Постанова № 32790667, 29.07.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

29 липня 2013 р. Справа № 802/3084/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області (далі - відділення Фонду у Барському районі) до Приватного акціонерного товариства «Барська ремонтно-будівельна дільниця» (далі - ПрАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця») про стягнення капіталізованих платежів

в с т а н о в и в :

В липні 2013 року відділення Фонду у Барському районі звернулось в суд з адміністративним позовом до ПрАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця» про стягнення капіталізованих платежів в сумі 158271,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що відповідач відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зареєстрований у відділенні Фонду у Барському районі як платник страхових внесків. В зв'язку з ліквідацією підприємства як юридичної особи без правонаступництва, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, які отримали каліцтво на підприємстві. Згідно облікових даних, відділення Фонду здійснює страхові виплати працівнику відповідача - ОСОБА_5 Сума капіталізації платежів по вказаному працівнику складає 158271,93 грн. Відповідно до реєстраційної справи відповідача, який знаходиться на обліку у Відділенні як платник страхових внесків, підприємство відповідача на час звернення Фонду з майновими вимогами (претензією) не виключено з Єдиного державного реєстру, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідації. Таким чином, своїми діями ПАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця», які виразились в нездійсненні капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, яке ліквідується, спричинено інтересам держави майнову шкоду, яка виразилась у зменшенні видаткової частини бюджету Фонду, за допомогою якої здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності в розмірі 158271,93 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Представники відповідача заперечували проти заявлених позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначали, що Кабінетом Міністрів України не затверджено та не визначено порядок капіталізації для юридичних осіб, що ліквідуються поза процедурою банкрутства. Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХП від 14.05.1992 року, банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства (банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Таким чином, обов'язковою умовою застосування Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю є факт визнання підприємства банкрутом. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Крім того зазначали, що позивачем нормативно не обгрунтовано розрахунок суми стягнення капіталізованих платежів.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця» зареєстроване в відділенні Фонду у Барському районі та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Згідно довідок з ЄДРПОУ АБ №406011 та №555284 зареєстроване як юридична особа Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 20.04.1998 року(а.с.3,4).

08.04.2013 року до ЄДР внесено запис про рішення засновників щодо припинення діяльності ПрАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця».

Відповідно до виписки з акту форми 158-1/0 огляду МСЕК №008428 від 16.07.2009 року ОСОБА_5 була встановлена ІІІ третя група інвалідності, у зв'язку із трудовим каліцтвом від 11.07.1994 року - відсотки встановлені безстроково (а.с.15).

29.03.2013 року відділенням Фонду у Барському районі винесено Постанову №0207/177/177/177/45 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 року в розмірі 840,62 грн. та відповідно надано розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати (а.с.16).

30.04.2013 року відділенням Фонду у Барському районі виставлено відповідачу претензію №01-111 про включення до складу кредиторів по капіталізованих платежах на загальну суму 158271,93 грн. та внести їх до реєстру кредиторів (а.с.4).

31.05.2013 року ПрАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця» повідомило відділення Фонду у Барському районі, що претензія взята ними до уваги і включається до реєстру кредиторів (а.с.5).

02.07.2013 року листом №333 відповідач повідомив, що грошові вимоги у розмірі 71337,26 грн. є необґрунтованими та незаконними, посилаючись на відсутність відкритої стосовно відповідача процедури про ліквідацію юридичної особи, оскільки товариство ліквідується за рішенням акціонерів, а не в процедурі банкрутства і тому нарахування капіталізованих платежів товариству не передбачено чинним законодавством (а.с.6).

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування школи страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

За приписами статті 46 Закону, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та інше.

Згідно зі статтею 110 Цивільного кодексу України юридична особа може бути ліквідована за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14 червня 2001 року № 33-36275 "Щодо державної реєстрації нормативно-правового акта" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не відноситься до кола органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від з жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Проте нормативно-правові акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є чинними і застосовуються без державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Частиною 4 вищевказаного Порядку визначено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Виходячи з аналізу Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, вбачається, що в даному Порядку не вказано механізм капіталізації платежів по підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації. Приписами ст. 46 Закону України 1105-XIV від 23.09.1999 року врегульовано систему фінансування та джерела коштів Фонду, проте означений Закон не регламентує, яким чином ліквідується підприємство, а чітко зазначає, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та інше.

Тобто, капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись саме в період ліквідаційної процедури підприємства, оскільки саме після відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 26.06.2012 року (а.с.44-45).

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації. Позивачем для визначення періоду для капіталізації використовувалися дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України.

Враховуючи наведений порядок, позивач здійснив розрахунок нарахування капіталізації платежів по особовій справі потерпілого ОСОБА_5, який склав 158271,93 грн.

Згідно з таблицею смертності та середньої очікуваності тривалості життя за 2011 рік по Україні у розрізі вікових груп, наданою 31.07.2012 року головним управлінням статистики у Вінницькій області з врахуванням необхідності виплати майбутніх платежів для потерпілого ОСОБА_5 (а.с.9), позивачем здійснено розрахунок суми капіталізації платежів у зв'язку із ліквідацією юридичної особи - ПрАТ «Барська ремонтно-будівельна дільниця», починаючи з 01 квітня 2013 року. За основу взята сума перерахованої щомісячної страхової виплати 840,62 грн., призначену постановою відділення Фонду у Барському районі від 29.03.2013 року №0270/177/177/177/45 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 року.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Барська ремонтно-будівельна дільниця" (вул. Заводська, 10, м. Бар, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03329404) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області (вул. Пролетарська, 3, м. Бар, Вінницька область, р/р 37177001000834 в УДКСУ у Барському районі, Вінницької області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 25937653) капіталізовані платежі в сумі 158271 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті сімдесят одна) гривня 93 (дев'яносто три) копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Дончик Віталій Володимирович