Рішення № 32794232, 29.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11303/13 29.07.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна"до про Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" відшкодування шкоди в порядку регресу 11 195,54 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Пахлов Т.П. - предст. за довір. (був присутн. в с.з. 08.07.2013) ;

від відповідача: Богдан Н.О. - предст. за довір.;

Рішення прийняте 29.07.2013 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 08.07.2013 до 29.07.2013.

У судовому засіданні 29.07.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 195,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 195, 54 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2013 порушено провадження у справі №910/11303/13, розгляд справи призначено на 08.07.2013.

02.07.2013 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України, на виконання ухвали про порушення провадження у справі, надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних щодо страхового полісу Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" № АВ/780188.

У відзиві на позов відповідач визнав суму позовних вимог у розмірі 10 091,18 грн., в іншій частині вимог відповідач заперечив з тих підстав, що страхове відшкодування позивачем здійснено не на підставі звіту про вартість матеріального збитку №2452/2422 від 22.05.2012, а на підставі інших документів, зокрема рахунку-фактури № Я-00002646 від 21.08.2012.

У судовому засіданні 08.07.2013, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 29.07.2013.

В судовому засіданні 29.07.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

18.11.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" (далі - позивач, страховик) та Публічним акціонерним товариством "Оболонь" (далі - страхувальник) укладений Договір страхування автотранспорту сертифікат № CAS0014275 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль "Peugeot" державний номер АА 4667 КН.

10.08.2012 о 20 год. 30 хв. на дорозі М-05 Київ-Одеса сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Peugeot" державний номер АА 4667 КН під керуванням Колесника А.А. та автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АА 6973 КХ під керуванням Альошина В.С.

15.08.2012 ПАТ "Оболонь" звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту № 7438 від 15.08.2012 матеріальний збиток завданий автомобілю "Peugeot" державний номер АА 4667 КН становить 11 691,18 грн. та згідно калькуляції доданої до вказаного звіту, та рахунку-фактури №Я-00002646 від 21.08.2012 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 12 784,19 грн.

Відповідно до заяви страхувальника, на підставі страхового акту №1500007802 від 15.10.2012, позивач виплатив ФОП Ярошенко О.А. страхове відшкодування у розмірі 11 195,54 грн. (12 795,54 грн. вартість відновлювального ремонту - 1 600,00 франшиза), що підтверджується платіжним дорученням № 1000019512 від 16.10.2012.

Частиною 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 979 Цивільного кодексу України та стаття 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 14.09.2012 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.08.2012 о 20 год. 30 хв. на дорозі М-05 Київ-Одеса, визнано водія транспортного засобу "Chevrolet Aveo", державний номер АА 6973 КХ Альошина В.С. та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АА 6973 КХ майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі була застрахована у Публічному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія «Гарант-Авто" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/780188) з терміном дії до 15.12.2012, з франшизою у розмірі 0,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки страхувальнику "Peugeot" державний номер АА 4667 КН, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №АВ/780188), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору № CAS0014275, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вимогами ст. 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача, що розмір матеріального збитку при настанні страхового випадку підтверджується звітом (актом) про оцінку майна, а рахунок-фактура, на яку посилається позивач у позові, не може бути належним доказом з визначення розміру матеріального збитку.

Рахунок-фактура №Я-00002646 від 21.08.2012 є доказом фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Крім того, слід зазначити, що зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, з огляду на те, що відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз"яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 11 195,54 грн., яка залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином, позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 195,54 грн.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 169, код 25395057) 11 195,54 грн. (одинадцять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 54 коп.) - страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 02.08.2013.

Суддя М.Є. Літвінова