44 грн. за договором постачання № 509/2-08 від 02.04.2008, рахунок № 1410 від 30.05.2008, між сторонами був підписаний акт виконаних послуг від 30.05.2008, комерційна винагорода склала 53827,46 грн. (в т.ч. ПДВ - 8971,24 грн.), тобто 7,5% від суми реалізованого товару;

- 28.11.2008 про виконану роботу, результатом якої стало реалізація товару ВП «УМТС» ДП «Свердловантрацит» на суму 745518,70 грн. за договором постачання № 509/2-08 від 02.04.2008, рахунок № 951 від 28.11.2008, між сторонами був підписаний акт виконаних послуг від 28.11.2008, комерційна винагорода склала 55913,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 9318,98 грн.), тобто 7,5% від суми реалізованого товару;

- 15.05.2008 про виконану роботу, результатом якої стала реалізація товару ТОВ «Енергомонтаж» на суму 457543,20 грн. за договором постачання № 24/04-08 від 24.04.2008, рахунок № 641 від 15.05.2008, між сторонами підписаний акт виконаних послуг від 15.05.2008, комерційна винагорода склала 34315,74 грн. (в т.ч. ПДВ - 5719,29 грн.);

- 29.05.2008 про виконану роботу, результатом якої стала реалізація товару ТОВ «Енергомонтаж» від 24.04.2008 № 24/04-08, між сторонами був підписаний Акт виконаних послуг від 29.05.2008, комерційна винагорода склала 19571,23 грн. (в т.ч. ПДВ - 3261,87 грн.).

01.08.2008 ТОВ «Селідовбудінвест» (принципал) уклало з ПП «Донтехкомплект» (комерційний агент) договір на надання агентських послуг №01-08Д, за умовами якого за надання допомоги принципалу в укладанні ним договорів купівлі-продажу (постачання), комерційний агент отримує агентську винагороду розмір якого складає 50000 грн., право комерційного агента на винагороду виникає за фактом висновку, за сприяння комерційного агента договору купівлі-продажу і підписання його уповноваженими особами.

На виконання вказаного договору про надання агентських послуг, за сприяння комерційного агента, ТОВ «Селідовбудінвест» було укладено договір купівлі-продажу №19/08-8 від 19.08.2008 з ТОВ «Вуглепромкомплект», за яким реалізовано товару на загальну суму 906342,00 грн., виплачено комерційну винагороду ПП «Донтехкомплект» у розмірі 50000 грн. (в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.), що підтверджується звітом від 29.08.2008, рахунком № 1007 від 29.08.2008, акт виконаних послуг від 29.08.2008.

З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що документально підтверджується використання позивачем у власній господарській діяльності результатів виконання комерційним агентом умов договорів щодо надання агентських послуг на користь ТОВ «Селидівбудінвест», у зв'язку з чим віднесення витрат по оплаті агентської винагороди до складу валових витрат відповідає правильному застосуванню положень пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на встановлене, відсутні підстави для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.10.2007 по 30.09.2009 на загальну суму 87593,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні витрат на оплату агентської винагороди ПП «Донтехкомплект», та донарахування зобов'язань з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010 №0000112342/0.

Щодо нарахування позивачу зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1968,75 грн. за жовтень 2008 року, то за висновками відповідача позивач є податковим агентом Вовка С.О. за операцією з передачі йому первісного внеску в статутний капітал учасника ТОВ «Селидовбудінвест» ОСОБА_4, який передав Вовку С.О. майнові цінності загальною вартістю 13125,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно нотаріально посвідченої 21.07.2008 заяви ОСОБА_4, зареєстрованої в реєстрі за № 3977, останній заявляє про вихід зі складу учасників ТОВ «Селидовбудінвест» та відсутність будь-яких, в тому числі й майнових, претензій до ТОВ «Селидовбудінвест» та інших його учасників.

Відповідно до Статуту (нова редакція) ТОВ «Селидовбудінвест», затвердженого протоколом загальних зборів учасників (протокол №1 від 21.07.2008), ТОВ «Селидовбудінвест» засноване учасником Товариства - Вовком С.О., внесок якого складає 37500 грн. - 100% статутного капіталу.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку регламентується пунктом 9.6.1. п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якого облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами (інвестиційними активами) ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів витрат.

Відповідно до підпункту 9.6.2 п.9.6 ст. 9 вказаного Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Інвестиційний актив, подарований (переуступлений, наданий як пожертва або одержаний в будь-який інший спосіб безоплатно) платнику податку чи успадкований платником податку вважається придбаним за нульовою вартістю. При подальшому продажу платником податку такого інвестиційного активу інвестиційним прибутком вважатиметься вся сума доходу отриманого внаслідок цього продажу.

Не підлягають оподаткуванню та включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи, отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону (пп. 9.6.8 «б» п. 9.6 ст. 9 Закону України №889).

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у даних правовідносинах позивача помилково кваліфіковано як податкового агента Вовка О.С. та про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення №000005/1742 від 02.03.2010.

Погоджується судова колегія і з висновками суду апеляційної інстанції, що розрахунок компенсації позивачу витрат на правову допомогу має здійснюватися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590, та не вбачає підстав для скасування судового рішення в цій частині.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидовбудінвест» та Красноармійської державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук