Рішення № 32791459, 05.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції: Куліков В.В. Доповідач: Мальований Ю.М.

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Біляєвої О.М.,

суддів: Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області на рішення Олександрівського районного суду від 27 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому зазначив, що розпорядженням голови Олександрівської селищної ради від 29 червня 2011 року він був призначений на посаду начальника Олександрівського житлово - комунального підприємства з 29 червня 2011 року.

Згідно з розпорядженням голови Олександрівської селищної ради за № 02 від 21 січня 2013 року позивача звільнено з займаної посади за п. З ст. 40 КЗпП України.

Вищевказане розпорядження позивач вважає незаконним, запис в трудовій книжці та звільнення - безпідставним, оскільки відповідачем порушено трудові та конституційні права позивача, а також сам порядок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п. З ст. 40 КЗпП України.

Крім того, як зазначає позивач, при звільненні з посади не було додержано вимог Статуту підприємства, оскільки таке звільнення може відбуватися тільки за рішенням сесії селищної Ради, а не розпорядженням голови селищної Ради. У зв'язку з чим просив суд поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Рішенням Олександрівського районного суду від 27 березня 2013 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Олександрівського житлово-комунального підприємства. Стягнуто з Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 6 908 грн. 76 коп. та у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. З голови селищної ради ОСОБА_2 стягнуто на користь Олександрівської селищної ради 6 908 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справ. Крім того, позивач був згоден з накладеним на нього стягненням, оскільки не оскаржував його у передбаченому законом порядку. Також апелянт зазначає, що судом неправомірно стягнуто моральну шкоду з відповідача, оскільки у позивача не було втрати нормальних життєвих зв'язків, які б вимагали від нього додаткових зусиль для організації нормального життя.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта Говтва О.М., третя особа - ОСОБА_2 наполягали на доводах апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову. Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 просили рішення суду залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено право власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Систематично порушуючими трудову дисципліну визнаються працівники, що мають дисциплінарне чи громадське стягнення за порушення трудової дисципліни і порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами), зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не застосувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

За змістом ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення.

Установлено, що розпорядженням голови Олександрівської селищної ради від 21 січня 2013 року № 02 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Олександрівського житлово-комунального підприємства за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Підставою для цього розпорядження стало подання Добропільської ОДПІ від 14 жовтня 2012 року, яким Олександрівській селищній раді запропоновано розглянути питання щодо розірвання трудового договору з ОСОБА_1, як посадовою особою, яка порушує ст. 96 Податкового Кодексу України (а.с. 11).

Задовольняючи позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, суд першої інстанції перевірив обґрунтованість накладення на позивача поепредніх дисциплінарних стягнень та зробив висновок, що розпорядження голови селищної ради від 24 квітня 2012 року про оголошення догани позивачу за незабезпечення організації своєчасного вивезення твердих побутових відходів винесено безпідставно, оскільки з цього розпорядження неможливо зробити висновок коли конкретно, в який саме день чи період часу сміття своєчасно не вивозилося з території селища і чи є в цьому вина безпосередньо позивача. Це позбавило суд можливості зробити висновок щодо того, чи з додержанням строків, передбачених ст. 148 КЗпП України позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вказане порушення. Такі ж недоліки на розсуд суду першої інстанції були допущені при винесені позивачеві догани розпорядженням голови селищної ради від 20 листопада 2012 року, оскільки в розпорядженні відсутнє посилання на час скоєння дисциплінарного проступку, конкретні підстави його винесення та в чому саме полягала вина самого позивача в незабезпеченні належного ставлення до виконання покладених на нього службових обов'язків. З приводу накладеного стягнення пояснень у позивача ніхто не відбирав, з наказом його не ознайомили.

Щодо подання Добропілської ОДПІ, яким запропоновано розірвати трудовий договір з позивачем у зв'язку з наявністю у підприємства податкового боргу, цей борг мав місце ще до працевлаштування ОСОБА_1 і за час його праці значно скоротився. З огляду на викладене суд першої інстанції зробив висновок про відсутність законних підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, для розірвання трудового договору з позивачем.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Із матеріалів справи вбачається, що на посаду начальника Олександрівського житлово-комунального підприємства ОСОБА_1 було призначено з 29 червня 2011 року розпорядженням голови Олександрівської селищної ради від 29 червня 2011 року № 17к (а.с. 7).

На розширеній робочій апаратній нараді голови селищної ради від 11 квітня 2012 року ОСОБА_1, як керівнику ЖКП, було дано завдання терміново у строк до 16 квітня 2012 року організувати розчистку місця складування побутового сміття по вулиці Донецькій, вивезти стихійне звалища, які утворилися з зимового періоду, навести порядок біля житлових будинків (а.с. 42).

Актом від 17 квітня 2012 року, складеного комісією у складі землевпорядника селищної ради Плаксіної І.І., бригадира бригади по благоустрою Решетченко Г.О., голови будинкового комітету по вул. Донецькій, № 6 Кисловської Н.В., депутата селищної ради, голови будинкового комітету № 9 по вул. Донецькій смт. Олександрівка Лінкіна Д.С. зафіксованого, що після зимового періоду залишається неупорядкованими місця складування побутового сміття біля житлових будинків № 8 та № 11. Побутове сміття з контейнерів не вивозиться вже понад два місяця, утворилися стихійні звалища, відсутній підхід до контейнерів. ЖКП не виконує вимоги по благоустрою та санітарному очищенню населеного пункту (а.с. 41).

Розпорядженням голови Олександрівської селищної ради від 24 квітня 2012 року № 2с за неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, не забезпечення організації своєчасного вивезення твердих побутових відходів в смт. Олександрівка начальнику ЖКП ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с. 8).

Актом від 24 квітня 2012 року, складеного комісією у складі секретаря селищної ради Панібратченко Л.І., завідуючої ВОС Герняк Т.І., головного бухгалтера Сидорової Л.В., було засвідчено, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень стосовно неналежного виконання своїх посадових обов'язків та від ознайомлення з розпорядженням селищного голови від 24 квітня 2012 року № 2с (а.с. 8 - зворот).

Із доповідної записки на ім'я першого заступника голови Олександрівської райдержадміністрації вбачається, що начальнику ЖКП ОСОБА_1, у зв'язку зі зверненням громадян до райдержадміністрації з питання відсутності належного теплопостачання до житла, було дано доручення усунути цей недолік. За підписом начальника ЖКП ОСОБА_1 до райдержадміністрації надійшла відповідь про те, що поломка в опалювальній мережі буде ліквідована до 01 листопада 2011 року. У вказаний термін працівниками ЖКП це питання не було вирішено та надано додаткову відповідь від 27 жовтня 2011 року, що заміну теплового стояка заплановано на квітень 2012 року. 19 квітня 2012 року до райдержадміністрації надійшла інформації начальника ЖКП про те, що заміну теплового стояка буде здійснено до початку опалювального періоду. Однак ці роботи станом на 06 листопада 2012 року проведені не були (а.с. 10).

За неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, не забезпечення своєчасного розгляду звернень громадян стосовно житлово-комунальних питань, розпорядженням голови Олександрівської селищної ради від 20 листопада 2012 року № 7с начальнику ЖКП ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с. 9).

14 грудня 2012 року керівництво Олександрівського відділення Добропільської ОДПІ звернулося до голови Олександрівської селищної ради з поданням про розгляд питання щодо розірвання трудового договору з керівником ЖКП ОСОБА_1, який допустив податковий борг по платежам до бюджету та державних цільових фондів.

Із цього подання вбачається, що Олександрівське ЖКП станом на 13 грудня 2012 року має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20 543 грн. 11 коп. Керівництвом Добропільської ОДПІ 21 серпня та 22 жовтня 2012 року проводились протокольні співбесіди з начальником Олександрівського ЖКП ОСОБА_1 щодо поступової сплати податкового боргу та недопущення його зростання, однак протягом 2012 року податковий борг у повному обсязі не погашено, допущено його зростання на 23 500 грн. штрафних санкцій.

З посиланням на п. 96.4 ст. 96 Податкового кодексу України, який підставою для розірвання трудового договору з керівником державного або комунального підприємства передбачає виникнення у цього підприємства податкового боргу, голові Олександрівської селищної ради було запропоновано розглянути питання щодо розірвання трудового договору з ОСОБА_1 (а.с. 22).

Із матеріалів справи також вбачається, що 21 червня 2012 року відносно ОСОБА_1, як начальника Олександрівського ЖКП, було складено адміністративний протокол № 006271 за порушення вимог ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» та постановою від 25 червня 2012 року № 16/4-35 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн.(а.с. 58, 59).

До матеріалів справи залучено скаргу жителів будинків АДРЕСА_1 на ім'я голови Олександрівської райдержадміністрації від 02 липня 2012 року; заяву жителів будинку АДРЕСА_1 голові Олександрівської селищної ради від 29 серпня 2012 року та скаргу жителів будинків АДРЕСА_1, будинку АДРЕСА_2 на ім'я голови Олександрівської райдержадміністрації від 02 липня 2012 року, з яких видно, що робота керівника ЖКП ОСОБА_1 споживачами послуг оцінюється негативно (а.с. 60 - 64).

Відповідно до п. 6 Статуту Олександрівського житлово-комунального підприємства управління підприємством здійснює начальник, який несе повну відповідальність за діяльність підприємства (а.с. 14-16).

Посадовою інструкцією начальника Олександрівського житлово-комунального підприємства передбачено, що начальник ЖКП організує, направляє та відповідає за роботу трудового колективу та його структурних підрозділів згідно затвердженого уставу. Разом з головним бухгалтером відповідає за стан фінансово-господарської діяльності підприємства, своєчасності виплати заробітної плати, розрахунку з кредиторами, своєчасності сплати податків та інш. Веде особовий прийом громадян, забезпечує розгляд звернень громадян стосовно житлово-комунальних питань, своєчасно реагує на них та надає відповіді на звернення. Начальник ЖКП несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невиконання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки посадової особи. За порушення трудової та виконавчої дисципліни притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством України (а.с. 52,53).

Таким чином, апеляційний суд встановив, що позивач на посаді начальника Олександрівського ЖКП не виявив належної дбайливості про виконання своїх трудових обов'язків.

Матеріали справи дають підстави вважати, що позивачем було допущено систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, за що він обґрунтовано притягався до дисциплінарної відповідальності.

Звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до порядку, встановленого трудовим законодавством, з врахуванням ступеня вчиненого проступку, обставин за яких його вчинено і попередньої роботи позивача.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність повноважень голови Олександрівської селищної ради на звільнення позивача з посиланням на Статут Олександрівського житлово-комунального підприємства, відповідно до п. 3.8 якого начальник призначається на посаду та звільняється з посади рішенням сесії Олександрівської селищної ради, апеляційний суд відзначає, що рішення про звільнення позивача було прийняте головою селищної ради в межах повноважень, передбачених спеціальним законом. Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 304, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 27 березня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: