Рішення № 32797001, 30.07.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 рокуСправа № 912/747/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/747/13

за позовом: приватного акціонерного товариства "Украгровибухпром", м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь", м. Новоукраїнка Кіровоградської області

про стягнення 95 926,09 грн.

Представники:

від позивача - Литвин Н.П., довіреність № 347 від 05.06.13 р.,

від позивача - Бандурко Н.М., довіреність № 311 від 10.07.13 р.;

від відповідача - Новікова Т.В., довіреність № 1 від 21.01.13 р.

Приватне акціонерне товариство "Украгровибухпром" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 93 505,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 497,54 грн., всього в розмірі 96 002,74 грн.

У судовому засіданні 29.07.13 р. позивачем подано письмові пояснення та уточнення позовних вимог, зі змісту яких вбачається, що заявлену до стягнення суму 2497,54 грн. складають не інфляційні втрати, як зазначено у позові, а 3% річних за прострочення виконання зобов'язання. До того ж, після здійснення уточненого розрахунку, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, дорівнює 2420,89 грн. (а.с. 178-179).

По своїй суті подана позивачем заява є завою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, поданої 29.07.13 р. (а.с. 178-179).

Відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі, ставлячи під сумнів існування договору № 112, на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог. Акти виконаних робіт, зазначає відповідач, також не можуть бути доказом виконання позивачем робіт, оскільки не містять посилання на договір та, окрім цього, не відповідають вимогам чинного законодавства України щодо оформлення первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідач також стверджує, що ним на умовах попередньої оплати за вибухові роботи, що виконувались поза умовами договору № 112, на який посилається позивач, та поза умовами договору № 8/112, що наявний у відповідача, здійснено сплату загалом 336 000,00 грн. При цьому, на цю суму роботи позивачем не виконані, залишок надмірно сплачених коштів позивачу, тобто заборгованість позивача перед відповідачем складає 169 075,20 грн., що також свідчить про безпідставність пред'явленого позову.

Також відповідач стверджує, що договір № 112 є неукладеним, так як не містить істотних умов, властивих договору підряду; відповідач вважає, що договірні відносини між позивачем та відповідачем з виконання вибухових (підрядних робіт) побудовані у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. Разом з цим, акти приймання-передачі виконаних робіт, на які посилається позивач, на думку відповідача, є неналежними доказами та жодним чином не підтверджують виконання позивачем робіт за договором № 112. Оскільки необґрунтованою є сума основної заборгованості за договором, відповідач стверджує, що безпідставним є і нарахування 3% річних за прострочення виконання зобов'язання (а.с. 41-44, 72-74, 120-123, 150 - 155).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

24.02.12 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (далі - Замовник) та приватним підприємством "Украгровибухпром" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Украгровибухпром" (позивач у справі, далі - Підрядник) укладено договір підряду на проведення вибухових робіт (далі - Договір, а.с. 9 - 15).

Відповідно до умов Договору, за дорученням Замовника Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити її; Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів; місце проведення вибухових робіт: Новоукраїнський (Горіхівський) кар'єр (п.п. 1.1. - 1.3. Договору).

У п. 1.5. сторонами погоджено орієнтовний обсяг вибухових робіт по даному Договору, що складає 540 тис. м. куб. в твердому тілі.

Згідно п.п. 2.10 - 2.12. Договору, виконані Підрядником роботи оформляються Актом виконаних робіт за формою № 25; акт виконаних робіт за формою № 25 складається за кожен вибух окремо; Замовник зобов'язаний прийняти виконані Підрядником вибухові роботи шляхом оформлення та підписання відповідних актів (ф. 25) не пізніше 2-х діб після проведення вибухових робіт.

У розділі 5 Договору сторонами визначено ціну умови і порядок оплати за Договором.

Так, у відповідності до п.п. 5.1., 5.3. Договору, вартість та витрати по виконанню вибухових робіт визначаються сторонами із розрахунку за 1 кубічний метр в твердому тілі, які оформлюються протоколами погодження ціни по кожному вибуху окремо та становлять невід'ємну частину даного Договору; підставою для розрахунків являється акт виконаних робіт (ф. 25).

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що розрахунки за даним Договором здійснюються в наступному порядку:

а) 60% вартості робіт з врахуванням положень п. 5.1. даного Договору - попередня оплата, на підставі виставленого Підрядником рахунку - фактури, яку Замовник зобов'язаний сплатити за 5 банківських днів до виконання ВР;

б) 40% вартості робіт з врахуванням положень п. 5.1. даного Договору - на протязі 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.12 р.; закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору; даний Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за 20 днів до закінчення його дії ні одна із сторін письмово не заявить про його розірвання (п.п. 10.1.-10.2., 10.5 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Підрядника та Замовника, скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на те, що відповідач не виконав в повному обсязі взяте на себе за Договором зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем згідно акту № 33 від 12.05.12 р. вибухових робіт, позивачем 05.09.12 року на адресу відповідача виставлено відповідну письмову претензію, що підтверджується відповідними у справі доказами (а.с. 182, 183).

Враховуючи те, що відповідач існуючу перед позивачем заборгованість не погасив, останній звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного права.

Згідно підписаного та наданого до суду позивачем акту звірки взаємних розрахунків за Договором від 01.05.2013 р., роботи за Договором позивачем виконано на загальну суму 429505,20 грн., а відповідачем оплачено 336 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Договором становить 93 505,20 грн. (а.с. 31).

Відомості, що внесені позивачем до зазначеного вище акту звірки від 01.05.2013 р. підтверджуються відповідними актами, а саме: № 27 від 27.03.12 р., № 424 від 10.04.12 р., № 33 від 12.05.12 р.(а.с 32-34), а також платіжними доручення про оплату відповідачем, а саме: № 354 від 21.03.12 р., на суму 146 000,00 грн.; № 416 від 09.04.12 р. на суму 60 000,00 грн.; № 524 від 11.05.12 р. на суму 25 000,00 грн. (а.с. 75-78).

При цьому, призначенням платежу здійснених відповідачем оплат за вказаними платіжними документами відповідачем зазначено "попередня оплата за вибухові роботи згідно рахунку від 21.03.12 р." та "попередня оплата за вибухові роботи згідно рахунку від 09.04.12 р."

Зі змісту наданих до суду відповідних рахунків за № 17 від 21.03.12 р. та за № 26 від 09.04.12 р. вбачається, що позивачем на оплату відповідачу виставлено суму 146 000,00 грн. (разом з ПДВ), як сума попередньої оплати за вибухові роботи, що зазначено як 60 % (що саме і передбачено умовами п. 5.4. Договору), а також вибухові роботи (доплата по акту ф. 25 № 26 від 27.03.2012 р) в сумі 116 580, 40 грн.( разом з ПДВ) (а.с. 181), які за загальною сумою саме і складають 262 580,40 грн., як-то вартість виконаних позивачем вибухових робіт за актом № 26 від 27.03.12 р., що в свою чергу спростовує доводи відповідача в тій частині, що вибухові роботи у березні 2012 р. на суму 262 580,40 грн. відповідачем не приймались та відповідний акти не підписувався.

Виконання позивачем вибухових робіт саме від 27.03.12 р., що заперечує відповідач, підтверджується змістом письмової претензії відповідача за № 154 від 15.08.2012 р., за змістом якої відповідач не заперечує факту виконання таких робіт, вказує лише на не якість проведених робіт. Разом з цим, відсутність претензій по якості проведених 27.03.12 р. вибухових робіт спростовується підписаним обома сторонами відповідним актом за № 26 від 27.03.12 р. (а.с. 33).

Зазначені вище обставини також підтверджують доводи позивача про виконання позивачем вибухових робіт саме на виконання умов Договору, укладеного сторонами.

Доводи позивача в частині виконання ним підрядних робіт за Договором підтверджується і іншими матеріалами справи, а саме: копіями паспортів вибуху, книгою обліку вибухових матеріалів, відповідними заявками відповідача на проведення вибухів (а.с. 90-113, 116-117, 118-119, 136, 137).

Господарським судом також встановлено і наступне.

Так, на виконання умов Договору, на підставі заяви Замовника № 71 від 10.05.12 р. про проведення масового вибуху у Новоукраїнському (Горіховому) кар'єрі та затвердженого відповідачем паспорту блока 12-4-1 (а.с. 91-108), Підрядником проведено вибухові роботи на суму 123 984,00 грн., що підтверджується актом № 33 від 12.05.12 р. (а.с. 16).

Вказаний Акт підписаний представниками Підрядника та Замовника, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За твердженням позивача, зобов'язання по оплаті виконаних Підрядником робіт відповідач виконав частково, зокрема,

- платіжним дорученням від 07.05.12 р. № 503 перераховано 105 000,00 грн., з яких погашена існуюча заборгованість станом на 01.05.12 р. в сумі 99521,20 грн. та зараховано в рахунок сплати попередньої оплати за Договором в сумі 5478,80 грн. (105000,00 грн. - 99521,20 грн. = 5478,80 грн.);

- платіжним дорученням від 11.05.12 р. № 503 в рахунок попередньої оплати за Договором перерахована сума 25 000,00 грн.

Разом сума попередньої оплати становить 30 478,80 грн. (5478,80 грн. + 25000,00 грн.), залишок суми основного боргу за Договором складає 93 505,20 грн. (123 984,00 грн. - 30 478,80 грн. = 93 505,20 грн.).

На підтвердження здійснених відповідачем проплат, позивачем надано до суду банківську виписку по рахунку "ТОВ "Єврощебінь" за період з 01.03.12 р. по 30.04.13 р. (а.с. 35).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії актів № 424 від 10.04.12 р. на суму 42940,80 грн. та № 26 від 27.03.12 р. на суму 262 580,40 грн., що надані позивачем на підтвердження доводів про існування за відповідачем заборгованості за раніше виконані Підрядником вибухові роботи (а.с. 32 - 33).

Однак, відповідач позовні вимоги заперечив в повному обсязі.

Відповідно до письмового відзиву на позов № 189 від 17.06.13 р. та послідуючих уточнень та доповнень до відзиву № 274 від 11.07.13 р., № 323 від 18.07.13 р. та № 348 від 29.07.13 р. відповідач вказує, що між сторонами укладався договір № 8/112 на проведення вибухових робіт (а.с. 45- 51), тоді як позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на договір № 112 від 24.02.12 р.; оскільки позивачем не надано ні протоколу погодження ціни по кожному вибуху, ні графіку проведення вибухових робіт, акт № 33 від 12.05.13 р. не містить посилання на Договір, відповідач ставить під сумнів як виконання будь-яких робіт за Договором, так і існування самого Договору; акт № 33 від 12.05.13 р. також не може бути доказом виконання Підрядником вибухових робіт, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства, що ставляться до первинних документів бухгалтерського обліку.

За доводами відповідача, ним самостійно на умовах попередньої оплати було здійснено оплату за вибухові роботи в травні місяці 2012 року поза умовами договору № 112 та договору № 8/112 наступним чином: 07.05.12 р. - 25000,00 грн., 11.05.12 р. - 105000,00 грн., всього 130000,00 грн. (а.с. 52-53), але позивачем безпідставно зараховані вказані кошти в рахунок невідомої відповідачу заборгованості.

Загалом, як стверджує відповідач, ним за період з 24.02.12 р. по 11.07.13 р. на рахунок позивача перераховано кошти за вибухові роботи в сумі 336000,00 грн. (а.с. 64 - 68, 75-78), тоді як за актами (ф.25) від 10.04.12 р. № 424, від 12.05.12 р. № 33 позивачем виконано роботи на суму 166924,80 грн. Залишок надмірно сплачених позивачу коштів складає 169075,20 грн. (336000,00 - 166924,80), про повернення якої відповідачем під час розгляду даної справи (27.06.13 р.) пред'явлена вимога (а.с. 79-80).

Допускаючи можливість виконанням позивачем робіт саме за Договором, відповідач зазначає, що зобов'язання сплатити за виконані Підрядником роботи у Замовника ще не виникло, оскільки позивачем не надано протокол погодження ціни по кожному вибуху, а будь-яких вимог про сплату відповідачем боргу позивачем не пред'являлось.

Також відповідач наголошує на тому, що позивачем не належним чином виконувались роботи, передбачені договором № 112 та договором № 8/112, в результаті чого відповідач змушений був укласти договір на буровибухові роботи з іншим суб'єктом господарювання (а.с. 139-140).

В доповненнях до відзиву на позов № 348 від 29.07.13 р. відповідач дійшов висновку про неукладеність Договору, оскільки сторонами не погоджено його істотних умов.

Господарський суд не приймає до уваги подані відповідачем заперечення, вважає їх необґрунтованими, непослідовними та суперечливими.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено загальний принцип обов'язковості договору.

Укладення договору передбачає, що він відповідає встановленим законодавством вимогам, і умови договору не суперечать положенням нормативно-правових актів. Отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

Обов'язок доказування відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В супереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, доказів визнання в судовому порядку Договору неукладеним або недійсним відповідачем до суду не надано, як не використано передбачене ст. 22 ГПК України право на подання зустрічного позову у даній справі щодо визнання Договору недійсним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наявність у відповідача підписаного сторонами договору підряду від 24.02.12 р. за № 8/112 (а.с. 45-51), не є доказом недійсності або неукладеності поданого до суду позивачем та підписаного обома сторонами договору підряду від 24.02.12 р. за № 112, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги (а.с. 9-15)

Крім того, господарський суд вважає належним доказом виконання позивачем робіт за Договором наданий до суду акт № 33 від 12.05.12 р. на суму 123 984,00 грн., зокрема, з огляду на те, що він складений саме за встановленою Договором формою № 25 (п.п. 2.11., 2.12., 5.2 Договору), містить підписи та печатки обох сторін.

Чинним законодавством України, що регулює відносини підряду, не передбачено іншого способу оформлення передачі робіт, виконаних за Договором підряду, окрім підписання відповідного акта.

Зазначене підтверджується також наступним.

Сторонами в Договорі погоджено, що акт виконаних робіт у будь-якому випадку є рахунком і основою для розрахунку, у разі якщо Підрядником не виставлено рахунку-фактури та/або платіжної вимоги - доручення (п. 2.10. Договору), у зв'язку з чим твердження відповідача про відсутність в нього зобов'язання щодо сплати коштів за виконані позивачем за актом № 33 від 12.05.12 р. роботи, є безпідставними.

Також не приймаються до уваги господарським судом доводи відповідача щодо неналежного виконання Підрядником взятих на себе за Договором зобов'язань, оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Замовник зобов'язаний прийняти виконані Підрядником вибухові роботи шляхом оформлення та підписання відповідних актів (ф.25) не пізніше 2-х діб після проведення вибухових робіт. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком претензій Замовника. Виправлення неякісно виконаних робіт Підрядником проводиться без додаткової оплати у погоджені між сторонами строки.

Разом з цим, акт № 33 від 12.05.12 р. підписаний Замовником без будь-яких зауважень, передбачений Договором акт з переліком претензій Замовника до виконаних Підрядником вибухових робіт в матеріалах справи відсутній.

Господарський суд також звертає увагу на те, що призначенням платежів, на які вказує відповідач, як на доказ оплати виконаних позивачем та прийнятих за актом № 33 від 12.05.12 р. вибухових робіт, спростовує доводи відповідача та навпаки підтверджує доводи позивача в цій частині.

Враховуючи те, що акт за формою № 25 від 12.05.12 р. № 33 підписаний сторонами 12.05.12 р., у відповідності до умов Договору (п. 5.4. Договору), граничний строк оплати вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт закінчився 25.05.12 р., а відповідно прострочка платежу рахується з 26.05.2012 р.

Таким чином, доводи відповідача спростовуються наявними у справі доказами.

Оскільки доказів сплати суми боргу в розмірі 93 505,20 грн. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов'язання в сумі 2420,89 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Разом з цим, при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку, в результаті чого дещо завищено пред'явлену до стягнення з відповідача суму.

Так згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за період з 26.05.12 р. по 31.03.13 р. складає 2305,61 грн.

Таким чином, в частині стягнення 3% річних вимоги позивача слід задовольнити частково, в решті вимоги позивача є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (27100, м. Новоукраїнка, вул. Пашутінська, 18/40 код 34515141, р/р 26005010250444 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Кіровограда, МФО 300023) на користь приватного акціонерного товариства "Украгровибухпром" (19400, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, вул. Комарова, 3, код 05455573, р/р 26000911958 в ЧОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м Черкаси, МФО 354411) заборгованість в сумі 95 810,81 грн., з яких: 93 505,20 грн. - основний борг, 2 305,61 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1916,22 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 05.08.2013 року.

Суддя Л. С. Коротченко