Ухвала суду № 32790423, 29.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа №927/666/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Куксова В.В.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 29.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року

у справі №927/666/13 (суддя Белов С.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз»

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»

про стягнення 411 046,01 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року припинено провадження у справі №927/666/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про стягнення 411 046,01 грн. за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 81 ГПК України. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 8 220,92 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року частково в частині стягнення з ПАТ «Чернігівгаз» судового збору у розмірі 8 220,92 грн. та покласти судові витрати на ПАТ «Укрнафта» в особі СП НГВУ «Чернігівнафтогаз».

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства України, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у справі №927/666/13 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на ухвалу господарського Чернігівської області від 20.06.2013 року у справі №927/666/13 було прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні, в якому надав свої пояснення та підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року скасувати частково в частині стягнення з ПАТ «Чернігівгаз» судового збору у розмірі 8 220,92 грн. та покласти судові витрати на позивача.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні та надали свої пояснення і заперечив проти доводів, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі та просив ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року у справі №927/666/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» - без задоволення.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про припинення провадження у справі.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2013 року публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про стягнення 411 046,01 грн. заборгованості за транспортування природного газу згідно договору №18/249/3-1 від 31.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року припинено провадження у справі №927/666/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про стягнення 411 046,01 грн. за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 8 220,92 грн.

При прийнятті оскаржуваної ухвали суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, оскільки, сума боргу у розмірі 411 046,01 грн. відповідачем сплачена позивачу в повному обсязі, провадження у справі, підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Судом першої інстанції також зазначено, що дана позовна заява була направлена до суду 28.05.2013 року, а отже на момент подачі позовної заяви сума боргу сплачена не була, тому позивач не мав змоги врегулювати спір з відповідачем в досудовому порядку. При цьому судом зазначено, що у зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, а також у відповідності до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року частково в частині стягнення з ПАТ «Чернігівгаз» судового збору у розмірі 8 220,92 грн. та покласти судові витрати на публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз».

В апеляційній скарзі скаржник також зазначив, що даний судовий спір виник з вини ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Чернігівнафтогаз», оскільки останній проігнорував встановлений ст.7 ГПК України місячний строк для розгляду ПАТ «Чернігівгаз» претензії, а тому судові витрати, на думку відповідача, господарський спір мав покласти на позивача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та достовірно було встановлено судом першої інстанції, 13.06.2013 року представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з повним погашенням відповідачем заборгованості. В поданій представником позивача заяві про припинення провадження у справі, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Матеріали справи свідчать, що повне погашення заборгованості перед позивачем відповідач здійснив 29.05.2013 року згідно платіжного доручення №5182 від 29 травня 2013 року на суму 411 046,01 грн.

Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Розділ VI Господарського процесуального кодексу України містить, в тому числі, порядок розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що позивач звернувся до суду без попереднього досудового врегулювання даного спору не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа щодо досудового врегулювання спорів) №1-2/2002 обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Матеріали справи свідчать, що позовна заява про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на користь ПАТ «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» заборгованості на суму 411 046,01 грн. була направлена до суду 28.05.2013 року, що підтверджується поштовою відміткою на конверті та описі вкладення у цінний лист (а.с. 48-49) та фіскальним чеком №0276 від 28.05.2013 року (а.с. 5).

Оскільки заборгованість оплачена відповідачем саме після звернення позивача з позовом до суду, матеріалами справи доведено, що спір виник з вини відповідача, тому судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Крім того, стаття 7 ЗУ «Про судовий збір» передбачає вичерпаний перелік підстав для повернення з державного бюджету судового збору.

Відповідно до цієї статті, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3)відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Отже, з наведеного вбачається, що зазначена норма не містить такої підстави для повернення судового збору, як припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

З огляду на зазначені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського Чернігівської області від 20.06.2013 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 43, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року у справі №927/666/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.06.2013 року у справі №927/666/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/666/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Куксов В.В.

Федорчук Р.В.