Справа № 825/2626/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бородавкіної С.В.,
при секретарі Хрущ Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівського геріатричного пансіонату до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та про визнання незаконними та скасування пунктів вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 10.07.2013 звернувся до суду із позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області і просить визнати протиправними дії відповідача щодо включення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату від 30 квітня 2013 року №04-21/06 неправдивих відомостей про установу, а саме:
- не вжиття заходів щодо набуття пансіонатом ліцензії про надання медичної допомоги особам, які перебувають на утриманні в установі;
- незаконне підвищення окремим працівникам пансіонату посадових окладів;
- незабезпечення навчання голови Комітету з конкурсних торгів;
- проведення процедур державних закупівель з порушенням вимог законодавства;
- використання автотранспорту в особистих цілях;
- безпідставне списання 7973,00 кг картоплі;
- нестача рушникової тканини.
22.07.2013 позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправними дії відповідача щодо включення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату від 30 квітня 2013 року №04-21/06 неправдивих відомостей про установу та визнати незаконними та скасувати положення вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 10.06.2013 №25-04-18-14/3377 про усунення порушень, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату.
30.07.2013 позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправними дії відповідача щодо включення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату від 30 квітня 2013 року №04-21/06 неправдивих відомостей про установу та визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 7 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 10.06.2013 №25-04-18-14/3377 про усунення порушень, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що пансіонат є державним закладом і підпорядкований Міністерству соціальної політики України. Щодо п.1 вимоги то в ході ревізії не виявлено порушень, які здійснені саме ОСОБА_1, як заступником директора пансіонату, та ОСОБА_2, як бухгалтером пансіонату. Періодичність проходження навчання головою Комітету законом не врегульована, а порядок проходження ним навчання організовує не Пансіонат, а відповідно до закону Уповноважений орган. Відповідно до п.п. 23, 30 ч. 1 ст.1 Закону України № 2289 і на підставі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 предмет закупівлі товарів і послуг визначався у річних планах Комітету замовником, в даному випадку Пансіонатом, який діяв відповідно до положень ст.2 п.1 та ст.1 п.24 вказаного Закону та наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 року «Про порядок визначення предмета закупівлі товарів, робіт і послуг». Торги не проводились оскільки орієнтовна ціна предметів закупівлі не перевищувала 100 тис. грн., що відповідає вимогам п.1 ст.2 Закону № 2289.
Щодо п. 2 вимоги підвищення посадових окладів на 25 % окремим працівникам пансіонату відповідає вимогами затверджених Умов праці, оскільки вони не вимагають обов'язкової роботи цих працівників у відділеннях та обслуговування хворих, терміну їх контакту з підопічними, а враховують лише особливість діяльності закладу та конкретні умови праці. При виконанні своїх функціональних обов'язків робітники всіх професій щоденно протягом робочого часу працюють у відділеннях та виконують функції по обслуговуванню підопічних. Дане підвищення підтверджене колективним договором, що зареєстрований у відповідності до вимог законодавства, та затверджений керівником даного закладу.
Щодо п. 3 вимоги то під час ревізії була проведена інвентаризація тканин, в тому числі рушникової тканини, в результаті якої виявлено нестачу рушникової тканини та лишки ситцевої тканини на однакову кількість, внаслідок чого виявлена пересортиця тканини. У разі коли при заліку нестач лишкам при пересортиця вартість цінностей, що виявилась у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб. Перевищення вартості цінностей у надлишку відносяться на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей. Так в акті ревізії вказано, що відсутня постільна білизна та халати із рушникової тканини у кількості 519 одиниць на загальну суму 41883,00 грн., у кількості 244 одиниці на суму 17546,00 грн. В той же час виявлені лишки постільної білизни та халатів з іншої тканини у кількості 519 одиниць на загальну суму 50153,00 грн. та у кількості 244 одиниць на суму 18688,00 грн.
Щодо п. 4 вимоги то згідно наказу № 143 від 06.09.1985 року Міністерства соціального забезпечення УССР з 01.10.1985 року в усіх будинках - інтернатах для людей похилого віку введені Збірники рецептур блюд та кулінарних виробів. Встановлено, що цей збірник є основним технологічним нормативним документом, який містить єдині вимоги. П. 3 цього наказу встановлено, що при проведені ревізій необхідно керуватися вимогами вказаного Збірника. Тим більше, при проведенні інвентаризації залишків картоплі нестачі не виявлено.
Щодо п.7 вимоги то враховуючи вимоги Податкового кодексу України, для віднесення до складу витрат пального достатньо первинних документів, ведення яких передбачено правилами бухгалтерського обліку. Первинним документом, на підставі якого списуються паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист. Списання палива відбувалось тільки на підставі подорожнього листа. Використання службового транспорту в установі проводилось виключно у службових цілях, з метою економії коштів у відповідності з вимогами наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.98 № 59, на що в ході ревізії не було звернуто уваги.
Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив щодо п.1 вимоги про порушення при організації та здійснення державних закупівель, то за наданими документами станом на час проведення ревізії (01.03.2013) голова комітету конкурсних торгів - ОСОБА_3 в останнє проходив підвищення кваліфікації з питань державних закупівель з 21 по 32.04.2010. При цьому, до прийняття Закону України від 01.06.2010 №2289 - IV Про здійснення державних закупівель» (далі за текстом - Закон №2289). Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігів від 11.07.2013 голову комітету з конкурсних торгів - заступника директора Пансіонату ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Щодо п. 2 вимоги про безпідставне підвищення посадового окладу окремих працівників Пансіонату, то підпунктом 1 пункту 2.4.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 (далі за текстом - Умови) передбачено, що «Посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3, підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці». Таким чином, зазначена норма Умов чітко визначає, що не всім працівникам проводиться підвищення посадових окладів за роботу у шкідливих і важких умовах праці, а виключно у залежності від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці.
Щодо п.3 вимоги про недостачу тканини рушникової на загальну суму 59429,00, то вона виникла на підставі проведених інвентаризацій та первинних документів, якими встановлено яку тканину і коли отримував заклад і з якої тканини вироблені ті чи інші вироби. Таким чином, недостача тканини рушникової не покривається надлишками інших тканин та виробів з них.
Щодо п.4 вимоги про безпідставне списання картоплі, то ревізією законності списання продуктів харчування встановлено, що на приготування окремих страв з картоплі, проводилось його списання у кількості, що перевищує визначену технологічними картками на приготування цих страв, ствердженими керівником пансіонату. При цьому, вага готової страви не збільшувалась, чим порушено вимоги п.22 Методичних вказівок про порядок обліку продуктів харчування та тари в установах соціального забезпечення Української PCP, затвердженої наказом Міністерства соціального забезпечення Української PCP від 04.11.1987 №158.
Щодо п.7 вимоги про списання паливно-мастильних матеріалів, то під час ревізії встановлено 28 випадків поїздок працівників пансіона ту на спеціальному автотранспорті за межі міста (по області) та за межі області без відповідних наказів на відрядження, в яких була б зазначена мета поїздки, тощо, тобто зв'язок з основною діяльністю установи. При цьому, відповідних пояснень посадових осіб, що використовували ав тотранспорт, щодо мети поїздки яка б була пов'язана з діяльністю пансіонату, надано не було. Враховуючи викладене, поїздки, зазначені в акті, не обумовлені діяльністю пансіонату та витрати на них не мали здійснюватися.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити частково виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1.2.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на I квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 21.02.2013 №109-111 та від 28.02.20132 №2013, виданих виконуючим обов'язки начальником Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, від 18.03.2013 №159, виданого начальником Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату за період з 01.05.2010 по 01.03.2013.
За результатами ревізії складено акт №04-21/06 від 30.04.2013 (том №1, а.с.8-52).
На підставі висновків акту ревізії позивачу було направлено вимогу щодо усунення порушень №25-04-18-14/3977 від 10.06.2013 (том №1, а.с.111-114).
Позивача було зобов'язано вжити заходів щодо виявлених порушень:
пунктом 1 вимоги - опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення, виявлених ревізією порушень, розглянувши питання щодо притягнення до відповідальності осіб винних у їх допущенні, зокрема розглянути питання щодо доцільності перебування на займаних посадах заступника директора ОСОБА_3 та бухгалтера ОСОБА_2, які за відповідними наказами виконували обов'язки відповідно голови та секретаря;
пунктом 2 - за порушення вимог пунктів 2.2.5, 2.4.5, 3.4.7 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519, ст.1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», пункту 2 постанови КМУ від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та пункту 10 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 №16:
пп. 2.1 - зобов'язано відшкодувати збитки у сумі 284356,32 грн., пов'язані із безпідставним нарахуванням заробітної плати у сумі 212437,37 грн. - за рахунок винних осіб, шляхом стягнення збитків та притягнення їх до відповідальності у порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України та Цивільного кодексу України (до повного відшкодування завданих збитків);провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 71918,95 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), або за рахунок винних осіб.
пп.2.2 - забезпечити нарахування та виплату працівникам 5030,55 грн. належної ним заробітної плати.
пунктом 3 - стягнути з осіб, винних у виникненні нестачі, 59429,00 грн., яка виявлена у зв'язку з проведенням інвентаризації виробів з рушникової тканини;
пунктом 4 - відшкодувати збитки, завдані установі на 17399,00 грн., з осіб, винних у їх допущенні, зокрема шляхом притягнення їх до відповідальності у порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України та Цивільного кодексу України (до повного відшкодування завданих збитків), у зв'язку з порушенням вимог пункту 22 Методичних вказівок про порядок обліку продуктів харчування та тари в установах соціального забезпечення Української PCP, затвердженої наказом Міністерства соціального забезпечення Української PCP від 04.11.1987 №158, при приготуванні окремих страв зазначалась кількість картоплі в обсягах, що перевищують визначені технологічними картками, затвердженими директором пансіонату, при цьому, без збільшення ваги готової страви, що призвело до безпідставного списання 7973,00 кг картоплі на загальну суму 17399,00 грн.;
пунктом 7 - відшкодувати завдані збитки у сумі 5451,74 грн. за рахунок осіб, винних у їх допущенні, зокрема шляхом притягнення їх до відповідальності у порядках та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України та Цивільного кодексу України (до повного відшкодування завданих збитків), у зв'язку із встановленням 28 випадків використання спеціального автотранспорту пансіонату 9-ма працівниками для поїздок по області та за її межі, які не були пов'язані з діяльністю установи, на що витрачено 845 л пального на загальну суму 5451,74 грн. Видатки на придбання якого у відповідності до вимог пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторису бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №228, пансіонатом не затверджувались.
Вищевказані вимоги виконані не були.
Згідно Положення про Чернігівський геріатричний пансіонат, затвердженого наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації №38 від 24.05.2002, позивач є стаціонарною соціально-медичною установою для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Підпорядкований Головному управлінню праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (том №1, а.с.62-67).
Відповідно до п. 16 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (далі - Порядку) ревізія проводиться шляхом:
документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності;
фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів.
Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 35 Порядку результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.
Акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Відповідно до п. 45 Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Відповідно до п.46 Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Таким чином, вищезазначені норми свідчать, що в разі виявлення порушень законодавства під час проведення перевірок Державна фінансова інспекція зобов'язана занести їх до акту, а тому позовні вимоги про визнання протиправним дій відповідача щодо включення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату від 30 квітня 2013 року №04-21/06 неправдивих відомостей не підлягають задоволенню, оскільки Державна фінансова інспекція у Чернігівській області діяла відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550.
Щодо пункту 1 вимоги про притягнення до відповідальності винних осіб, то відповідно до п.50 Порядку проведення інспектування Державної фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Під час перевірки позивача були встановлені порушення, які передбачені ч. 1 ст. 164-4 КУпАП. На підставі чого відповідач у межах наданих прав звернувся до Новозаводського районного суду м.Чернігова для забезпечення притягнення заступника директора пансіоната ОСОБА_1 та бухгалтера пансіонату ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановами Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11.07.2013, від 16.07.2013 (том №2, а.с.28-29).
Таким чином, п. 1 вимоги є правомірним, оскільки позивач зобов'язаний вжити заходів у відношенні зазначених осіб для запобігання таких порушень у майбутньому.
Щодо пп. 2.1 п. 2 вимоги про порушення законодавства при встановленні та нарахуванні посадових окладів, тарифних ставок і доплат встановлене наступне.
Згідно з Колективним договором на 2009-2013 роки, укладеним профспілковим комітетом та адміністрацією пансіонату, схваленого загальними зборами колективу 23.04.2009, зареєстрованим Новозаводською районною радою м.Чернігова 04.06.2009 №58/НВ, зі змінами і доповненнями від 04.05.2011, які зареєстровані Новозаводською районною радою м.Чернігова 20.05.2011 №63/НВ, за списками посад з шкідливими та важкими умовами праці, яким проводиться підвищення посадових окладів в розмірі 25%, які є додатками до договору і затверджені директором Чернігівського геріатричного пансіонату А.О.Симоненком та профспілковим комітетом (том №1, а.с.118-121,123-125), підвищення нараховувалось 56 працівникам (том №1, а.с.122), що виконували свої обов'язки згідно посадових інструкцій, затверджених директором Чернігівського геріатричного пансіонату А.О.Симоненком (том №1, а.с.170-200).
Оплата проводилась згідно штатного розпису працівників Чернігівського геріатричного пансіонату з 01.01.2011, затвердженого Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (том №1, а.с.210-217).
Згідно листа від 22.06.2011 №04-26/5255 Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації було зобов'язано керівників інтернатних установ, обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів скасувати з 1 червня 2011 року доплату у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці робітникам, для яких кваліфікаційними характеристиками не передбачено виконання обов'язків з обслуговування хворих (слюсар-сантехнік, столяр, двірник, тощо).
Зазначена вказівка Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації була виконана позивачем з 1 червня 2011 року.
Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Крім того, відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Умови оплати праці працівників установ соціального захисту населення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. N 308/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 р. за N 1209/11489 (із змінами) (далі Умови).
При підвищенні посадових окладів посадові особи позивача керувались п.п.1 п.2.4.5 Умов, відповідно до якого посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3, підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці.
Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці (підпункт 12 пункту 2.4.5 Умов).
Також законною підставою підвищення посадових окладів є Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-ХІІ, статтею 5 якого встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Також суд зазначає, що для притягнення працівника до матеріальної відповідальності необхідно наявність чотирьох юридичних фактів, а саме, порушення працівником трудових обов'язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв'язок між порушенням і шкодою та вина працівника. Відсутність хоча б одного з цих фактів виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності. Працівник не може бути притягнений до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов'язки. Враховуючи, що порушення працівниками трудових обов"язків не було, а тому підстави для покладення на них матеріальної відповідальності - відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності підвищення посадових окладів (тарифних ставок) на 25% працівникам зі шкідливими і важкими умовами праці, тому що воно здійснювалось на підставі законів та відповідних нормативно-правових актів, колективного договору у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів установи, що фінансується з бюджету, а відповідно відсутні підстави для притягнення до матеріальної відповідальності. Виходячи з наведеного, пп.2.1. п.2 вимоги є незаконним і підлягає скасуванню.
Щодо пп.2.2 п.2 вимоги позивач не зазначає підстав його неправомірності, а тому він є законним.
Щодо п.3 вимоги про використання тканини рушникової, придбаної протягом 01.12.2010- 01.11.2011 за договорами, встановлено, що дана тканина була використана для пошиття виробів, а саме: рушників, халатів, пастельної білизни, але при проведенні інвентаризацій пастельної білизни та халатів, станом на 29.03.2013, даних виробів пошитих із рушникової тканини на загальну суму 59429,00, не встановлено.
Згідно інвентаризаційних описів інших необоротних матеріальних активів та запасів від 29.03.2013 та протоколів №2 та №3 інвентаризаційної комісії від 02.04.2013 було встановлено відсутність пастельної білизни та халатів із рушникової тканини , яка була передана сестрі-господарці ОСОБА_5 у кількості 519 одиниць на загальну суму 41883,00 грн. та сестрі-господарці ОСОБА_6 у кількості 244 одиниці на загальну суму 17546,00 грн. (том №1, а.с.130-135,139-140).
Крім цього, інвентаризацією встановлено лишки пастельної білизни та халатів з інших тканин, яка не отримувалась, у кількості 763 одиниці на суму 68841,00 грн., у тому числі: у сестри-господарки ОСОБА_5 у кількості 519 одиниць на загальну суму 50153,00 грн. та у сестри-господарки ОСОБА_6 у кількості 244 одиниці на загальну суму 18688,00 грн.
Пастельна білизна та халати повинні бути виготовлені з рушникової тканини, яка придбавалась позивачем у ФОП ОСОБА_7 та ПП «Торговий дім Текстиль - контракт -Чернігів», згідно договорів про закупівлю товарів від 13.10.2010 №137, від 16.11.2011 №101/11, від 16.11.2011 №67\11, предметом яких є тканина спеціальна. Код по класифікатору 17.20.4(том №1, а.с.242, том №2, а.с.1,3).
Згідно видаткових накладних від 13.12.2010 №РН-0000137, №67, від 16.11.2011 №РН-0000097 позивачем було отримано від постачальників тканину рушникову: у кількості 3780,000 м на суму 50040,12 грн., у кількості 1021,9 м на загальну суму 14000,03 грн., у кількості 3985,400 м на загальну суму 54615,92 грн. відповідно (том №1, а.с.243, том №2, а.с.4,14).
Придбана рушникова тканина та інші товари були відображені в бухгалтерському обліку пансіонату та оприбуткована в комору, що підтверджується реєстром укладених договорів та накопичувальною відомістю по розрахункам з різними установами (том №1, а.с.137-138,том №2, а.с.2).
Згідно накладних (вимог) від 04.02.2011 №020037, від 28.02.2011 №013, від 31.03.2011 №017, від 01.03.2011 №030076, від 03.01.2012 №01006, від 07.02.2012 №02045, від 29.02.2012 №007, від 12.03.2012 №03084, від 31.03.2012 №011, від 02.04.2012 №04117, від 10.05.2012 №05147, від 31.05.2012 №015, від 12.12.2011 №0120365, від 31.12.2011 №050, від 03.01.2012 №01006, від 31.01.2012 №003 та актів для виконання замовлень 01.02.2011, від 01.03.2011, від 03.01.2012, від 01.02.2012, від 01.03.2012, від 05.05.2012, від 01.12.2011, від 03.01.2012 для виробництва пастельної білизни використовувалась рушникова тканина (том №1, а.с.244-249, том №2, а.с.5-13,15-20,84-85,111).
Собівартість виробленої пастельної білизни та халатів була визначена калькуляціями від 31.01.2012, від 31.03.2012, від 31.05.2012, від 31.12.2011, від 29.02.2012, (том №2, а.с.86-88,91-101,110).
Поставка тканини рушникової підтверджується довідкою від 24.04.2013 №04-21/23 про зустрічну звірку в Приватному підприємстві «Торговий дім «Текстиль-контракт-Чернігів» з метою документального підтвердження виду. Обсягу операцій та розрахунків що здійснювались з Чернігівським геріатричним пансіонатом за період з 01.05.2010 по 01.03.2013 (том №2, а.с.116-118).
Таким чином, суд приходить до висновку, що за результатами проведених інвентаризацій встановлено нестачу готових виробів із рушникової тканини, а саме: пастельної білизни та халатів, в кількості 763 одиниці на загальну сум 59429,00 грн. тому п.3 вимоги є законною і обгрунтованим.
Щодо п.4 вимоги про правильність списання продуктів харчування, то під час ревізії було встановлено випадки збільшення (порівняно з затвердженими технологічними картками) норм закладки основного складового продукту страви, вага готової страви не збільшувалась, що є порушенням п.22 Методичних вказівок про порядок обліку продуктів харчування та тари в установах соціального забезпечення Української РСР, затверджених наказом Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 04.11.1987 №158, а саме: на приготування перших страв супів та борщів, за меню - вимогами списувалось картоплі на 9-50 грам на порцію більше, ніж передбачено технологічними картками (том №2, а.с.49-78)
Згідно інвентаризаційного опису інших необоротних матеріальних активів та запасів від 04.03.2013 не встановлено нестачі картоплі (том №1, а.с.146-149).
Як встановлено в судовому засіданні сестра медична з дієтичного харчування щодня при складанні меню - вимог закладку картоплі у перші страви (суп, борщ) здійснювала з урахуванням відсотку відходу картоплі в залежності від сезону згідно з таблицею №32 збірника рецептур страв та кулінарних виробів, який є нормативним виданням для підприємств громадського харчування, а в технологічних картах даний відсоток не був врахований у брутто закладки картоплі на приготування даних страв. Меню - вимога підписувалась у бухгалтера та затверджувалась у директора.
Позивач готував продукцію відповідно до Збірника рецептур страв і кулінарних виробів(том № 1,а.с.234-238). У збірнику рецептур страв про продукцію наводяться такі дані: - найменування компонентів, необхідних для виготовлення страви (сировинний набір); - норма вкладення продуктів вагою брутто (вага необробленої сировини); - норма вкладення продуктів вагою нетто (вага сировини після її механічної і кулінарної обробки);- норма виходу готового виробу в грамах (літрах). Норми маси в рецептурах ґрунтуються на постійних нормах виходу готових виробів (50, 75, 100, 150 г тощо). Залежно від цих норм встановлюють масу нетто і масу брутто продуктів.
Норми вкладення, зазначені в рецептурах, встановлено тільки для основних сортів (кондицій) продуктів. У разі якщо для приготування страв використовують сировину інших кондицій, то норму вкладення продуктів коригують за таблицями, наведеними в Збірнику рецептур страв.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки закладка картоплі у перші страви (суп, борщ) меню-вимоги здійснювалась з урахуванням відсотку відходу картоплі в залежності від сезону згідно з таблицею №32 збірника рецептур страв та кулінарних виробів, а також не встановлено нестачі картоплі у позивача, тому п.4 вимоги підлягає скасуванню.
Щодо п. 7 вимоги про використання спеціального автотранспорту перевіркою встановлено 28 випадків його використання 9-ма працівниками Чернігівського геріатричного пансіонату, шляхом здійснення поїздок за межі міста (по області) та за межі області без відповідних наказів на відрядження працівників, в яких була б зазначена мета поїздки тощо. В поясненнях посадових осіб мета поїздки також не прослідковується.
На підтвердження використання автотранспорту надані вибірково подорожні листи службового легкового автомобіля від 16.11.2012, від 31.12.2010 та відомість використання автотранспорту Чернігівського геріатричного пансіонату за межі міста без наказу керівника (том №1, а.с.150-154).
Відповідно до п.1 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 №59 (далі - Інструкція), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.
Відповідно до п.1 розділу 2 Інструкції, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів, за винятком випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98.
Умови та форма заповнення подорожнього листа передбачена Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року №74 (далі - Інструкції).
Відповідно до п.2.1 Інструкції перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.
Подорожній лист службового автомобіля (надалі - "подорожній лист") оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника. Видача подорожнього листа реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис відповідальної особи.
Відповідно до п.2.2 Інструкції перед видачею водієві подорожнього листа диспетчер (або інша відповідальна особа перевізника) заповнює його таким чином:
- на лицьовому боці у верхньому лівому куті ставить штамп перевізника, записує номер подорожнього листа і дату його видачі (число, місяць, рік), які повинні відповідати номеру та даті реєстрації подорожнього листа у диспетчерському журналі, найменування та код режиму роботи водія, згідно з яким нараховується заробітна плата (робота у буденні дні, відрядження, робота у вихідні дні і т. д.), вказує марку, державний та гаражний номери автомобіля, прізвище, ініціали, номер посвідчення і табельний номер водія, який одержує подорожній лист, а також номер колони та бригади, до складу яких належать автомобіль і водій;
- на підставі умов договору (заявки) замовника або завдання керівництва підприємства (установи) у графі 1 розділу I "Завдання водієві" записує найменування і адресу замовника, до якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання або прізвище, ініціали та посаду відповідальної особи підприємства (установи) у розпорядження якого надається автомобіль; у графі 2 - час прибуття автомобіля до замовника, у графі 3 - час вибуття відповідно до заявки чи графіка роботи (год., хв.) або відповідно до моменту початку та кінця обслуговування посадової особи. Право зміни завдання має тільки перевізник, у виняткових випадках - замовник з відповідним записом у рядку "Особливі відмітки" на зворотному боці подорожнього листа;
- у рядку 11 розділу III "Рух пального" диспетчер робить запис про залишок пального за даними попереднього подорожнього листа;
- у рядку "Посвідчення водія перевірив, завдання видав" підписом стверджує достовірність заповнених ним реквізитів подорожнього листа та наявність у водія його посвідчення.
Відповідно до п.2.4 Інструкції після виконання завдання відповідальна особа, в чиє розпорядження було надано автомобіль, у відповідному рядку на зворотному боці подорожнього листа підписом і штампом стверджує виконання обслуговування.
Оформлений подорожній лист передається диспетчеру або іншій відповідальній особі для подальших розрахунків транспортної роботи, вартості послуг і заробітної плати водієві.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» від 04.06.2003 №848 (далі - Постанова) встановлено, що: обслуговування легковими автомобілями посадових осіб установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів (далі - установи), здійснюється в межах установлених лімітів та асигнувань, передбачених у їх кошторисах; легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб. Після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування; користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, а також відрядження на легковому автомобілі за межі області, Автономної Республіки Крим на відстань, що перевищує 200 кілометрів, здійснюються лише з дозволу керівника установи.
Відповідно до п.2 Постанови постановлено керівникам органів виконавчої влади вжити заходів до: впорядкування використання легкових автомобілів, що обслуговують ці органи та підпорядковані їм установи, зокрема шляхом запровадження транспортного обслуговування посадових осіб за викликом; затвердження керівниками установ порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб, розробленого виходячи із специфіки діяльності та вимог, що передбачені цією постановою.
Суд погоджується з доводами представника позивача, що керівником правомірно не видавались накази на відрядження, оскільки кошторисом на були передбачені ці видатки.
Згідно з п. 5 Порядку скла дання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, за твердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, установи мають право брати бюджетні зобов'язання і витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціаль ного фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також у межах, установлених затвер дженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.
Представник позивача зазначає, що зазначені вище поїздки працівників пансіонату, у тому числі і директором пансіонату здійснювались для вирішення «виробничих питань».
В подорожніх листах, які були включені відповідачем до відомості використання автотранспорту та вибірково надані до матеріалів справи, в порушення вимог Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи не зазначено найменування і адресу замовника, до якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання або прізвище, ініціали та посаду відповідальної особи підприємства (установи) у розпорядження якого надається автомобіль; час прибуття автомобіля до замовника, час вибуття відповідно до заявки чи графіка роботи (год., хв.) або відповідно до моменту початку та кінця обслуговування посадової особи (том № 1, а.с.150-155).
Однак посадова особа повинна надати документи, що підтверджують зв'язок поїздки з її службовою діяльністю. Тому з метою врегулювання таких питань керівни ком установи затверджується порядок використання легкових автомобілів для поїздок, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб, розроблений з урахуванням специфіки діяль ності установи та вимог постанови № 848.
Оскільки в судовому засіданні не було підтверджено ви користання службових автомобілів за при значенням, тобто для поїздок, пов'язаних зі службовою діяльністю, то п.7 вимоги є законним.
Повноваження контрольно-ревізійної служби визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".
Статтею 2 Закону визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Статтею 12 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» визначено службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 19 Конституції України, ст.ст.71, 72 КАС України, суд вважає незаконними п.п. 2.1 п.2 та п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977 і тому вони підлягають скасуванню. У частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо включення до акту ревізії неправдивих відомостей, а також визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2.2, 3, 7 - необхідно відмовити.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати пп.2.1 п.2 та п.4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 10 червня 2013 року №25-04-18-14/3977.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна
Судове рішення № 32794474, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 05.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/2626/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: