Рішення № 32798308, 26.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8591/13 26.07.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

До Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»

Про стягнення 7 288,42 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Огненний А.Б., довіреність № 09/77 від 03.01.2013

від відповідача Гудзь В.М., довіреність № 18 від 05.02.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (далі - відповідач) про стягнення 7 288,42 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем було порушено умови перевезення вантажу, внаслідок чого позивачу завдано збитків.

Ухвалою суду від 13.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8591/13 та призначено розгляд на 14.06.2013 р.

03.06.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

14.06.2013п. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

14.06.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд відклав розгляд справи на 12.07.2013р.

21.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, письмові пояснення та копію постанови ВГСУ № 5006/23/97/2012 від 25.10.2012р.

12.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 26.07.2013р.

24.07.2013р. відповідач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

26.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та SMZ-Revimex a.s. Revuca (далі - постачальник) було укладено контракт купівлі-продажу вогнетривкої продукції № MMK/REV/1612/4663 від 20.12.2011р., в якому позивач є покупцем, на підставі вказаного контракту постачальник відвантажив на адресу позивача зі станції Ревуця, Словакія 69 000 кг шлакообразуючого компоненту у вагоні № 67372458, що підтверджується накладною № 12580 від 31.01.2012р.

При прийманні вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у кількості 4350 кг, що підтверджується комерційним актом № 389084/6 від 06.02.2012р. норма природної втрати даного виду вантажу 2%, тому з урахуванням природної втрати, недостача вантажу складає 3 028,00 тонн, що складає 5 489,88 грн. (вартість 1 т. вантажу складає 173,00 євро , а курс євро станом на 22.04.2013р. становив 10,48 грн.), про що було зазначено у заяві про зменшення позовних вимог від 21.06.2013р.

За результатами перевірки було складено комерційний акт № 389084/6 від 06.02.2012р., в якому зазначено, що при комісійній перевірці вагону № 67372458 на основі акту загальної форми № 0098 від 04.02.2012р. ст. П'ятихатки - стикова та акту з/ф № 478 від 05.02.2012р… встановлено по документу значиться вантаж шлакообразуючого компоненту. Вантаж визначено на вагах ст. Кащиця: брутто не вказано, тара 22200, нетто 66100. Проте, в дійсності прибув вантаж шлакообразуючого компоненту. Вага виявилася: брутто-83950, тара-22200, нетто-61750, що на 4350 кг менше документу. Вагон прибув в технічному відношенні несправним. Завантаження у вагон є нижчим рівня бортів на 600-800 мм, нерівномірним. Над 6-7 люками по центру, поглиблення 1200 мм, глубиною 50 см. Між поперечними балками з обох боків наявні зазори шириною 3-5 см. Течі вантажу на станції немає.

Вищевказаний комерційний акт підписаний представниками відповідача та завірений відповідними печатками.

Внаслідок порушення норм чинного законодавства України, а саме подачі відповідачем технічно несправного вагону, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив стягнути з відповідача завдані позивачу збитки, внаслідок втрати вантажу у розмірі 5489,88 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Згідно з п.2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псу вання або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично за подіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У статті 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фа ктично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошко дження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відпові дальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до пе ревезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які мо жуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу за свідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом заліз ниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до за лізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що за свідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що мо жуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, за значеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Виходячи з вищевикладеного суд встановив, що факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений матеріалами справи зокрема, комерційним актом; виявлені несправності вагону, в тому числі і заглиблення свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час його пе ревезення, а залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні нестачі.

Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до п.12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України заборо няється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у то му числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану ру хомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправ лення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Проте, ні станції відправлення, ні на одній із попутних станцій, розташованих перед станцією призначення Маріуполь-Сортувальний, ніяких недоліків, згідно доку ментів, наданих до матеріалів справи, виявлено не було; крім того, ч.3 ст.32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон, тобто обов'язок по підготовці та подачі належного вагону лежить на відповідачу.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню , з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (код ЄДРПОУ 14306033, 03680, МСП, м. Київ, вул. Тверська 5) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка 1, код ЄДРПОУ 00191129) 5 489 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп. - збитків за втрату вантажу та судовий збір у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 01.08.2013р.)

Суддя В.І.Мельник