Рішення № 32794202, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11153/13 16.07.13

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Військової частини А 0799

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кравченко Т.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Крикун-Труш К.А. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 16 липня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

11 червня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Київський метрополітен» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 12-319-НЮ від 07.06.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Військової частини А 0799 (відповідач) про стягнення заборгованості за договором на зовнішнє обслуговування кабелів № 20Е12 від 30 травня 2012 року в сумі 23 837,18 грн. з них основного боргу - 23 091,60 грн. (двадцять три тисячі дев'яносто одну гривню 60 копійок), пені - 459,78 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 78 копійок) та 3% річних - 285,80 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 80 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, не здійснив оплату послуг наданих йому позивачем, як Виконавцем, за договором на зовнішнє обслуговування кабелів № 20Е12 від 30 травня 2012 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 16.07.2013р. в судовому засіданні подав до суду заяву № 12/01-409 від 15.07.2013р. «Про зміну позовних вимог» в якій Комунальне підприємство «Київський метрополітен» уточнило /зменшило/ свої позовні вимоги просить суд стягнути з Військової частини А 0799 заборгованості за договором на зовнішнє обслуговування кабелів № 20Е12 від 30 травня 2012 року в сумі 745,58 грн. з них: пені - 459,78 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 78 копійок) та 3% річних - 285,80 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 80 копійок).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2012 року між позивачем (надалі - Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір на зовнішнє обслуговування кабелів № 20Е12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зовнішнє експлуатаційне обслуговування кабеля марки ТБГ, ТЗБГ загальною довжиною 6 480 м, що проходить транзитом в тунелях метрополітену.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 23 091,60 грн., однак, Замовник послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 23 091,60 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зверну увагу суду на ту обставину, що сума в розмірі 23 091,60 грн. була сплачена Замовником на користь Виконавця.

Окрім того, відповідач заперечив проти задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій та зауважив на обставинах скрутного фінансового становища військової частини, як державної організації.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 30 травня 2012 року між сторонами укладено договір на зовнішнє обслуговування кабелів № 20Е12 відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зовнішнє експлуатаційне обслуговування кабеля марки ТБГ, ТЗБГ загальною довжиною 6 480 м, що проходить транзитом в тунелях метрополітену.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2, 3.3. Договору послуг вартість зовнішнього обслуговування кабеля Замовника, який проходить транзитом в тунелях метрополітену, згідно прикладеної до договору калькуляції (додаток № 1 до Договору який є його невід'ємною частиною) становить: 19 243,01 грн., крім того ПДВ 3 848,60 грн. Всього 23091,61 грн., (двадцять три тисячі дев'яносто одна грн. 61 коп.) на рік. Сума щомісячної оплати за договором складає 1 603,58 грн. , крім того ПДВ - 320,72 грн. Всього 1 924,30 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять чотири грн. 30 коп.) Оплата за обслуговування проводиться щомісячно згідно п. 3.2. шляхом перерахування 100% передоплати на рахунок Виконавця до 10 числа поточного місяця згідно наданого Виконавцем рахунку.

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, що вартість наданих Виконавцем послуг, і саме в розмірі 23 091,60 грн., у передбаченому Договором порядку та строки, Замовник щомісячно не здійснював.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, в червні 2013 року відповідач перерахував на користь позивача 23 091,60 грн. за послуги по Договору, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення однією із сторін зобов'язань за договором винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні збитки, викликані таким порушенням, в порядку передбаченому чинним законодавством.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з Замовника на користь Виконавця підлягає 285,80 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення 459,78 грн. пені.

Пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що приймаючи рішення господарський суд має право, в тому числі, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положеннями статті 233 Господарського кодексу України передбачено,що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу суду на той факт, що підстави порушення зобов'язання за Договором пов'язані з відмовою здійснити переведення органами Державної казначейської служби України коштів на рахунок позивача.

Дослідивши матеріали справи в цілому, зважаючи на факт виконання відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати заборгованості в добровільному порядку, суд дійшов висновку про винятковість випадку порушення зобов'язання з вини Військової частини А 0799.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень в заяві № 12/01-409 від 15.07.2013р. «Про зміну позовних вимог», підлягають частковому задоволенню про стягнення 285,80 грн. 3% річних.

Щодо господарських витрат у справі № 910/11153/13.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 745,58 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 659,47 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 0799 (ідентифікаційний код 08228777, адреса: 03049, м. Київ, вул. Юліуса Фучика, 5-а, п/р 35218006001048 УДК України в Київській обл. та м. Києва, МФО 821018), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (ідентифікаційний код 03328913, адреса: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35, п/р 2600000990432 у ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 285,80 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 80 копійок) та судові витрати - 659,47 грн. (шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 47 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.07.2013р.

Суддя О.В. Котков