Рішення № 32797086, 31.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р.Справа № 922/2923/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", м. Харків про стягнення 108993,55 грн. за участю представників сторін:

позивача - Пустовалова І.С., за довіреністю від 19.07.2013 року;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", м. Харків про стягнення 108993,55 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення ст. ст. 509, 526, 536, 625 Цивільного кодексу України, з урахуванням чого, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22.07.2013 року о 12:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.07.2013 року о 12:15 годині.

До господарського суду Харківської області 29.07.2013 року від представника позивача надійшла заява (вх. 27471) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд в порядку ст. 22 ГПК України, уточнити реквізити відповідача: Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", ПРАТ СБМУ "ТУНЕЛЬБУД": вул.Короленка, будинок 4, м. Харків, Харківська область, 61003, П/р 260053021767 в ПЕРША ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ ПУБЛІЧНОГО АТ "АКБ "БАЗИС" м.Харків МФО 351599 код ЄДРПОУ 01264669; у самій позовній заяві стор. 4 п. 3 вважати недійсним.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи те, що у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест", м. Харків (позивач) поставило Приватному акціонерному товариству "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", м. Харків (відповідач) товар на суму 771 507,36 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000035 від 16.03.2011 року на суму 282 401,58 грн., видатковою накладною №РН-0000016 від 28.01.2011 року на суму 120 360,08 грн., видатковою накладною №РН-0000020 від 09.02.2011 року на суму 134 520,10 грн., видатковою накладною №РН-0000177 від 21.09.2011 року на суму 5791,50 грн., видатковою накладною №РН-0000045 від 12.04.2011 року на суму 171 180,08 грн., видатковою накладною №РН-0000044 від 08.04.2011 року на суму 50 829,52 грн., видатковою накладною №РН-0000067 від 27.05.2011 року на суму 6424,50 грн., та довіреністю №2004/02 від 20.04.2010 року, довіреністю №0104/02 від 01.04.2010 року, довіреністю №2303/01 від 23.03.2010 року, довіреністю №2910/01 від 29.10.2009 року, виданих на ім'я Мороз С.Н. (арк.с. 20 - 30).

Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору оскільки, зазначені вище видаткові накладні не містить посилання на будь-який договір.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремий договір купівлі-продажу, відповідно до відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем, згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України є відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов'язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було, то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

З матеріалів справи, 13.05.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №13/05-1 від 13.05.2013 року, про що свідчить поштовий чек та опис вкладення у цінний лист (арк.с. 31-33), що містила в собі вимогу сплатити заборгованість в розмірі 92 033,07 грн. в 7 денний строк з моменту отримання претензії. (арк.с. 31) Проте, вказана претензія залишилась з боку відповідача без задоволення, а вимоги викладені в претензії виконані не були.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за спірними видатковою накладною №РН-0000035 від 16.03.2011 року на суму 282 401,58 грн., видатковою накладною №РН-0000016 від 28.01.2011 року на суму 120 360,08 грн., видатковою накладною №РН-0000020 від 09.02.2011 року на суму 134 520,10 грн., видатковою накладною №РН-0000177 від 21.09.2011 року на суму 5791,50 грн., видатковою накладною №РН-0000045 від 12.04.2011 року на суму 171 180,08 грн., видатковою накладною №РН-0000044 від 08.04.2011 року на суму 50 829,52 грн., видатковою накладною №РН-0000067 від 27.05.2011 року на суму 6424,50 грн. відповідачем позивачу у повному обсязі не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар на загальну суму 771 507,36 грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача, проте, сплачено було лише частково на суму 704 236,73 грн., таким чином не сплаченою залишається суму в розмірі 67 270,63 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача суму боргу в розмірі 92 033,07 грн.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно видаткових накладних, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 67 270,63 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в частині стягнення заборгованості в розмірі 24 762,44 грн., суд відмовляє, у зв'язку з тим, що в обґрунтування зазначеної суми позивачем не надано жодного доказу, тому, суд визнав її такою, що заявлена безпідставно.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3156,88 грн. та пеню в розмірі 13 803,60 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3 % річних в розмірі 3156,88 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з 25.01.2012 року по 26.07.2012 року, хоча вимога щодо сплати заборгованості (претензія №13/05-1 від 13.05.2013 року) була направлена відповідачу лише 13.04.2013 року, отже нарахування 3% річних можливе лише після виникнення обов'язку щодо сплати заборгованості, проте, станом на заявлений до стягнення період такий обов'язок у відповідача не настав, тому, виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє в стягненні 3% річних в розмірі 3156,88 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 13803,60 гривень пені суд виходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, при цьому суд бере до уваги вимоги частини другої статті 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, таким чином суд приходить до висновку про безпідставність такої вимоги позивача, в зв'язку з чим в позові в цій частині відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд" (61003, м.Харків, вул.Короленка, буд. 4, П/р 260053021767 в ПЕРША ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ ПУБЛІЧНОГО АТ "АКБ "БАЗИС" м.Харків МФО 351599, код ЄДРПОУ 01264669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест", м. Харків (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, буд. 92-А, код ЄДРПОУ 36034165) суму заборгованості в розмірі 67 270,63 грн., судовий збір в розмірі 1345,41 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 24 762,44 грн., 3 % річних в розмірі 3156,88 грн. та пені в розмірі 13 803,60 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/2923/13