Рішення № 32790445, 31.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2013р. Справа № 905/4381/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» м.Дружківка Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м.Єнакієве Донецької області,

про стягнення 96 216грн.27коп.(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

за участю представників сторін:

від позивача: Щербань О.М. за довіреністю №1 від 12.06.2013,

від відповідача: Купріянов П.П. за довіреністю №01/01 від 02.01.2013р.,

у судовому засіданні 24.07.2013року оголошувалась перерва на 31.07.2013року о 10год.30хв.

СУТЬ СПРАВИ:

14.06.2013року Публічне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» м.Дружківка Донецької області (далі - ПАТ «ДЗМВ») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м.Єнакієве Донецької області (далі -ТОВ «Мединський і К») про стягнення 92 327,72 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі укладеного між сторонами у справі договору №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором від 19.03.2013року позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати 85000грн.00коп., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором внаслідок неможливості надати техніку, яка була потрібна позивачу, тому листом №27/162 від 17.04.2013року позивач у порядку п. 4.1.2 договору вимагав повернення суми попередньої оплати, яка на час звернення з позовом не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 20.06.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «ДЗМВ» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 905/4381/13.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором від 19.03.2013року, додаткової угоди до договору від 22.03.2013року, рахунку на оплату №ГОМК0001883 від 02.04.2013року, платіжного доручення №1863 від 01.04.2013року, виписки з банківського рахунку, листів №8802 від 04.03.2013року, №041/342 від 15.04.2013року, №94469 від 16.04.2013року, №27/162 від 17.04.2013року, №95127 від 22.04.2013року, №98018 від 16.05.2013року, №98559 від 21.05.2013року, претензії №10-2-48 від 08.05.2013року, фіскальних чеків ДП «Укрпошта» №8062 від 17.04.2013року, №1981 від 08.05.2013року, повідомлень про вручень поштових відправлень, правовстановлюючих документів, статуту позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2, 12, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які надані позивачем 24.07.2013року, ПАТ «ДЗМВ» зазначає, що договір №11056 від 19.03.2013року, на який є посилання в листі №27/162 від 17.04.2013року та платіжному дорученні №1863 від 01.04.2013року є договором №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором від 19.03.2013року, номер договору змінено внаслідок його реєстрації позивачем у Книзі реєстрації контрагентів та системі оперативного управління, яка діє на підприємстві «Gross Bee XXI-3,5 - Gross Bee/ДрМЗ». На підтвердження наведеного позивач надав суду витяг з Книги реєстрації контрагентів.

23.07.2013року позивач у порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму передплати з надання послуг, які не були надані, в розмірі 85000грн., штраф в розмірі 22000грн., пеню в розмірі 3008грн.58коп., 30% річних в сумі 6007грн.69коп.

Оскільки за вимогами ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, позивачем заява направлена на адресу відповідача з дотриманням вимог ст. 56 ГПК України, здійснена доплата судового збору, суд приймає дану заяву та розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

ТОВ «Мединський і К» у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що договір №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором від 19.03.2013року діє до 31.12.2013року, не є розірваним, відповідно у відповідача наявний обов'язок надавати послуги спецтехнікою, який він виконає за наявності завдання позивача.

30.07.2013року ТОВ «Мединський і К» звернулось до господарського суду Донецької області згідно з приписами ст. 83 ГПК України з заявою про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців внаслідок скрутного фінансового стану підприємства, наявністю обов'язку сплачувати кредитну лінію у сумі 10 200 000грн. На підтвердження зазначених фактів надав суду належним чином засвідчені копії консолідованого балансу підприємства на 30.06.2013року, звіту про фінансові результати (звіт про сукупні доходи) за І півріччя 2013року, генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/42-0-2/0753 від 15.11.2012року, додатків до нього.

31.07.2013року ПАТ «ДЗМВ» письмово заперечив проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду внаслідок того, що залучення кредитних коштів для забезпечення господарської діяльності підприємства не є підтвердженням скрутного фінансового стану підприємства відповідача, будь-які інші докази на підтвердження вказаного відсутні. Крім того, зазначає, що позивач має потребу у негайному поверненні перерахованої відповідачу передплати в зв'язку з фінансовою кризою, що спостерігається по всьому світові, спадом обсягів виробництва та продажу товарів, наявністю боргових зобов'язань позивача по поверненню залучених кредитних коштів та сплаті процентів за користування цими коштами, сплатою позивачем коштів за обслуговування відкритого акредитиву та наявністю інших витрат, пов'язаних з модернізацією та закупівлею основних засобів виробництва, закупівлею сировини для забезпечення процесу виробництва. На підтвердження вказаного позивач надав суду належним чином засвідчену копію Генерального бюджету 2013р. підприємства за січень-червень.

У судовому засіданні 31.07.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї, крім того, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.07.2013року заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву та просив задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

19.03.2013року між ТОВ «Мединський і К» (Виконавець) та ПАТ «ДЗМВ» (Замовник) укладено договір №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором, за умовами п.п.1.1,1.2 якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки й інших технічних засобів (далі - спецтехніка), а Замовник у порядку та на умовах, встановлених цим договором, зобов'язується оплатити послуги Виконавця.(арк. справи 8).

Як виходить з письмових пояснень позивача, які надані 24.07.2013року, договір №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором від 19.03.2013року зареєстровано позивачем у Книзі реєстрації контрагентів та системі оперативного управління, яка діє на підприємстві «Gross Bee XXI-3,5 - Gross Bee/ДрМЗ» під номером №11056 внаслідок технічної неможливості внести у систему номер договору, що присвоєний йому первісно при укладанні.

Суд, дослідивши витяг з Книги реєстрації контрагентів позивача, належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи, вбачає, що дійсно позивач договір №267/13 зареєстрував під номером №11056.

Таким чином, за відсутності заперечень з цього приводу з боку відповідача, суд вважає, що договір №267/13 про надання послуг спецтехнікою з оператором від 19.03.2013року є тотожним договору №11056 від 19.03.2013року.

22.03.2013року між сторонами договору підписано додаткову угоду до нього, в якій встановили, що під терміном «Спецтехніка» сторони розуміють автокрани наступних марок та вантажопідйомністю: автокран КАТО NK -1200 - в/п 120тонн; автокран Liebherr LTM 1160-5.1 - в/п 160тонн.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей та скріплено печатками підприємств.

Сторонами підтверджується, що у судовому порядку вказаний договір недійсним не визнавався.

Суд, розглянувши умови вказаного договору, встановлені сторонами за взаємною згодою, виходячи з того, що предметом вказаного договору є надання послуг за допомогою автокрану, які споживаються в процесі їх надання, дійшов до висновку, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання ст. ст. 901-907 ЦК України.

Строк дії договору визначено у розділі 6 договору, зокрема, пункт 6.1 якого передбачає, що даний договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2013року, або до дати його призупинення (у випадку розірвання за згодою сторін), або у іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України, але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Порядок, обсяги, строки початку й закінчення надання та отримання послуг, вид і кількість спецтехніки, необхідної для надання послуг, розмір їх оплати обговорюються в кожному конкретному випадку окремо й вказуються у відповідних письмових замовленнях, погоджених і підписаних уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору( п.2.1 договору).

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3.1 договору у редакції додаткової угоди від 22.03.2013року загальна вартість договору складає 100 000грн. з урахуванням ПДВ.

Як встановлено сторонами у п.3.4 договору у редакції додаткової угоди від 22.03.2013року оплату послуг Замовник здійснює двома частинами у такий спосіб: першу частину в розмірі 85000грн.00коп. з урахуванням ПДВ оплачує не менш ніж за 3 календарних дні до початку надання послуг; другу частину в розмірі 15000грн.00коп. з урахуванням ПДВ після підписання акту виконаних робіт.

Згідно рахунку на оплату №ГОМК0001883 від 02.04.2013року позивач платіжним дорученням №1863 від 01.04.2013року сплатив на користь відповідача попередню оплату за договором в сумі 85000грн.00коп. Даний факт також вбачається з виписки з банківського рахунку позивача.

15.04.2013року ПАТ «ДЗМВ» звернулось до ТОВ «Мединський і К» з листом №041/342, в якому просило надати автокрани в/п 120тонн та в/п 160тонн на місце виконання робіт на території ПАТ «ДЗМВ» 18.04.2013року о 8год.00хв.

У листі №94469 від 16.04.2013року ТОВ «Мединський і К» повідомило позивача про неможливість надання автокрану Liebherr LTM 1160-5.1 - в/п 160тонн внаслідок його відсутності - зайнятості на іншому підприємстві, та запропонувало надати інший автокран в/н 100тон. Крім того, повідомило, що заміна автокрану призведе до додаткових витрат з боку позивача пов'язаних з його транспортуванням в сумі 35000грн., оскільки дані витрати виникли внаслідок перенесення первісно запланованих строків надання послуг за договором.

Листом №27/162 від 17.04.2013року ПАТ «ДЗМВ» з посиланням на невиконання ТОВ «Мединський і К» зобов'язань за договором просило відповідача повернути суму попередньої оплати на розрахунковий рахунок позивача.

Факт направлення та отримання листа відповідачем листа підтверджується фіскальним чеком ДП «Укрпошта» №8062 від 17.04.2013року та повідомленням про вручення поштового відправлення.

У листі №95127 від 22.04.2013року, що наданий у відповідь на лист позивача №27/162 від 17.04.2013року, відповідач погоджується повернути суму попередньої оплати в розмірі 85000грн.00коп. у строк до 26.04.2013року.

Сума попередньої оплати відповідачем не була повернута у вказаний строк, у зв'язку з чим, позивач в установленому порядку звертався до ТОВ «Мединський і К» з претензією №10-2-48 від 08.05.2013року, відповідно до якої просив відповідача перерахувати зазначену суму заборгованості та сплатити штрафні санкції.

У листах №98018 від 16.05.2013року, №98559 від 21.05.2013року відповідач, визнаючи обґрунтованість вимог позивача щодо повернення суми попередньої оплати, зобов'язується її повернути у строк до 21.05.2013року та 07.06.2013року відповідно та просить розглянути можливість погашення заборгованості шляхом виконання робіт з використанням техніки відповідача.

Предмет позовних вимог - стягнення з відповідача суми передплати з надання послуг, які не були надані, в розмірі 85000грн., пені в розмірі 3008грн.58коп., 30% річних в сумі 6007грн.69коп. згідно п. 4.1.2 договору та штрафу в розмірі 2200грн. згідно п. 5.7 договору ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 4.1.2 договору визначено, що при виникненні обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов'язків за цим договором Виконавець повинен повідомити про це Замовника у термін не пізніше одного робочого дня. У разі перерахування Замовником передплати Виконавець зобов'язаний повернути суму передплати на протязі 7 календарних днів з моменту направлення Замовником на адресу Виконавця відповідної вимоги. У випадку порушення строку повернення суми передплати Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, 30% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України), а також від суми боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення.

Відповідно, за умовами п.4.1.2 договору у разі виникненні обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов'язків за цим договором Виконавець повинен повідомити про це Замовника у термін не пізніше одного робочого дня. При цьому, у разі перерахування Замовником передплати Виконавець зобов'язаний повернути суму передплати на протязі 7 календарних днів з моменту направлення Замовником на адресу Виконавця відповідної вимоги.

Листом №94469 від 16.04.2013року, яким ТОВ «Мединський і К» повідомило позивача про неможливість надання йому необхідного автокрану Liebherr LTM 1160-5.1 - в/п 160тонн та запропонувало надати інший автокран в/н 100тон та здійснити доплату внаслідок його транспортування, відповідач визнає факт наявності обставин, які перешкоджають належному виконанню ним своїх обов'язків за цим договором. Одночасно листами №95127 від 22.04.2013року, №98018 від 16.05.2013року, №98559 від 21.05.2013року відповідач визнає обґрунтованість вимог позивача щодо повернення суми попередньої оплати.

Оскільки вимога щодо повернення суми попередньої оплати направлена відповідачу листом №27/162 від 17.04.2013року, строк повернення суми попередньої оплати за умовами п.4.1.2 договору - 24.04.2013року включно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами у справі не доведено, що неможливість виконання ним зобов'язань з надання автокрану виникла з вини позивача, зокрема, внаслідок перенесення узгоджених строків надання послуг.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем суми попередньої оплати в сумі 85000грн.00коп.

З огляду на викладене, враховуючи, що сторонами у п.4.1.2 договору передбачений обов'язок Виконавця (відповідача) з повернення суми попередньої оплати, яка є сплаченою Замовником (позивачем), на користь позивача, якщо послуги не будуть надані відповідачем внаслідок виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню, враховуючи, що за приписами ст. 530 ЦК України строк виконання грошових зобов'язань з боку відповідача настав, а докази їх виконання відсутні, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 85000грн.00коп.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені в розмірі 3008грн.58коп., 30% річних в сумі 6007грн.69коп. суд зазначає наступне.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно з п.4.1.2 договору, який передбачає сплату пені від суми боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, він просить стягнути пеню за період з 25.04.2013року по 19.07.2013року, яка нарахована на суму заборгованості 85000грн., розмір пені, за розрахунком позивача складає 3008грн.58коп.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за згадуваний період за допомогою Інформаційно - пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку, що за вказаний позивачем період пеня, нарахована на заборгованість у розмірі 85000грн. складає 3004грн.11коп., відповідно в цій частині позовні вимоги щодо стягнення пені задовольняються, у решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

У пункті 4.1.2 договору скориставшись своїм правом, визначеним ст. 625 ЦК України, встановили, що у випадку порушення строку повернення суми передплати Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, 30% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, він просить стягнути 30% річних за період з 25.04.2013року по 19.07.2013року, які нараховані на суму заборгованості 85000грн., що, за розрахунком позивача складає 6007грн.69коп.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за згадуваний період за допомогою Інформаційно - пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку, що за вказаний позивачем період 30% річних, нараховані на заборгованість у розмірі 85000грн. складають суму 6008грн.22коп., яка є більшою ніж заявлено позивачем до стягнення. Суд, згідно приписів ст.83 ГПК України не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає сума 30%річних у розмірі 6007грн.69коп.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2200грн., що передбачений п. 5.7 договору, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У пункті 4 статті 231 ГК України встановлено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторонами у п. 5.7 договору передбачено, що у випадку незабезпечення надання послуг на об'єкті Замовника з вини Виконавця (невчасна подача техніки на об'єкт, відсутність машиніста без поважних причин, простой техніки внаслідок помилки), останній сплачує Замовнику штраф в розмірі 5% від суми робочої зміни.

Оскільки судом встановлено факт незабезпечення надання послуг на об'єкті Замовника з вини Виконавця, які позивач просив надати згідно листа №041/342 від 15.04.2013року, позивач мав підстави для нарахування штрафу згідно з приписами п. 5.7 договору.

При цьому розрахунок штрафу здійснено позивачем вірно виходячи даних щодо вартості послуг автокранів, які були необхідні позивачу, за робочу зміну, що містяться у листі відповідача №8802 від 04.03.2013року.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 2200грн.

30.07.2013року ТОВ «Мединський і К» звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців внаслідок скрутного фінансового стану підприємства.

За приписами вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

За змістом наведеної норми, відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке ним реалізується у згідно п.6 ст.83 ГПК України в момент прийняття рішення у спорі, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до постанови Пленуму «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення суду на певний час.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, заявник повинен подати до заяви про відстрочку виконання рішення належні докази на її обґрунтування.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства та обов'язок сплачувати кредитну лінію у сумі 10 200 000грн.

На підтвердження зазначених фактів надав суду належним чином засвідчені копії консолідованого балансу підприємства на 30.06.2013року, звіту про фінансові результати (звіт про сукупні доходи) за І півріччя 2013року, генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/42-0-2/0753 від 15.11.2012року, додатків до нього.

Проте суд вважає, що згадувані докази не доводять факту існування обставин, які унеможливлюють виконання рішення відповідачем у даний час, зокрема, з наданих документів не вбачається що на підприємстві наявна заборгованість з заробітної плати перед працівниками, заборгованість перед бюджетом, або, що підприємство є збитковим, навпаки, згадувані документи містять дані щодо наявності прибутку підприємства.

Щодо укладання договору на здійснення кредитних операцій №012/42-0-2/0753 від 15.11.2012року та необхідність погашення суми кредиту та процентів за ним, суд зазначає, що згідно ст. 3 ГК України підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, ст. 6 даного кодексу, одним з загальних принципів господарювання визначає свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Таким чином, відповідач на свій власний ризик, використовуючи принцип свободи підприємницької діяльності уклав договір кредиту з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, та зобов'язаний виконувати його умови. Даний факт та обсяг запозичених грошових коштів ніяким чином не впливає на можливість виконання рішення суду.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту існування обставин, які унеможливлюють виконання рішення відповідачем у даний час, та факту істотної зміни даних обставин, яка відбудеться саме через шість місяців (строк відстрочки, про яку просить відповідач), відповідачем суду не надано.

ПАТ «ДЗМВ» у письмових запереченнях, які надані суду 31.07.2013року, не погоджується з клопотанням про надання відстрочки виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд керуючись п.6 ст.83 ГПК України, суд відмовляє ТОВ «Мединський і К» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, відповідно, на відповідача покладаються судові витрати в сумі 1924грн.24коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 901-903 Цивільного кодексу України; ст. 3,6, 193, 216, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» м.Дружківка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м.Єнакієве Донецької області задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» (86422, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Гірників, буд.42, ідентифікаційний код 32276975) на користь Публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул..Леніна, буд. 3, ідентифікаційний код 00191052) суму 85000грн.00коп., пеню в сумі 3004грн.11коп., 30% річних в сумі 6007грн.69коп., штраф в сумі 2200грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 1924грн.24коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м.Єнакієве Донецької області про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

У судовому засіданні 31.07.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 02.08.2013року.

Суддя А.М. Осадча