Ухвала суду № 32797423, 25.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6682/12/0170/7

25.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 12.02.13 у справі № 2а-6682/12/0170/7

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" (вул. Козлова, 45 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001742204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8775грн., з яких за основним платежем 7020грн., за штрафними санкціями 1755грн., №0001752204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 761218грн., з яких за основним платежем 761217грн., за штрафними санкціями 1 грн., №001832204, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 951007грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.13 у справі № 2а-6682/12/0170/7 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0001742204 від 14.06.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8775грн., з яких за основним платежем 7020грн., за штрафними санкціями 1755грн., №0001752204 від 14.06.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 761218грн., з яких за основним платежем 761217грн., за штрафними санкціями 1 грн. та №001832204 від 14.06.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 951007грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Кримзалізобетон», з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р., за результатом якої був складений акт перевірки від 31.05.2012р. №2145/22-1/34459379.

У висновках акту перевірки зафіксовані порушення позивачем Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 7020грн., а також заниження податку на прибуток на загальну суму 761217грн.

У висновках акту перевірки були встановлені порушення:

- пп.14.1.191 п.14.1. ст.14, п. 185.1 ст.185, п.188.1., ст.188, пп. 187.1а п.187.1 ст.187, п. 201.1. ст. 201, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 7020грн.;

- п.п. 138.10.5, п.138.10, ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 761217грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.06.2012р.:

- №0001742204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8775грн., з яких за основним платежем 7020грн., за штрафними санкціями 1755грн.

- №0001752204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 761218грн., з яких за основним платежем 761217грн., за штрафними санкціями 1 грн.

- №001832204, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 951007грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача зроблених під час проведення перевірки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України, в результаті чого було встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ та заниження податку на прибуток, зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток. .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Актом перевірки встановлено, що позивачем завищений податковий кредит з ПДВ у липні 2011 р. у сумі 4500 грн. по контрагенту ТОВ "Вега-Груп" та завищений податковий кредит з ПДВ у серпні 2011 р. на суму 2520 грн. по контрагенту ПП "Сіті Буд".

В обґрунтування завищення податкового кредиту по відносинам з ПП "Сіті Буд" відповідач в акті перевірки посилається на дані перевірки відносно ПП "Сіті Буд" і встановлені щодо цього контрагента факти порушення податкового законодавства. Виходячи з акту перевірки, ТОВ «БК «Кримзалізобетон» не мав права на формування податкового кредиту в результаті відносин з ПП "Сіті Буд", оскільки ці господарські операції не мали реального характеру.

Щодо порушень при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Вега-Груп" акт перевірки не містить будь - якого обґрунтування.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПК України.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно послався та проаналізував приписи ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та встановив, що позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Вимоги до первинних документів визначено п. 2.4 Положення.

Матеріали справи свідчать, що 03.03.201 р. між ТОВ "Вега-Груп", в особі директора Шаповалова А.В. (Підрядник) та ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон", в особі директора Полякова Д.М. (Замовник) був укладений договір підряду б/н від 03.03.2011 р., за яким: п. 1.1. Замовник доручає та оплачує, а Підрядник, відповідно до умов даного Договору, виконує доручені Замовником Роботи з утеплення приміщення (надалі Роботи) на об'єкті, що розташований за адресою: АР Крим, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 3; п. 2.1. Договірна ціна тверда, визначається на підставі Договірної ціни (додаток № 3, яка являється невід'ємною частиною Договору та складає 48 00,00 грн. у тому числі ПДВ 20%.

Згідно платіжних доручень, ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" було сплачено ТОВ "Вега-Груп" за виконані роботи з утеплення фасаду в м. Севастополі по вул. Ген. Острякова, 3 грошових коштів на загальну суму 44395,70 грн., у т.ч. ПДВ 7399,29 грн.

Сторонами договору був складений акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, згідного до якого ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" було отримано від ТОВ "Вега-Груп" робіт з утеплення на загальну суму 44 395,70 грн., у т.ч. ПДВ 7 399,28 грн.

ТОВ "Вега-Груп" виписана позивачу податкова накладна від 29.06.2011р. №28, відповідно до якої ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" було отримано від ТОВ "Вега-Груп" робіт з утеплення на загальну суму 27 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 500,00 грн.

Колегією суддів безперечно встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Вега-Груп" мали товарний характер, що призвело до зміншення активів позивача, зазначене підтверджується висновком комплексної судової економічної та інженерно-технічної експертизи №15 від 28.12.12року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав відносини з ПП "Сіті Буд". Так, згідно платіжного доручення, ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" було сплачено ПП "Сіті Буд" за виконані роботи з виготовлення металевих балясин грошових коштів на загальну суму 15 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 520,00 грн.

Сторонами складений акт здавання - приймання виконаних робіт від 15.09.2011р., відповідно до якого ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" були отримані виготовлені ПП "Сіті Буд" металеві балясини на суму 15120,00 грн., у т.ч. ПДВ 2520,00 грн.

ПП "Сіті Буд" виписана податкова накладна від 31.08.2011р. №92, відповідно до якої ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" було отримано від ПП "Сіті Буд" роботи з виготовлення металевих балясин на суму 15 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 520,00 грн.

З висновку проведеної по справі комплексної судової економічної та інженерно - технічної експертизи №15 від 28.12.2012р. вбачається, що експертом було встановлено, що у журналах-ордерах по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. операції з оплати виконаних робіт від ПП "Сіті Буд" відображені на загальну суму 15 120,00 грн.: вересень 2011 р.: ДТ 631 - КТ 31 "Рахунки в банках" - 15 120,00 грн. У журналах-ордерах по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. операції з оплати виконаних робіт від ПП "Сіті Буд" відображені на загальну суму 15 120,00 грн.: серпень 2011 р.: ДТ 23 "Виробництво" - КД 631 - 12 600,00 грн. ДТ 6442 "Податковий кредит" - КД 631 - 2 520,00 грн.

Отже операції з оплати ПП "Сіті Буд" за виконані роботи призвели до змін активів ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012р.

Вказані документи мають обов'язкові реквізити, що надають їм юридичної сили і доказовості. Податкові накладні також мають усі, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI, обов'язкові реквізити.

Перераховані вище податкові накладні були відображені у декларації з податку на додану вартість ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" за липень, серпень 2011р.

Матеріали справи свідчать, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, а також про те, що придбані роботи (послуги) використовувалися у господарській діяльності позивача.

Зазначене підтверджується висновком вказаної експертизи.

Неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не є підставою для висновків про невиконання господарських операцій, оскільки законодавством України з питань господарської діяльності та оподаткування не передбачений обов'язок платника податків (покупця товару), на час здійснення господарських операцій з придбання товару, здійснювати контроль за дотриманням продавцем, а також іншими постачальниками товару у ланцюгу постачання, які зареєстровані у встановленому законом порядку як юридична особа та платник податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування (витребувати у контрагентів документи щодо виробництва, реалізації, зберігання, транспортування попередніх ланцюгів постачань товарів, робіт, послуг, або перевіряти наявність у контрагентів управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів).

Посилання відповідача на дані досудового слідства по кримінальних справах є неспроможними, оскільки ці факти не містять конкретних даних про здійснені з позивачем операції.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами позивача.

В акті перевірки відсутність фактичного постачання робіт (послуг) контрагентами позивача, а саме невиконання робіт підрядними організаціями по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання на замовлення позивача робіт (послуг) контрагентами.

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані фактичні дані які підтверджують або спростовують наявність господарських операцій.

Слід також вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В той же час, відповідачем не доведено нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП "Сіті Буд", ТОВ "Вега-Групп", зокрема - умисне укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; не використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача товару, який був доставлений ПП "Сіті Буд", ТОВ "Вега-Групп". Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Зазначені обставини вірно встановив суд першої інстанції та дав правильну правову оцінку.

Щодо встановлення відповідачем порушень норм ПК України і заниження податку на прибуток колегія суддів зазначає.

Згідно з актом перевірки за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" задекларовано витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у сумі 602860567 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. встановлено, що у порушення п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI завищені фінансові витрати, до яких відносяться витрати на нарахування відсотків за користування кредитами (позиками) у сумі 4 260 644 грн., у т.ч. у 2 кв. 2011 р. у сумі 751 919 грн., у 3 кв. 2011 р. у сумі 886 885 грн., у 4 кв. 2011 р. у сумі 1 670 833 грн., у 1 кв. 2012 р. у сумі 951 007 грн.

В обґрунтування порушення в акті перевірки вказано, що згідно договору №0017/07/21-КLI від 28.04.20007 р. з АКБ "Форум" ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" отримані кредитні кошти у сумі 2860000 дол. США для поповнення обігових коштів. Вказана сума кредитних коштів витрачалась на придбання будівельних матеріалів та будівельно-монтажних робіт по наступним об'єктам:

- 116-ті квартирний житловий будинок з будованими приміщеннями за адресою: АР Крим, м. Судак, вул. Гвардійська, 13;

- 9-ти поверховий житловий будинок з мансардним поверхом та вбудованими приміщеннями продовольчого магазину у м. Севастополь, проспект Ген. Острякова, 3;

- багатоповерховий, багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями соцкультбиту та паркінгом по вул. Новикова, 1 , Балаклава, м. Севастополь;

- реконструкція нежитлової будівлі по вул. Сонячний, 6, будинок правосуддя у балаклавському р-ні м. Севастополя.

Вказані об'єкти станом на 31.03.2012 р. не введені в експлуатацію - реалізація об'єктів будівництва не здійснювалась. Формування доходів по вказаним об'єктам не проводилась.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що 28.04.2007 р. між АКБ "Форум", в особі керуючого Севастопольської філії Яковлева О.В. (Банк) та ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон", в особі генерального директора Перчуна О.І. (Позичальник) був укладений кредитний договір № 0017/07/21-KLI від 28.04.2007 р.

За умовами договору: п. 1.1. Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 520 00 доларів США (надалі за текстом - кредитні кошти). п. 1.2. Кредитні кошти надаються строком по 27 квітня 2008 р. п. 1.3. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 процентів річних (надалі за текстом - проценти). п. 2.4. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником в національній валюті згідно з п. 2.6 цього Договору. п. 2.6. Проценти сплачуються Позичальником на рахунок № 20688300002961 в Севастопольській філії АКБ "Форум", МФО 384931, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячною за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

У ході проведення по справі комплексної судової економічної та інженерно - технічної експертизи, експертом встановлено, що у журналах-ордерах по рахунку 951 "Відсотки за кредит" ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2012 р. операції з нарахування процентів за користування кредитом АКБ "Форум" по кредитному договору № 0017/07/21-KLI від 28.04.2007 р. відображені на загальну суму 4 320 644,33 грн. кореспонденцією рахунків:

червень 2011 р.: ДТ 792 "Результат фінансових операцій" - КТ 951 - 751 919,03 грн.,

вересень 2011 р.: ДТ 792 "Результат фінансових операцій" - КТ 951 - 886 885,08 грн.,

грудень 2011 р.: ДТ 792 "Результат фінансових операцій" - КТ 951 - 1 730 832,97 грн.,

березень 2012 р.: ДТ 792 "Результат фінансових операцій" - КТ 951 - 951 007,25 грн.

Тобто операції з нарахування процентів за користування кредитом АКБ "Форум" призвели до змін (у вигляді зменшення) активів ТОВ "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.

В акті перевірки відповідачем вказано, що вказана сума кредитних коштів витрачалась на придбання будівельних матеріалів та будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 98, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 98 зазначено, що: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Необхідно враховувати те, що кредитний договір № 0017/07/21-KLI від 28.04.2007 р., був укладений строком по 27 квітня 2008 р.

Тоді як, відповідно до п. 315 частини 1 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41, із змінами і доповненнями: для первинних документів і додатків до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) встановлений строк зберігання документів 3 роки.

Слід вказати, що відповідно до Додатку 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати": до некваліфікаційних активів відносять, зокрема, активи придбані для продажу, а також сировину, матеріали, конструкції тощо, придбані для використання у виробництві продукції (робіт, послуг) та в іншій операційній діяльності.

Згідно з п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) Витрати на позики, виданого Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку: активи, готові для використання за призначенням або для реалізації, коли вони придбані, не є кваліфікованими активами.

Крім цього, в акті перевірки № 2145/22-1/34459379 від 31.05.2012 р. зазначено, що вказані об'єкти станом на 31.03.2012 р. не введені в експлуатацію, реалізація об'єктів будівництва не здійснювалась.

А тому неможливо визначити до якого класу нерухомості інвестиційної чи операційної відносяться зазначені в акті перевірки об'єкти.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що кредитний договір № 0017/07/21-KLI від 28.04.2007 р., був укладений для поповнення обігових коштів. Економічна природа безготівкових грошових коштів така, що потрапляючи на поточний рахунок підприємства дані грошові кошти знеособлюються, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати які саме грошові кошти витрачалися з поточного рахунку підприємства.

Сировина, матеріали, конструкції тощо, придбані для використання у виробництві продукції (робіт, послуг) та в іншій операційній діяльності (активи, готові для використання за призначенням або для реалізації, коли вони придбані) не є кваліфікованими активами. Не капіталізуються фінансові витрати на будівництво та/або виготовлення, виробництво будівель, споруд, які розташовуються на землі, утримуваних з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу (інвестиційної нерухомості).

В акті перевірки № 2145/22-1/34459379 від 31.05.2012 р. не зазначено відповідні первинні документи (платіжні доручення, накладні, картки складського обліку матеріалів, матеріальні звіти тощо) не наведено відповідні регістри бухгалтерського обліку з кореспонденцією рахунків (502, 631, 205) що підтверджують наявність факту порушення, а таки обставини вказують на необґрунтованість висновків такого акту через порушення встановленого порядку оформлення результатів перевірок.

Кредитний договір № 0017/07/21-KLI від 28.04.2007 р., був укладений строком по 27 квітня 2008 р., а для первинних документів і додатків до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах встановлений строк зберігання документів 3 роки.

В акті перевірки відповідачем достовірно не встановлено та не визначено до якого класу нерухомості інвестиційної чи операційної відносяться зазначені в акті перевірки об'єкти у зв'язку з тим, що ці об'єкти не введені в експлуатацію.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість викладених в акті перевірки відповідача висновків про порушення позивачем норм п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України при формуванні витрат на нарахування відсотків за користування кредитами (позиками).

Встановлені судом обставини також підтверджуються висновком проведеної по справі комплексної судової економічної та інженерно - технічної експертизи №15 від 28.12.2012р., яку суд вважає повною, обґрунтованою та приймає у якості доказу по справі.

Висновком експертизи встановлено, що висновки акту перевірки № 2145/22-1/34459379 від 31.05.2012р. щодо заниження податку на додану вартість всього у сумі 7020 грн. не підтверджуються. Не підтверджуються висновки акту перевірки № 2145/22-1/34459379 від 31.05.2012 р. щодо заниження податку на прибуток у загальній сумі 761217 грн. Також актом перевірки встановлено, що фактичне виконання та використання у власності господарської діяльності позивача роботи, виконанні ТОВ "Вега-Групп" та ПП "Сіті Буд", зазначені в акті перевірки № 2145/22-1/34459379 від 31.05.2012 р. підтверджується.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" та обґрунтовано визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0001742204 від 14.06.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8775грн., з яких за основним платежем 7020грн., за штрафними санкціями 1755грн., №0001752204 від 14.06.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 761218грн., з яких за основним платежем 761217грн., за штрафними санкціями 1 грн. та №001832204 від 14.06.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 951007грн.

Доводи апеляційної скарги були предметно досліджені та не знайшли свого належного підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.13 у справі № 2а-6682/12/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна