Рішення № 32795567, 24.07.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/5797/13-ц

Провадження № 2/255/1734/2013

Справа 255/5797/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Лещенко М.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ПАТ СК «ВУСО» - Леонова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Дніпропетровським МРЕВ-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 27.01.2006 року, автомобіль марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, належав ОСОБА_4.

01 червня 2011 року ОСОБА_4 видав довіреність з правом передовіри ОСОБА_5 та ОСОБА_6, якою уповноважив останніх представляти інтереси з питань продажу, експлуатації та користування автомобілем марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006. Довіреність нотаріально посвідчена ОСОБА_7- приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстр, номер 1505.

18 червня 2011 ОСОБА_6 видав позивачу ОСОБА_1 довіреність, якою уповноважив позивача представляти інтереси з питань продажу, експлуатації та користування автомобілем марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006. Довіреність нотаріально посвідчена ОСОБА_7- приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

З 26.02.2013 року автомобіль марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності.

28 червня 2012 року о 7-00 годині на 49 км + 700 м а/д Т-08-17 Василівка-Дніпрорудне- Веселе відбулася дорожньо - транспорта пригода за участю автомобіля «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача та автомобіля марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача-1 ОСОБА_3

Постановою судді Енергодарського міського суду Запорізської області від 14 серпня 2012 року встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3, який порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, був пошкоджений, а позивачу, як особі, що здійснює користування та розпорядження автомобілем, завдано матеріальну та моральну шкоду.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідачем-2 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Вусо» (надалі ПАТ «СК «Вусо»).

02 липня 2012 року ОСОБА_1 повідомив ПАТ «СК «Вусо» про настання страхового випадку.

Відповідно до п. п. 34.2, 34.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (надалі Закон №1961-IV ) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідач ПАТ «СК «Вусо» у передбачений законом термін не виконав обов'язку з направлення свого представника для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Тому позивач ОСОБА_1 самостійно обрав експерта для визначення розміру шкоди.

27 вересня 2012 року за замовленням позивача судовим експертом- авто товарознавцем Дроздовим Юрієм Володимировичем була проведена авто - товарознавча експертиза. За результатами експертизи був складений висновок № 2509/12/12 про оцінку вартості матіріальної шкоди. Відповідно до висновку розмір збитків складає 23997,76 грн. За проведення експертизи ОСОБА_1 сплатив експерту Дроздову Ю.В. 600,00 грн.

18 лютого 2013 року позивач звернувся до ПАТ «СК «Вусо» з вимогою провести виплату страхового відшкодування в сумі, яка зазначена в експертному дослідженні.

На звернення позивача від 18.02.2013 року ПАТ «СК «Вусо» листом № 931 від 05.03.2013 року повідомило, що сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті позивачеві, складає 16315,00 грн та вираховувалася наступним чином: вартість відновлюваного ремонту складає 28 763,48 грн, вартість матеріального збитку складає 20778,00 грн., вартість матеріального збитку за виключенням ПДВ складає 17 315 грн., сума страхового відшкодування дорівнює вартості матеріального збитку, за виключенням ПДВ, та за виключенням франшизи і складає 16315,00 грн.

13 березня 2013 року ПАТ «СК «Вусо» перерахувало позивачу страхове відшкодування в сумі 16315,00 грн.

Таким чином, ПАТ «СК «Вусо» недоплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 6682, 76 грн., що розраховано наступним чином: 6682, 76 = 23997 грн. (матеріальний збиток від ДТП) - 16315 грн. (фактично сплачене страхове відшкодування) - 1000 грн. (франшиза).

ОСОБА_1 вважає, що дії ПАТ «СК «Вусо» є незаконними та такими що, порушують його законні права, з огляду на наступне.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст.З Закону №1961-IV, є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Оскільки вина відповідача-1, який застрахований за полісом ПАТ СК «Вусо» -ОСОБА_3 № АВ 0974101, визнана постановою суду від 14.серпня 2012 року р., то ДТП, що мала місце 28 червня 2012 року відповідно до ст. 6 Закону № 1961-IV є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача ПАТ «СК «Вусо» настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно ст. 22.1. Закону № 1961-IV страхова компанія при настанні страхового випадку відповідно зі страховою сумою відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, який був заподіяний у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У ст. 29 Закону № 1961-IV зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновних ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання власника або законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом в момент ДТП, або до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно, Закон не надає право відповідачу відшкодовувати збиток за вирахуванням ПДВ.

Згідно статті 185 Податкового кодексу сплата страхового відшкодування не є об'єктом обкладення податком на додану вартість. Страхове відшкодування не є базою оподаткування.

Крім того, у листі Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 року № 10143/5/16-1516 надано роз'яснення щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування. Відповідно до даного листа, враховуючи пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяться.

Таким чином, зменшення страхового відшкодування на суму ПДВ є безпідставним.

Відповідно, ПАТ «СК «Вусо» повинно сплатити ОСОБА_1 різницю між встановленою висновком № 2509/12/12 матеріальною шкодою за виключенням франшизи (22997,76 грн.) та фактично сплаченою сумою (16315,00 грн.), що складає 6682, 76 грн.

Пунктом 34.3 Закону №1961-IV передбачено, що якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Так як ОСОБА_1 зазнав витрат на проведення експертизи, то ПАТ «СК «Вусо» повинно відшкодувати позивачу ці витрати в сумі 600,00 грн.

Загальна сумма, що підлягає стягненню з ПАТ «СК «Вусо» на користь ОСОБА_1 складає 7282, 76 грн. (6682, 76 грн + 600 грн.)

Що стосується позовних вимог до відповідача ОСОБА_3

Пунктом 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за заподіяні збитки, повинна бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Страховим полісом, укладеним між ПАТ «СК «Вусо» та ОСОБА_3, передбачено, що франшиза складає 1000 гривень.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачу суму франшизи 1000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 своїми неправомірними діями завдав позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, яку останній оцінює в 2250 грн.

Моральна шкода, яку зазнав позивач від ОСОБА_3, полягає у наступному.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зазнав душевні страждання та переніс сильний нервовий стрес. Його душевний спокій, а також його вснхоемоційний стан був порушений і не може відновитись до цього часу, він став роздратованим, емоційно неврівноваженим. Внаслідок цього почали виникати сварки, скандали з батьками та знайомими, чого раніше ніколи не було, а відтак порушився попередній уклад його життя.

Крім того, ОСОБА_1 через пошкодження автомобілю не мав можливості тривалий час (більше ніж 9 місяців - поки відбувався ремонт) ним користуватися. Це завдало позивачу значних незручностей - для проїзду від місця проживання до місця роботи він змушений був користуватися громадським транспортом, при цьому дорога до відповідної зупинки займала близько 20 хвилин. Таким чином, позивач витрачав на проїзд на роботу та з роботи 1 годину часу замість 15 хвилин, які він витрачав, коли користувався автомобілем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п. 3,4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Так як відповідач ОСОБА_3 є винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди, він повинен відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 повинно бути стягнути на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. (сума безумовної франшизи), моральна шкода в сумі 2250 грн., всього в сумі 3250 грн.

У зв'язку із зверненням до суду позивач зазнав судових витрат, які полягають у сплаті судового збору, в сумі 229,40 грн.

Просив суд стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (83001, Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 (49023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3)- 6682, 76 грн - борг по сплаті страхового відшкодування, 600,00 грн-на відшкодування витрат на проведення експертного дослідження, всього 7282, 76 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (49023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3)- 1000 грн - на відшкодування майнової шкоди безумовної франшизи; 2250,00 грн- на відшкодування моральної шкоди; всього в сумі 3250 грн., стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 229,40 грн - на відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» Леонов О.С., який діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до страхової компанії не визнав, просив суд відмовити позивачу в цій частині вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність, з позовними вимогами ОСОБА_1 згодний.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» Леонова О.С., дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

28 червня 2012 року о 7-00 годині на 49 км + 700 м а/д Т-08-17 Василівка-Дніпрорудне- Веселе відбулася дорожньо - транспорта пригода за участю автомобіля «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_3

Постановою судді Енергодарського міського суду Запорізської області від 14 серпня 2012 року встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3, який порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

З вказаної постанови суду вбачається, що 28 червня 2012 року о 7-00 годині на 49 км + 700 м а/д Т-08-17 Василівка-Дніпрорудне- Веселе, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, і вибравши безпечну швидкість руху та не дотримавшись безпечної дистанції скоїв зіткнення з автомобілем марки «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, чим порушив п.п. 13.1, 12.1 ПДР України. В наслідок ДТП транспортним засобам були спричинені технічні ушкодження.

Вказана постанова суду набула законної сили 28.08.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до висновку № 2509/12/12 експертного дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди від 27 вересня 2012 року, матеріальна шкода, спричиненного власнику транспортного засобу марки «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, пошкодженого під час ДТП складає 23 997,76 гривень.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Транспортний засіб марки «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі власності, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Встановлено, що транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_3

Встановлено, що згідно Полісу № АВ/0974101, транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_3 було застраховано у ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», де сума відповідальності за шкоду, завдану майну склала 50 000 гривень, франшиза 1 000 гривень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 закону N 1961 «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Закономпорядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно п.12.1.ст.12 вищевказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за заподіяні збитки, повинна бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Встановлено, що страховою компанією «ВУСО» було проведено оцінку вартості матеріального збитку автомобіля марки «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, де матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП склала 21 982,49 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Звітом № 10/07/12-С від 17.07.2012 року.

З протоколу огляду ТЗ від 09.07.2012 року, яким було виявлено пошкодження, відбувалося за участю оцінювача та самого позивача, про що мається особистий підпис ОСОБА_1

Встановлено, що страховою компанією «ВУСО» позивачу ОСОБА_1 було сплочено страхове відшкодування у сумі 16 315 гривень, що не спростовано сторонами у судовому засіданні, а також підтведжується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2490 від 12.03.2012 року.

Вказана сума, яка були виплачена позивачу страховою компанією була встановлена з урахуванням наступного.

21 982,49 гривень ( сума матеріального збитку за Звітом ) - 1 000 гривень ( франшиза ) - 3 463 ( сума податку на додану вартість ) - 1 204,49 гривень.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач страхова компанія «ВУСО» повинна доплатити 6 682,76 гривень борг по сплаті страхового відшкодування, посилаючись на Висновок № 2509/12/12, який було проведено експертом автотоварознавцем 27 вересня 2012 року на замовлення позивача, де сума матеріальної шкоди, спричинена власнику транспортного засобу автомобілю «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, де матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП склала 23 997,76 грн.

Встановлено, що вказана експертиза була проведена позивачем після того, як страховою компанією вже була проведена така експертиза.

Позивач в судоовму засіданні не зміг пояснити, навіщо він проводив повторну експертизу, оскільки при огляді пошкодженого транспротного засобу, на підставі чого в подальшому складався висновок, позивач був присутній, про що мається його підпис та зауважень з боку позивача не надходило.

Крім того, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що транспортний засіб було ним відремонтовано та на даний час автомобіль «OPEL VECTRA», державний знак НОМЕР_1 використовується ним.

Також, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ремонт автомобіля відбувався не на станції, а безпосередньо ним самим.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивач ОСОБА_1 не надав в судовому засіданні доказів того, скільки ним було понесено реальних збитків для відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Тому, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача страхової компанії «ВУСО» борг по сплаті страхового відшкодування у сумі 6 682,76 гривень є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача страхової компанії «ВУСО» 600 гривень на відшкодування витрат на проведення експертного дослідження, то такі вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач на власний розсуд повторно замовив експертизу, не зважаючи на те, що раніш до цього страховою компанією «ВУСО» вже було проведено таку експертизу.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 1 000 гривень на відшкодування майнової шкоди безумовної франшизи, то такі вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.

Згідно п.12.1.ст.12 вищевказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за заподіяні збитки, повинна бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно Полісу № АВ/0974101, транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_3 було застраховано у ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», де сума відповідальності за шкоду, завдану майну склала 50 000 гривень, франшиза 1 000 гривень.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 2 250 гривень, то суд приходить до наступного.

Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Обговорюючи відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України питання про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнав.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Тому, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 2 250 гривень є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 229,40 гривень понесені при зверненні до суду та документально підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ч.2 п.1 ст. 22, ч.1 ст. 1166, 1167, 1168, 1187, ч. 1 п. 2 ст. 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, ч. 3 ст. 61, 88, 118, 119, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 6, 9, 12, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 1 000 гривень, моральну шкоду у сумі 2 250 гривень та судовий збір у сумі 229,40 гривень, а всього 3 479,40 гривень ( три тисячі чотириста сімдесят дев»ять гривень сорок копійок ).

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя