Постанова № 32797080, 30.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2013 року Справа № 904/1008/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А.(доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Поталова Н.О., представник, довіреність №385/1 від 12.06.2013р.,

від відповідача: Вязанкін О.О., представник, довіреність №015/1-3173 від 10.06.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2013р. у справі №904/1008/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 118 946, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (далі ТОВ "МД Груп") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання") про стягнення за договором №МД-КЗГО/284 від 26.12.2011р. заборгованості у розмірі 100 435, 61 грн., 15 419, 33 грн. пені, 3 091, 08 грн. 3% річних та 2 378, 92 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2013р. у справі №904/1008/13-г (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено в повному обсязі.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач в порушення умов договору №МД-КЗГО/284 від 26.12.2011р. у визначені строки оплату за поставлений товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання; за прострочення виконання зобов'язання з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пеня у розмірі 15 419,33 грн. та 3% річних у розмірі 3 091,08 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулось з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2013р. по справі №904/1008/13-г в частині стягнення з ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь ТОВ "МД Груп" 15 419, 33 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ "МД Груп" в стягненні пені в сумі 15 419, 33 грн.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції в порушення норм ст. 232 Господарського кодексу України пеня за прострочення виконання зобов'язання за договором стягнута за більшій термін, ніж передбачено законом, а саме, стягнуто 15 419, 33 грн. пені за період з 11.06.2012р. по 21.01.2013р., який перевищує шестимісячний строк .

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "МД Груп" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2013р. у справі №904/1008/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

26.12.2011р. між ТОВ "МД Груп" (продавець) та ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" (покупець) укладений договір №МД-КЗГО/284, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця вогнетривку продукцію, а покупець - прийняти та оплатити цю продукцію. Асортимент, кількість, ціна продукції вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1. договору).

За п. 2.1., п. 2.2. договору, кількість продукції вказана в специфікаціях до договору; кількість кожної партії продукції вказано в рахунку (рахунок-фактура) та ж/д накладній (товарно-транспортній накладній).

В п. 3.1. договору визначено, що ціни на продукцію встановлюються в гривнях без врахування ПДВ і вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору. Нарахування ПДВ здійснюється у відповідності до Податкового кодексу України.

Загальна вартість договору прирівнюється сумі всіх специфікацій до цього договору (п. 3.4. договору).

Продавець зобов'язується поставити покупцю продукцію на умовах "Франко-перевізник"-(FCA)-станція грузовідправника в редакції ІНКОТЕРМС-2000р., або автотранспортом покупця, на умовах "Франко-завод"-(ЕХW)-склад виробника в редакції ІНКОТЕРМС-2000р (п. 5.1. договору).

Відповідно п. 5.3. договору, датою поставки вважається дата (штемпель) на товарно-транспортній накладній (ж/д накладній) складу (станції) продавця (грузовідправника).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня її поставки, відповідно до п. 5.3 договору.

Договір набуває чинності з 01.01.2012р. і діє до 31.12.2012р., а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання (п. 11.1 договору).

Як вбачається з видаткових накладних №200145 від 28.01.2012р. на суму 459 193,79грн., №200144 від 30.01.2012р. на суму 61 570, 69 грн., №200356 від 29.02.2012р. на суму 102 268, 22 грн., №200387 від 04.03.2012р. на суму 307 998, 43 грн., №200633 від 20.04.2012р. на суму 3 932, 39 грн., №200550 від 04.04.2012р. на суму 389 027, 18 грн., №200848 від 28.05.2012р. на суму 51 322, 26 грн., №200863 від 29.05.2012р. на суму 102 955, 61 грн., №200855 від 29.05.2012р. на суму 11 328, 77 грн.., №200865 від 31.05.2012р. на суму 48 092, 65 грн., №200864 від 31.05.2012р. на суму 55 771, 38 грн., №200924 від 07.06.2012р. на суму 23 246, 82 грн., №200938 від 12.06.2012р. на суму 16 465, 57 грн., №201001 від 22.06.2012р. на суму 15 043, 20 грн., товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, позивач поставив, а уповноважений представник відповідача отримав вогнетривку продукцію на загальну суму 1 648 216, 96 грн. (а.с.36-91)

На оплату поставленої вогнетривкої продукції позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: №200180 від 28.01.2012р. на суму 459 193, 79 грн., №200179 від 30.01.2012р. на суму 61 570, 69 грн., №200384 від 29.02.2012р. на суму 102 268, 22 грн., №200420 від 04.03.2012р. на суму 307 998, 43 грн., №200668 від 20.04.2012р. на суму 3 932, 39 грн., №200586 від 04.04.2012р. на суму 389 027, 18 грн., №200887 від 28.05.2012р. на суму 51 322, 26 грн., №200901 від 29.05.2012р. на суму 102 955, 61 грн., №200895 від 29.05.2012р. на суму 11 328, 77 грн., №200903 від 31.05.2012р. на суму 48 092, 65 грн., №200902 від 31.05.2012р. на суму 55 771, 38 грн., №200962 від 07.06.2012р. на суму 23 246, 82 грн., №200975 від 12.06.2012р. на суму 16 465, 57 грн., №201038 від 22.06.2012р. на суму 15 043, 20 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 1 547 781, 35 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Докази оплати ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" заборгованості в сумі 100 435, 61 грн. суду не надані, в матеріалах справи відсутні.

26.11.2012р. за вих. №2-823 позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу, що залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 8.3 договору, покупець при порушенні строків оплати, сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 091, 08грн. та пеню у розмірі 15 419, 33грн. за загальний період прострочення з 11.06.2012р. по 21.01.2013р.

Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 100 435, 61 грн. основного боргу та 3 091, 08 грн. 3% річних за період з 11.06.2012р. по 21.01.2013р.

Проте, господарський суд залишив поза увагою положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, де визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

За розрахунком позивача пеня по видатковій накладній №200863 від 29.05.2012р. на суму 102 955, 61 грн. нарахована за період з 12.06.2012р. по 21.01.2013р. (223 дні), що суперечить положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Загальний розмір пені, що підлягає стягненню з урахуванням положень п.8.3 договору та ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України становить 13 849, 03 грн. за період прострочення оплати: з 11.06.2012р. по 11.07.2012р. по видатковій накладній №200848 від 28.05.2012р. (652, 05 грн.), з 12.06.2012р. по 04.07.2012р. по видатковій накладній №200855 від 29.05.2012р. (106, 80 грн.), з 12.06.2012р. по 12.12.2012р. по видатковій накладній №200863 від 29.05.2012р. (7 660, 96 грн.), з 14.06.2012р. по 29.10.2012р. по видатковій накладній №200864 від 31.05.2012р. (3 154, 28 грн.), з 14.06.2012р. по 04.07.2012р. по видатковій накладній №200865 від 31.05.2012р. (413, 91 грн.), з 21.06.2012р. по 09.08.2012р. по видатковій накладній №200924 від 07.06.2012р. (476, 37 грн.), з 26.06.2012р. по 15.10.2012р. по видатковій накладній №200938 від 12.06.2012р. (755, 80 грн.), з 06.07.2012р. по 15.10.2012р. по видатковій накладній №201001 від 22.06.2012р. (628, 86 грн.).

Відповідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що рішення господарського суду оскаржується відповідачем тільки в частині стягнення пені (15 419, 33 грн.), відповідачу слід було сплатити судовий збір в сумі 860, 25 грн. (1 147, 00 грн. мінімальна заробітна плата з 01.01.2013р. * 1,5 * 50%), тоді як скаржником платіжним дорученням №1908 від 24.04.2013р. сплачено судовий збір в розмірі 1 189, 46 грн. Надмірно сплачений судовий збір в розмірі 329, 21 грн. підлягає поверненню скаржнику з Державного бюджету України.

Правило ст. 49 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2013р. у справі №904/1008/13-г скасувати в частині стягнення 1 570, 30 грн. пені та 31, 40 грн. судового збору, в зв'язку з чим абзаци перший, другий та третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп", м. Київ 100 435, 61 грн. основного боргу, 3 091, 08 грн. 3% річних , 13 849, 03 грн. пені та 2 347, 52 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити. "

Припинити стягнення за наказами господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2013р. по справі №904/1008/13-г в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп", м. Київ 1 570, 30 грн. пені та 31, 40 грн. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп", м. Київ на користь приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область 11, 35 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Повернути приватному акціонерному товариству "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область з Державного бюджету України 329, 21 грн. надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, перерахованого платіжним дорученням №1908 від 24.04.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/1008/13-г.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 02.08.2013р.)