Рішення № 32794229, 29.07.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 рокуСправа № 912/903/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/903/13

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 585 897,93 грн.

Представники :

від позивача - Ткаченко Р.Ю., довіреність № 258/10 від 14.12.12 р.;

від відповідача - участі не брали.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь позивача пені в розмірі 361 058,09 грн. та трьох відсотків річних в сумі 224 839,84 грн.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 08/11-ТЕ від 31.12.10 р.

У судовому засіданні 29.07.13 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого не визнає позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на стовідсоткове погашення основної заборгованості за договором. Відповідач, зокрема, вказує, що прострочення виконання зобов'язання зумовлене винятковими обставинами, зокрема, несвоєчасним отриманням субвенцій з державного бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах. Незначність прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам понесених позивачем збитків, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості є, на думку відповідача, підставами для відмови позивачу у позові (а.с. 44-46).

У судовому засіданні 29.07.13 р. представник відповідача участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується підписом повноважного представника комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на судовому повідомленні про наступне засідання від 18.07.13 р. (а.с. 75).

Разом з цим, відповідачем на адресу суду надіслано письмове клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та дату, мотивоване неможливістю явки повноважного представника, у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці (а.с. 76).

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання з огляду на наступне.

Ухвалами господарського суду від 19.06.13 р. про порушення провадження у справі та від 18.07.13 р. про відкладення розгляду справи явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась. Крім того, зазначеними процесуальними документами встановлено розумний та достатній строк для подання сторонами своїх доводів або заперечень.

Слід зазначити, що відповідач скористався своїм правом, надавши до суду письмовий відзив на позов та додані до нього документи на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, участь в господарських засіданнях належить до прав сторони та не є її обов'язком.

Згідно п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Оскільки неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі повноважного представника комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані сторонами докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

31.12.10 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - Покупець) укладено договір № 08/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - Договір, а.с.10 - 14).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору (п. 1.1. Договору).

У п. 1.2. Договору сторонами передбачено, що Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 20900 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 4680 тис. куб.м., лютий - 4290 тис. куб. м., березень - 3200 тис. куб. м., квітень - 620 тис. куб. м., жовтень - 860 тис. куб.м., листопад - 2730 тис. куб.м., грудень - 4520 тис. куб. м., разом - 20900 тис. куб.м.

Ціну газу сторони погодили у розділі 3 Договору.

Так, відповідно до п. 3.1. Договору, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2% та ПДВ - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. Всього до оплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 22 801 900,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 27 362 280,00 грн.

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводяться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Також сторони в п. 4.3 Договору домовилися, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу. За наявності заборгованості за цим Договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

В п.п. 5.1., 5.2. Договору сторони домовились про строк поставки газу - з 01.01.11 р. по 31.12.11 р. включно, а також про місце поставки газу - Постачальник передає газ Покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Покупця або за відсутності їх у Покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства.

Цей Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (5 робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.11 р. і діє у частині поставки газу до 31.12.11 р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Договір підписаний повноважними представниками Постачальника та Покупця, скріплений круглими печатками позивача та відповідача

Постачальником та Покупцем підписано Додаток № 1 до Договору, що визначає умови поставки і обліку газу та інші права та обов'язки сторін, а також порядок приймання-передачі газу (а.с. 15- 17).

28.01.11 р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої викладено у новій редакції назву Договору та назву Додатку № 1 до Договору; п. 1.3. Договору виключено; викладено п. 3.1.1. Договору у наступній редакції : "3.1.1. Загальна вартість цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу".

Також в новій редакції викладено п. 3.2. та п. 10.1. Договору:

" 3.2. Сторони домовились, що ціна за 1000,0 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

10.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.11 р. і діє до 31.12.11 р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення" (а.с. 18).

Шляхом підписання Додаткової угоди № 2 від 31.03.11 р. та Додаткової угоди № 3 від 01.07.11 р. до Договору сторонами погоджено нові редакції п. 3.1. Договору, що вступили в дію з 01.04.11 р. та з 01.07.11 р. відповідно (а.с. 19-20).

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 03.10.11 р., Договір вважається припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.11 р. (а.с. 21).

Вказані Додаткові угоди до Договору є невід'ємними частинами Договору, підписані представниками сторін та скріплені круглими печатками підприємств.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, за змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: акту приймання-передачі природного газу від 31.01.11 р. на суму 4 586 489,91 грн., акту приймання-передачі природного газу від 28.02.11 р. на суму 4 461 388,00 грн., акту приймання-передачі природного газу від 31.03.11 р. на суму 3 214 881,76 грн. та акту приймання-передачі природного газу від 30.04.11 р. на суму 786 085,57 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передавши відповідачу за період з січня 2011 по квітень 2011 року газ на загальну суму 4 491 994,67 грн. (а.с. 22- 25).

Відповідач розрахувався за спожитий природний газ в повному обсязі, що вбачається з розрахунку боргу Покупця за Договором, а також виписок з рахунку № 37121008004035 за 01.10.12 р. та за 27.12.12 р. (а.с. 26 - 31).

Крім того, позивачем надано до суду довідку щодо стану заборгованості відповідача за Договором, зі змісту якої вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором станом на 31.05.13 р. складає 00,00 грн. (а.с. 32).

Разом з цим, розрахунки здійснювались Покупцем з порушенням строків, встановлених Договором (а.с. 26-29).

Зважаючи на викладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 361 058,09 грн. та три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 224 839,84 грн.

Відповідач не визнає вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до письмового відзиву на позов, відповідач не заперечує факту несвоєчасної сплати основної заборгованості за Договором, пояснюючи прострочення виконання зобов'язання різницею в тарифах на послуги теплопостачання та несвоєчасністю отримання субвенцій з державного бюджету для погашення такої різниці. Також причиною неналежного виконання зобов'язання є скрутний майновий стан підприємства, що Покупець підтверджує довідкою про надходження та використання коштів за 2012 та 2013 роки, довідкою про заборгованість за податковими зобов'язаннями (а.с.53 - 54).

Водночас, Покупець заявляє, що відповідачем не було спричинено Постачальнику будь яких збитків та наголошує на незначності прострочення у виконанні зобов'язання та негайному добровільному усуненні порушення та його наслідків.

Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відповідач вказує на те, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько- правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Так, затримку субвенцій з державного бюджету відповідач вважає саме юридичною форс-мажорною обставиною.

В порядку п. 8.2. Договору відповідачем було попереджено позивача про неможливість виконання зобов'язання за Договором унаслідок непереборної сили, про що, як стверджує відповідач, свідчить листування між підприємствами.

На думку відповідача, обставини, вказані ним у письмовому відзиві є виключними, що є підставою для скасування пені та 3% річних.

Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, господарський суд дійшов наступних висновків.

Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Пунктом 7.3.1. Договору визначено, що у разі порушення Покупцем умов п. 4.1. цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поданий позивачем розрахунок пені в сумі 361 058,09 грн. та 3% річних в сумі 224 839,84 грн. є обґрунтованим та відповідає умовам Договору, чинному законодавству та фактичним обставинам справи (а.с. 4-5).

Поряд з цим, всупереч вимог ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження його доводів щодо вжиття ним усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а також дії непереборної сили (форс-мажорних обставин) за даних умов здійснення господарської діяльності.

Варто відзначити, що перелік форс-мажорних обставин може бути наведений як у законі, так і встановлений сторонами в договорі.

Пунктом 8.1. Договору чітко визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Таким чином, укладеним між сторонами Договором не передбачено жодну із названих відповідачем обставин як підставу звільнення від відповідальності за неналежне виконання взятого на себе зобов'язання.

До того ж, відповідачем нормативно необґрунтовано твердження, що наведені, у відзиві на позов, обставини є підставою для скасування пені та 3% річних.

Доказів сплати пені в сумі 361 058,09 грн. та 3% річних в сумі 224 839,84 грн. відповідачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, б. 32А, код ЄДРПОУ 00185330) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. № 26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованість в сумі 585 897,93 грн., з яких: 361 058, 09 грн. - пеня, 224 839,84 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копії рішення направити відповідачу за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32А.

Повне рішення складено 05.08.2013 року.

Суддя Л. С. Коротченко