Рішення № 32794257, 30.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10739/13 30.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокман Констракшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБУД ЕНЕРГО СЕРВІС"

про стягнення 68 713,76 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Полтавець В.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стокман Констракшн" (далі-позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБУД ЕНЕРГО СЕРВІС" (далі-відповідач) про припинення дії договору субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р. та стягнення з відповідача авансового платежу у сумі 68 713,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання підрядних робіт згідно з договором субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

У процесі провадження у справі представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить розірвати договір субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р. та стягнути з відповідача 68 713,76 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично доповнює підстави позову, вказані у позові новими підставами, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.06.2013 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 37, літ. А.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою «вибув».

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.07.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стокман Констракшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енерго Сервіс" укладено договір субпідряду №СП-232, умовами якого передбачено, що відповідач за договором субпідряду зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності завдання позивача, умов цього договору і діючих будівельних норм і правил та в обумовлений договором строк виконати обстеження та прочистку дренажних трубопроводів і колодязів в осях К1/8-27, 27/Л1-Р, Р/27-33 на об'єкті згідно із додатком №1 до цього договору. Позивач зобов'язується у відповідності до умов договору надати відповідачу будівельний майданчик, передати йому договірну документацію, прийняти належним чином виконані роботи, а також оплачувати роботи на умовах та в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п. 4.1. договору договірна ціна робіт є твердою та визначена у додатку №1 до даного договору, який є невід'ємною його частиною та окремо від нього не розглядається.

Згідно п. 4.2. договору договірна ціна робіт складає 98 162,52 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 16 360,42 грн.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що строк виконання робіт за даним договором становить 14 робочих днів з дня початку виконання робіт.

Пунктом 5.2. договору визначено, що днем початку виконання вважається дата перерахування авансу згідно п. 6.2. договору, який повинен бути сплачений протягом 5 робочих днів після підписання даного договору.

Відповідно до п. 6.2. договору перед початком виконання робіт позивач перераховує авансовий платіж в розмірі 70% від договірної ціни робіт, вказаної в п. 4.2. договору, що становить 68 713,76 грн.

Згідно п. 6.3. договору після завершення виконання робіт відповідач готує два примірники актів виконаних робіт та відповідних довідок про вартість робіт, підписує та скріплює своєю печаткою документи і надсилає їх позивачу.

Пунктом 7.1.2. договору визначено обов'язок відповідача передавати позивачу виконані роботи у порядку та в строки згідно з умовами цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 14.11.2012 р. на виконання умов договору субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р. було перераховано відповідачеві 68 713,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №259 від 14.11.2012 р. (наявне в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором, замовлених робіт не виконав, перерахованих грошових коштів в розмірі 68 713,76 грн. не повернув. Крім того, позивач просить суд розірвати договір субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р. на підставі п. 2 ст. 849 ЦК України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р. позивачем 14.11.2012 р. було перераховано відповідачеві авансовий платіж в розмірі 68 713,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №259 від 14.11.2012 р.

Тому, з моменту отримання вказаних коштів, з 14.11.2012 р., відповідач був зобов'язаний розпочати виконання робіт та завершити їх протягом 14 робочих днів, тобто до 04.12.2012 р.

Матеріалами справи також підтверджується, що передбачених договором робіт та у вказані строки відповідач не виконав, доказів належного виконання суду не надав.

Позивачем було направлено відповідачеві претензію №486/03 від 26.03.2013 р. в якій позивач відмовився від договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та вимагав протягом 7 днів повернути суму перерахованих авансових коштів у сумі 68 713,76 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Проте, відповідач жодної відповіді на фактичну відмову від договору не надав та перераховані авансові кошти в сумі 68 713,76 грн. позивачеві не повернув.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки законодавством передбачено право підрядника відмовлятися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, оскільки передбачені спірним договором роботи відповідачем не виконані, доказів протилежного суду не надано, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про розірвання договору субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 68 713,76 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Розірвання договору субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р. і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, кошти в розмірі 68 713,76 грн. позивачем перераховувались відповідачу на підставі договору субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р., який, в свою чергу, припинив дію.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 68 713,76 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, під час судового розгляду буду встановлено, що позивачем було недоплачено судовий збір в необхідному розмірі за заявлену вимогу немайнового характеру (ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати - 1 147, 00 грн.).

Відповідно до п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: - зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); - у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, стягнути суму недоплаченого судового збору в розмірі 1 147,00 грн. з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокман Констракшн" задовольнити.

2. Розірвати договір субпідряду №СП-232 від 29.10.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стокман Констракшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енерго Сервіс".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБУД ЕНЕРГО СЕРВІС" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 37, літ. А, ідентифікаційний код - 35363871) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокман Констракшн" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94, ідентифікаційний код - 37200214) 68 713 (шістдесят вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 76 коп. - авансового платежу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБУД ЕНЕРГО СЕРВІС" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 37, літ. А, ідентифікаційний код - 35363871) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.