Рішення № 32793140, 17.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12145/13-ц

Провадження №2/761/5417/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

в травні 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 1 вересня 2011 року по вул. Боженка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, власником якого є ТОВ «Емвей Україна» та автомобіля «Мазда Xedos 6», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, власником якого є позивачка. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілю «Мазда Xedos 6», державний номер НОМЕР_2, заподіяного механічні пошкодження. Оскільки відповідальність заподіювача шкоди застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс», позивачем до страхової компанії було подано заяву про отримання страхового відшкодування, проте відповідачем на адресу позивача жодних відповідей направлено не було, вважає, що таким чином порушує її права на отримання страхового відшкодування заподіяного внаслідок ДТП. Просила суд стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 40475,84 грн., пеню в розмірі 6273,76 грн., суму упущеної вигоди в розмірі 9766,88 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 40475,84 грн., не визнав відшкодування пені в розмірі 6273,76 грн. та просив в цій частині застосувати позовну давність так як така розрахована у проміжок часу 366 днів, в той час як календарний рік становить 365 грн. В частині упущеної вигоди вимоги також не визнав, оскільки позивач не надав доказів, що він розмістив би зазначені у позові кошти на депозитний рахунок і отримав прибуток. Крім цього, страхове відшкодування має адресний характер і виплачується для відновлення пошкодженого майна, а не для отримання прибутку за допомогою інших фінансових інститутів.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, які виникли між позивачкою та ПрАТ «Європейський страховий альянс» регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Перевіряючи обставини у справі, судом встановлено, що 1 вересня 2011 року по вул. Боженка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, власником якого є ТОВ «Емвей Україна» та автомобіля «Мазда Xedos 6 », державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, власником якого є позивачка ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та є страховим випадком.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва №3-8049/12 від 19 вересня 2011 року винним у скоєнні ДТП визнано водія ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП України.(а.с.9).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, є ТОВ «Емвей Україна».

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Емвей Україна» була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/2377214 від 27 листопада 2010 року.

02.09.2011 р. представник позивачки ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Однак станом на день подачі позову до суду відповідач страхове відшкодування не виплатив.

Згідно Звіту № Ч-246 з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу після ДТП, відповідно до якого ринкова вартість пошкодженого КЗ до ДТП становить 67352,91 грн., та працездатні залишки які становлять 26877,07 грн. Оскільки погодження про визнання позивачем транспортного засобу фізично знищеним не було здійснено відповідачем, то відповідно до положень п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, сума що підлягає сплаті відповідачем становить 40475,84 грн. = 67352,07 (вартість ТЗ до ДТП) - 26877,07 грн.(працездатні залишки ТЗ).

У судовому засіданні представник відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 40475,84 грн. визнав, тому відповідно до положень ч.1 ст. 60 ЦПК України дані обставин доказуванню не підлягають.

Стосовно нарахування та стягнення пені за порушення строків виплати страхового відшкодування, то вимоги в цій частині підлягаю задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п.п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно п.п. 37.2 ст.37Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент ДТП), за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБ України особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що оскільки з вини відповідача не було виплачено страхове відшкодування позивачці, а тому з урахуванням ст. 258 ЦК України з відповідача підлягає до стягнення пеня на користь позивача за період з 30.04.2012 року по 29.04.2013 року (день підписання позовної заяви до суду) в розмірі 6054, 79 грн. = (40475,84 х0,075х 2/365).

Щодо вимог позивача про стягнення на її користь упущеної вигоди слід зазначити наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що час протягом якого відповідач користувався його грошима є упущеною вигодою.

Разом з тим, суд не може погодитись з таким обґрунтуванням позивача зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, упущена вигода полягає не в тому, що міг одержати відповідач, а в тому, що міг би одержати позивач, якщо б його право не було б порушено.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Процесуальними нормами передбачено як право на участь у дослідженні доказів, так і обов'язок із доказування обставин при невизнанні їх сторонами. При цьому суд безпосередньо не повинен брати участь у зборі доказового матеріалу.

Позивач в порядку ст. 60 ЦПК України не надав доказів того, що він розмістив би зазначені у позові кошти на депозитний рахунок і отримав би з цього прибуток.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 9766,88 грн. до задоволення не підлягають.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., то в їх задоволенні слід відмовити зважаючи на наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за заподіяну шкоду.

З постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2011 року вбачається, що при ДТП відбулось механічне пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, оскільки позивач не зазнав тілесних ушкоджень при ДТП, а тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 40475,84 грн., пеню в розмірі 6054, 79 грн. та понесені судові витрати.

Відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 465,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 998, 526 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 224-226, 88 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (ЄДРПОУ 19411125) на користь ОСОБА_1 (і/н НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 40475,84 грн., пеню в розмірі 6054,79 грн., судовий збір в розмірі 465,30 грн., а всього 46995 (сорок шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) 93 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: