Постанова № 32792251, 30.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"30" липня 2013 р. № 820/388/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 2096 від 15.10.2008р.),

представника відповідача - Батальйону патрульної служби з обслуговування метрополітену Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області - Соляник І.В. (довіреність б/н від 03.07.2013р.),

представника відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області- Тищенко В.В. ( довіреність №90/1540 від 18.03.2013р.),

представника третьої особи - Соляник І.В. (довіреність №30/3 від 01.01.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Батальйону патрульної служби з обслуговування метрополітену Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу та поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд :

- скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №86 о/с від 09.06.10 р. про звільнення ОСОБА_3;

- поновити ОСОБА_3 на посаді командира взводу батальйону ПС по обслуговуванню Харківського метрополітену ХМУ ГУМВСУ в Харківській області;

- зобов"язати управління ГУМВСУ в Харківській області виплатити ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 09.06.10 р. по теперішній час.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року (а.с.19 т.І) зазначену позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду .

Не погоджуючись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2011р. (а.с.45 т.І) апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв»язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 р. та з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2011р. позивач подав касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2012 р. касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2011р. залишено без змін (а.с.210 т.І).

Позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2010р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2010р. скасовано, а справу направлено для вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с.155-156 т.І).

З підстав того, що аналогічний позов (між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав) залишено без розгляду у зв"язку з пропуском строків звернення до суду відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі №2а-2350/11/2070, яка набрала законної сили та є чинною , ухвалою суду від 07.02.2013 року було відмовлено у відкритті провадження у справі (а.с.216-218 т.І).

Не погоджуючись з ухвалою суду від 07.02.2013 року позивачем було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року апеляційну скаргу позивача -задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 про відмову у відкритті провадження у справі - скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі(а.с.240-241 т.І).

Згідно ч. 2 ст. КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року відкрито провадження у справі .

Позивач подав до Харківського окружного адміністративного суду уточнені позовні вимоги від 20.06.2013 р. (з урахуванням уточнень від 04.07.2013р., 15.07.2013р., 18.07.2013р.) , які прийняті судом до розгляду та згідно яких позивач просить суд :

- визнати дії відповідачів такими , що не відповідають закону-незаконними;

- визнати дії в застосуванні наказу №81 (16.03.2007р.) щодо вимог п.п. 3.17 та п. 3.18 , вимог п.п. 2.1; 2.5; 2.9 ПДР України -незаконними через неправильне використання наказу №81 (16.03.2007р.) до спірних правовідносин та скасувати застосування наказу №81 (16.03.2007р.) за зазначеними пунктами ПДР щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ та визнати незаконним службове розслідування щодо звільнення позивача;

- визнати накази № 358 від 01.06.2010 р. та №86 о/с від 09.06.10 р. та застосування наказу №81 від 16.03.2007 року -незаконними;

- скасувати накази №86 о/с від 09.06.10 р. та № 358 від 01.06.2010 р. та застосування наказу №81 від 16.03.2007 року у наказі №358 від 01.06.2010р. про звільнення ОСОБА_3;

- поновити ОСОБА_3 на посаді командира взводу батальйону ПС по обслуговуванню Харківського метрополітену ХМУ ГУМВСУ в Харківській області чи запропонувати рівноцінну або вищу посаду;

- стягнути з відповідачів заборгованість суми - середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 09.06.10 р. по теперішній час з урахуванням законодавчого підвищення за весь період.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що його було неправомірно звільнено з органів внутрішніх справ України, оскільки при прийнятті відносно нього наказу № 358 від 01.06.2010 р. позивач перебував на лікарняному, та оскільки підстави, згідно яких було звільнено позивача: керування автомобілем в стані алкогольного сп"яніння та без документів, були вчинені позивачем не при виконанні службових зобов"язань , а у вільний від служби час. Також позивач зазначив, що постановою Київського районного суду м.Харкова позивача було звільнено від адміністративної відповідальності .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов .

Представник відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову тим, що спірні накази прийняті на підставі норм діючого законодавства, в межах повноважень та через те, що позивачем було порушено вимоги п.п. 3.17 та п. 3.18 наказу МВС №81 від 16.03.2007р., п.п. 2.1; 2.5; 2.9 ПДР України, що підтверджено матеріалами службового розслідування, висновком медичного огляду, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про адміністративне правопорушення та не спростовано рішенням районного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року замінено відповідача - Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, на належного відповідача - Батальйон патрульної служби з обслуговування метрополітену Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року залучено в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів - Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Представник відповідача - Батальйону патрульної служби з обслуговування метрополітену Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та представник третьої особи, у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування представника відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності , судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 19.02.2003р. до 09.06.2010р. проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою від 09.06.2010р. , виданою Заступником начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області та копією трудової книжки (а.с.13-15 т. ІІІ).

01.06.2010 року начальником ГУ МВС України в Харківській області було видано наказ № 358 , згідно якого за порушення службової дисципліни, яке виразилось в порушенні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, у частині дотримання законодавства , неухильного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, виявлення поваги до колег по службі та інших громадян , вимог п.п. 3.17, 3.18 наказу МВС України від 16.03.2007 № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу", вимог п.п.2.1,2.5, 2.9 Правил дорожнього руху України , що виразилось у керуванні автомобілем "Форд Сіера", держномер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп"яніння та без посвідчення на право керування транспортним засобом категорії "В" і талону попередження до нього , свідоцтва про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасового реєстраційного талону, командира взводу батальйону ПС ( з обслуговування метрополітену) ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ України (а.с.147 т. І, а.с.96 т.ІІ).

Наказом ГУ МВС України в Харківській області № 86 о/с від 09.06.2010 року, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних сил за ст. 64 п. "Є" /за порушення дисципліни/старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 командира взводу роти батальйону ПС ( з обслуговування метрополітену) ХМУ ГУ МВС України в Харківській області звільнено з органів внутрішніх справ України з 09.06.2010 року по особовому складу. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 08 рок, 08 міс, 25 дн., у пільговому обчисленні - 09 рок, 08 міс, 16 дн.

Під час судових засідань судом встановлено, що розписка від 24.06.2010р. про отримання ОСОБА_3 довідки на військового зобов"язаного, довідку замість трудової книжки , обхідний лист та припис на посвідченні військового РВК могла бути написана не позивачем, але на ній міститься підпис позивача , що не заперечується сторонами у справі.

Суд зазначає, що до матеріалів справи надано копію наказу № 358 від 01.06.2010 р., на якому міститься підпис позивача про його отримання, але дата отримання відсутня.

Також на ім"я позивача ГУМВС України в Харківській області було направлено лист від 09.06.2010р. №40/1179 , яким повідомлено позивача про те, що наказом №86 о/с від 09.06.2010р. його звільнено з органів внутрішніх справ з 09.06.2010р., у зв"язку з чим запрошено прибути для отримання належних документів та проведення остаточного розрахунку . До зазначеного листа додано додаток : витяг з наказу №86 о/с від 09.06.2010р.

В матеріалах справи міститься лист ОСОБА_3 від 17.12.2010р. складений на ім"я начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , згідно якого позивач зазначає, що з наказом ознайомлен, виписку з копії наказу отримав, трудову книжку йому видано, грошовий розрахунок йому буде виплачено у наступному році , про що повідомили в кадрах (а.с.44 т. І).

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_3 про дисциплінарне оскарження від 27.12.2010 року до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, з якого вбачається, що сам позивач зазначає про те, що знає про спірні накази та посилається на інформацію, яка міститься в зазначених наказах. Також з заяви вбачається, що позивач не заперечує про те, що він отримав спірні накази та трудову книжку(а.с.69-70 т. І).

Таким чином, судом встановлено, що позивач отримав спірні накази та трудову книжку.

ОСОБА_3 повністю виплачено грошове забезпечення по момент його звільнення з ОВС (09.06.2010р.) , що підтверджується довідкою Батальйону патрульної служби ( з обслуговування метрополітену) ХМУ ГУМВС України в Харківській області про доходи від 26.07.2013р. та листом Батальйону патрульної служби ( з обслуговування метрополітену) ХМУ ГУМВС України в Харківській області №103/267 від 26.07.2013р.

Судом встановлено, що підставою для звільнення слугували матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни .

Так, відповідно висновку службової перевірки, складеного 01.06.2010р.(а.с.31 т.ІІІ) , 30.05.2010 року о 02 годині 40 хвилин по проспекту Косіора, 67 в м. Харкові працівниками ДАІ був зупинений автомобіль "Форд Сіера", держномер НОМЕР_1, під керуванням позивача. Під час спілкування із ОСОБА_3 встановлено, що він не має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом , талон попередження до нього та свідоцтва про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон , також від позивача відчувався запах, який буває після вживання спиртних напоїв, через що позивачу було запропоновано пройти медичне обстеження на стан сп'яніння у Харківському обласному наркологічному диспансері, на що він погодився.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння Харківського обласного наркологічного диспансеру від 30.05.2010р. №2064 ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп"яніння.

За порушення п.п. 2.1, 2.9 ПДР України у відношенні ОСОБА_3 були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП .

Також відносно ОСОБА_3 була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АХ №176388, згідно якої на ОСОБА_3 накладено штраф у сумі 425 грн.

За вивченням особової справи позивача встановлено, що у нього є діюче дисциплінарне стягнення - догана за порушення службових дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин.

На час скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_3 знаходився поза службою, без табельної вогнепальної зброї, у цивільному одязі, на підставі розпорядження начальника ХМУ ГУ №130 від 18.05.2010р. був відряджений до Орджонікідзевського РВ ХМУ для проходження стажування для подальшого призначення на посаду оперуповноваженого сектору БНОН зазначеного РВ.

Таким чином, за результатами службового розслідування встановлено, що старший лейтенант міліції ОСОБА_3 командир взводу роти батальйону ПС ( з обслуговування метрополітену) ХМУ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_3, грубо порушив вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, у частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників , виявлення поваги до колег по службі та інших громадян , вимоги п.п. 3.17, 3.18 наказу МВС України від 16.03.2007 № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" , вимоги пп. 2.1 та 2.9 Правил дорожнього руху України , що виразилось у керуванні автомобілем "Форд Сіера" , держномер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп"яніння та без посвідчення на право керування транспортним засобом категорії "В" і талону попередження до нього, свідоцтва про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон .

Висновок затверджений начальником ГУ МВС України в Харківській області Мартиновим М.Д. 01.06.2010 року.

З зазначеного висновку службового розслідування вбачається, що під час проведення службового розслідування позивач від надання будь - яких письмових пояснень категорично відмовився , посилаючись на ст. 63 Конституції України. Зазначене також підтверджується актом від 31.05.2010р. (а.с.30 т.ІІІ).

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), затвердженого законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), затвердженого законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

- дотримуватися норм професійної та службової етики;

- берегти державну таємницю;

- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;

- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;

- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;

- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;

- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до п. 2.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;

г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

П.2.9. Правил дорожнього руху України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) закріплено, що водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, без номерного знака або талона про проходження державного технічного огляду;

г) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

ґ) передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил;

д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Згідно п.п. 3.17, 3.18 наказу МВС України "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" № 81 від 16.03.2007 року до працівників міліції, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді. Інформацію про такі випадки доводити до відома всього особового складу. Уживати заходів дисциплінарного впливу до працівників , які керують транспортними засобами без посвідчення водія та інших документів , що дають на це право, використовують службове посвідчення працівника міліції з метою уникнення відповідальності , а також працівників Державтоінспекції , які не реагують на такі факти.

Судом встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення та висновок результатів медичного огляду від 30.05.2010р.) відносно позивача передані на розгляд до Київського районного суду м.Харкова .

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2010 року у справі № 3-3811/10/02 (про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП) ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності та обмежено усним зауваженням. Вказана постанова набрала законної сили та є чинною.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас частиною четвертою статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Зазначена позиція також роз"яснюється листом Вищого адміністративного суду від 14.11.2012р. №2379/12/13-12.

З постанови Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2010 року у справі № 3-3811/10/02 (про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП) вбачається, що своїми діями ОСОБА_3 скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного сп"яніння , правопорушник свою провину визнав в повному обсязі у судовому засіданні . Також з зазначеної постанови суду вбачається, що події дорожньо - транспортної пригоди відбулися в результаті порушення ОСОБА_3 п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Факт перебування позивача 30.05.2010 р. у стані алкогольного сп"яніння під час керування транспортним засобом підтверджено медичним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння Харківського обласного наркологічного диспансеру від 30.05.2010р. №2064 ОСОБА_3 Зазначений факт не заперечується позивачем, що вбачається з його пояснень .

За порушення п.п. 2.1, 2.9 ПДР України у відношенні ОСОБА_3 були складені протоколи про адміністративне правопорушення № 226103 та 215493 за ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП .

Також відносно ОСОБА_3 була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АХ №176388, згідно якої на ОСОБА_3 накладено штраф у сумі 425 грн. за порушення п. 2.1. Правил дорожнього руху. Доказів скасування зазначеної постанови до суду не надано.

Таким чином, факти, які викладені у висновку службового розслідування відносно позивача, підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2010 року у справі № 3-3811/10/02, яка є чинною .

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач на час скоєння адміністративного правопорушення 30.05.2010 р. 0 02 год. 40 хв. не знаходився на службі та не виконував функціональні обов"язки .

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що до нього не можу бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності через те, що під час скоєння адміністративного правопорушення 30.05.2010 р. 0 02 год. 40 хв. , а саме: керування автомобілем в стані алкогольного сп"яніння та без належних документів, були вчинені позивачем не при виконанні службових зобов"язань , а у вільний від служби час , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна зобов"язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно ч.2 ст. 10 Закону України "Про міліцію" (в редакції , яка діяла на момент виникнення спірних відносин) працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Суд зазначає, що позивач за час свої служби в ОВС України з 19.02.2003р. до 09.06.2010р. має заохочення від 09.08.2006р., яке призначено наказом №400, від 15.09.2006р. , яке призначено наказом №473, але також має дисциплінарне стягнення - догана за порушення службових дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин, яка затверджена наказом від 18.11.2009р. №448. Зазначене стягнення є діючим та непогашеним.

З атестаційного листа за період з грудня 2009 р. по травень 2010р. по позивачу вбачається, що за період роботи в займаній посаді командира взводу старший лейтенант міліції ОСОБА_3 зарекомендував себе посередньо, свої функціональні обов"язки знає не досконало.

Під час допиту свідка - ОСОБА_5 , яка є бабусею позивача , судом також встановлено, що ОСОБА_3 30.05.2010р. о 02. год. 30 хв. сів за кермо автомобіля, який належить його батьку, через те, що батьку під час керування авто стало зле та позивач вимушений був підмінити батька та довести його до найближчої аптеки .

Суд зазначає, що посилання позивача на те, що 30.05.2010р. о 02. год. він сів за кермо автомобіля, який належить його батьку, через те, що батьку під час керування авто стало зле та позивач вимушений був підмінити батька та довести його до найближчої аптеки не приймається судом до уваги, оскільки діючим законодавством заборонено водіння транспортним засобом у стані алкогольного сп"яніння та без наявності посвідчення на право керування транспортним засобом категорії "В" і талону попередження до нього, свідоцтва про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасового реєстраційного талону в будь- якому випадку.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача, що відповідач не дочекавшись результатів розгляду справи Київським районним судом м.Харкова , звільнив позивача за порушення дисципліни та неправомірно застосував в наказі № 358 від 01.06.2010р. вимоги п.п. 3.17 та п. 3.18 наказу №81 (16.03.2007р.) , вимоги п.п. 2.1; 2.5; 2.9 ПДР України , оскільки відповідач під час прийняття спірних наказів керувався матеріалами службового розслідування , а саме: висновком щодо результатів медичного огляду, послужним списком, постановою та протоколами про адміністративне правопорушення, атестаційним листом та висновком службового розслідування , якими підтверджено порушення позивачем вимог п.п. 3.17 та п. 3.18 наказу №81 (16.03.2007р.), п.п. 2.1; 2.5; 2.9 ПДР України та ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, яке виразилось у керуванні ОСОБА_3 30.05.2010р. о 02 год. 40 хв. транспортним засобом у стані алкогольного сп"яніння та без посвідчення на право керування транспортним засобом категорії "В" і талону попередження до нього, свідоцтва про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасового реєстраційного талону . Також суд зазначає, що зазначені факти не спростовані рішенням Київського районного суду м.Харкова від 20.07.2010р., та не надано інших доказів на спростування зазначеного.

Що стосується посилань позивача на те, що під час прийняття наказу №358 від 01.06.2010р. він знаходився на лікарняному, судом встановлено наступне.

З листа Комунального закладу охорони здоров"я "Харківської міської поліклініки №3" від 15.02.2011р. №42 вбачається, що ОСОБА_3 знаходився на лікарняному з 31.05.2010р. по 05.06.2010р., що також не заперечується сторонами у справі.

З листа Комунальної установи охорони здоров"я міської поліклініки №11 Московського району м.Харкова №994 від 29.11.2010р. вбачається, що ОСОБА_3 звертався за медичною допомогою до лікаря терапевта 07.06.2010р., від стаціонарного лікування відмовився. Зазначена інформація підтверджується листом №1073 від 30.11.2010р.

Також в матеріалах справи містяться відповідь на запит командира батальйону ПС ( з обслуговування метрополітену) ХМУ ГУМВС України в Харківській області з Комунальної установи охорони здоров"я "Харківської міської поліклініки №3" від 03.06.2010р. , яким повідомлено , що ОСОБА_3 станом на 04.06.2010р. припинено курс лікування ОСОБА_3

В матеріалах справи містяться відповідь на запит заступника начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області з Поліклініки ГУМВС України в Харківській області від 09.06. 2010р. , якою повідомлено, що ОСОБА_3 станом на 09.06.2010р. на лікуванні в поліклініці не перебуває.

Таким чином, судом встановлено, що під час прийняття наказу № 358 від 01.06.2010р. ОСОБА_3 знаходився на лікарняному, а при прийнятті наказу №86 о/с від 09.06.2010р. про звільнення позивача по особовому складу позивач на лікарняному не перебував.

Дисциплінарний статут ОВС України не містить застережень щодо можливості накладення дисциплінарних стягнень, у вигляді звільнення з ОВС України, під час перебування особи рядового або начальницького складу на лікарняному. Перебування позивача на лікарняному також не перешкоджало проведенню службового Розслідування .

У відповідності до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

З пояснень свідка -ОСОБА_5 судом встановлено, що позивач 31.05.2010р. знаходився вдома, але з акту від 31.05.2010р. , який підписано : Заступником командира батальйону з КЗ , заступником командира роти з КЗ, командиром взводу та Старшим інспектором ГКЗ, вбачається, що ОСОБА_3 31.05.2010р. о 13:40 в службовому кабінеті №44 адміністративної будівлі батальйону ПС ( з обслуговування метрополітену ) ХМУ ГУМВС України в Харківській області під час проведення службової перевірки було запропоновано надати письмове пояснення по факту порушення ним вимог транспортної дисципліни , яке мала місце 30.05.2010р.

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС України Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Ознайомлення позивача з дисциплінарним наказом та видання наказу по особовому складу, який був підписаний начальником Головного управління 09.06.2010 року, було здійснено після виходу позивача з лікарняного.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не встановлено підстав неправомірності звільнення позивача та не дотримання відповідачами процедури звільнення , навпаки відповідачами доведено правомірність своїх дій та наявність підстав для звільнення позивача, через що вимоги про визнання дій відповідачів незаконними , застосування ними наказу №81 (16.03.2007р.) щодо вимог п.п. 3.17 та п. 3.18 , вимог п.п. 2.1; 2.5; 2.9 ПДР України у спірному наказі №358 - незаконними та визнання незаконними спірних наказів не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідачів заробітної плати за час вимушеного прогулу та поновлення позивача на посаді є похідними від вимоги про скасування наказів про звільнення , тому також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 186, 254КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Батальйону патрульної служби з обслуговування метрополітену Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу та поновлення на посаді - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.